140. Загальна характеристика засобів забезпечення виконання

зобов'язань

Засоби забезпечення зобов'язань, переслідують мету —стимулювати боржника до виконання зобов'язання і захистити інтереси кредитора.Серед засобів забезпечення зобов'язань, слід розрізняти спеціальні засоби забезпечення, передбачені главою 49 ЦК, і міри відповідальності.

Хоч традиційно у якості однієї з форм відповідальності розглядається тільки неустойка але якщо виходити з визначення відповідальності як реалізації санкції у вигляді негативних наслідків, що покладаються на особу, винну у скоєнні правопорушення, то можна помітити, що під поняття відповідальності попадають і застава, і завдаток.

Дещо окремо знаходяться порука і гарантія, де негативні наслідки для іншої особи настають незалежно від її провини і протиправності дій. Однак, враховуючи те, що ЦК іменує покладання на цих осіб санкцій за невиконання зобов'язання «відповідальністю» очевидно, слід і поруку, і гарантію розглядати як відповідальність. Таким чином, виявляється, що спеціальні засоби забезпечення одночасно є мірами відповідальності. Виняток складає притримання, котре за своєю сутністю є засобом захисту прав кредитора, але не мірою відповідальності боржника.

Усі спеціальні засоби забезпечення мають додатковий (акцесорний) характер і залежать від основного зобов'язання: при недійсності або припиненні основного зобов'язання вони також припиняють свою дію.

Обраний сторонами спеціальний спосіб забезпечення виконання зобов'язань має бути письмово зафіксований або у самому зобов'язанні, на забезпечення якого він спрямований, або додатковою угодою між ними. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання гарантією має вчинятися у письмовій формі під страхом визнання його нікчемним.

Деякі зі способів мають бути не лише оформлені письмово, але потребують ще й нотаріального посвідчення, в окремих випадках —державну реєстрацію.

Так, для забезпечення інтересів заставодержателя, уникнення несанкціонованих повторних застав закон встановлює більш жорсткі вимоги до оформлення застави у тих випадках, коли майно залишається у боржника-заставника. Якщо за загальним правилом достатньо простої письмової форми угоди про заставу, то іпотека, застава товарів у обігу і переробці вимагають нотаріального посвідчення з наступною державною реєстрацією застави у Книзі записів застав або в Державному реєстрі застави рухомого майна.

Загальні умови забезпечення виконання :

1)виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, додатковим (акцесорним) зобов'язанням, якщо це передбачено договором або законом;

2) недійсне зобов'язання не підлягає забезпеченню;

3) визнання недійсним основного зобов'язання (вимоги) тягне недійсність додаткового (забезпечувального) зобов'язання, якщо інше не встановлено ЦК;

4)недійсність правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання не спричиняє недійсність основного зобов'язання.

141. Класифікація засобів забезпечення зобов'язань

Засоби забезпечення зобов'язань можуть бути класифіковані з різних підстав.

1) У залежності від часу і способу встановлення (виникнення), вони можуть бути поділені на спеціальні і універсальні. Спеціальні засоби забезпечення встановлюються в момент виникнення зобов'язання. У результаті кредитор і боржник заздалегідь уявляють 267конкретні наслідки невиконання зобов'язання. До таких засобів належать: неустойка, завдаток, застава, порука, гарантія і притримання. Вони передбачені главою 49 ЦК. Універсальним засобом забезпечення зобов'язань є відшкодування боржником збитків, котрі зазнав кредитор внаслідок невиконання

зобов'язання (ст. 623 ЦК України). Особливістю його є те, що він застосовується незалежно від спеціальної домовленості сторін про це. Крім того, розмір збитків може бути визначений тільки після невиконання зобов'язань.

2) У залежності від характеру забезпечення інтересів кредитора, можна розрізнювати речово-правові і зобов'язально-правові засоби забезпечення зобов'язань.

Речово-правові засоби характерні тим, що інтереси кредитора забезпечуються за рахунок заздалегідь виділеного майна. Предметом забезпечення є це майно. До них належать: застава, завдаток, притримання.

Зобов'язально-правові засоби стимулюють боржника до належного виконання зобов'язання шляхом створення можливості пред'явлення до нього або до третіх осіб, що вступили заздалегідь в договір, зобов'язальної вимоги. До них належать: неустойка, порука, гарантія. Втім, до аналізу окремих способів забезпечення зобов'язань варто

згадати, що всі способи (види) забезпечення виконання зобов'язань пропонувалося також поділяти на три види, взявши за критерій поділу мету, для якої вони встановлюються, у сполученні з характером самого способу забезпечення.

Таким чином виокремлюють такі способи забезпечення:

1) ті, що встановлюють для боржника невигідні наслідки на випадок

невиконання (неустойка, завдаток);

2) ті, що супроводжуються виділенням з майна боржника певної його частини, яка повинна служити перш за все задоволенню можливих вимог цього кредитора, з відстороненням від неї інших можливих кредиторів (застава, притримання);

3) ті, що мають на меті залучення до зобов'язання інших осіб, майно яких поряд із майном боржника теж могло б слугувати для задоволення вимог кредитора (порука, гарантія).