- •Практика перекладу художньої літератури
- •Місце художнього перекладу у загальній теорії перекладу.
- •1. Типи та види перекладу
- •2. Галузі перекладознавства
- •3. Зв’язок перекладознавства з іншими філологічними науками
- •4. Історія художнього перекладу.
- •Переклад художнього тексту.
- •1. Індивідуальність перекладача і особа автора.
- •2. Одиниця перекладу в художньому творі.
- •3. Художній переклад і часова відстань.
- •4. Культурний ареал та його вплив на переклад художнього тексту.
- •5. Інтерпретація як мистецтво розуміння, тлумачення та пояснення текстів.
- •Особливості перекладу прозових творів.
- •Ярмарок суєти
- •Суб'єктивна проза
- •Романтична проза
- •Іронічна проза
- •Фантастична проза
- •Пригодницька проза
- •1. До первісного життя
- •Поліфонічна проза
- •Об'єктивна проза
- •Психологічна проза
- •Особливості перекладу драматичних творів.
- •Віяло леді віндермір
- •Монолог
- •Діалог і полілог
- •Особливості перекладу поезії.
Ярмарок суєти
Переклад О. Сенюк
Джозеф Седлі був на дванадцять років старший за свою сестру Емілію. Він займав цивільну посаду в Ост-Індській компанії, і на той час, про який ми розповідаємо, був записаний у Бенгальському розділі Ост-Індського довідника як збирач податків у Боглі-Уолагу - а всім відомо, що це почесне і прибуткове місце. Якщо читач хоче дізнатися, до яких іще посад дослужився Джозеф у тій компанії, ми відсилаємо його до цього самого довідника.
Боглі-Уолаг розташований у відлюдній, мальовничій, зарослій джунглями болотистій місцевості, куди приїздили полювати на бекасів і де досить часто можна було сполохати й тигра. До Ремганджа, де містився суд, було звідти тільки сорок миль, а за тридцять миль далі розташувався кавалерійський полк - так писав Джозеф батькам додому з приводу своєї посади. Він прожив у тому чарівному закутку років вісім зовсім самітний, не бачивши жодної християнської душі, за винятком двох разів на рік, коли туди з'являвся військовий загін, щоб відвезти до Калькутти прибутки, які Джозеф устигав зібрати.
Нa щастя, саме тоді він нажив якусь хворобу печінки, повернувся лікувати її до Європи, і з цієї нагоди оточив себе на батьківщині великом комфортом, і віддався різним розвагам. У Лондоні він не мешкав з батьками, а мав власну квартиру, як і годиться неодруженому гуляці. До від'їзду в Індію Джозеф був надто молодий, щоб брати участь у столичних розвагах, тому, вернувшись, він поринув у них з головою: катався в Парку власною каретою, обідав у модних тавернах (бо "Східний клуб" ще не був створений), учащав до театрів згідно з тогочасною модою або з'являвся в опері, старанно вичепурившись у вузькі панталони й трикутний капелюх.
Повернувшись потім до Індії, і взагалі до кінця своїх днів Джозеф любив захоплено розповідати про ту пору свого життя, натякаючи, що він і Бруммель були тоді найпершими гуляками. Та насправді він був у Лондоні такий же самітний, як і в джунглях свого Боглі-Уолага. Він не знав у столиці жодної душі, і якби не лікар і товариство синіх таблеток та болю печінки, він би загинув із самоти. Джозеф був ледачий, дражливий бонвіван; жінок він боявся найдужче за все, тому радко з’являвся в родинному колі на Рассел-сквер, де панував радісний настрій і де жарти добродушного батька зачіпали його самолюбство. Огрядність завдавала йому великого клопоту й тривог, час від часу він відчайдушно пробував спекатися зайвого сала, проте лінивість і звичка ні в чому собі не відмовляти брали гору над його наміром змінити життя, і він знову починав наїдатися донесхочу тричі на день. Він не вмів одягатися гарно, але витрачав багато зусиль, щоб причепурити свою огрядну постать, і гаяв на це щодня по кілька годин. Його служник набув собі цілий статок на господаревому гардеробі, туалетний столик Джозефа був заставлений помадами й есенціями, ніби в якоїсь літньої кокетки, щоб мати талію, він випробував усі паски, корсети й бандажі, які тільки тоді існували. Як більшість огрядних людей, він полюбляв вузьке вбрання і дбав про те, щоб воно було якнайяскравіших кольорів і молодіжного крою. Причепурившись нарешті, Джозеф вирушав сам кататися в Парк, потім вертався, перевдягався і йшов знову ж таки сам обідати до "Кав'ярні П'яцца". Він був самозакоханий, як дівчина, і, мабуть, його хвороблива несміливість була одним із наслідків надмірного самолюбства. Якщо міс Ребска зуміє спіймати його, та ще й тільки-но вступивши в життя, то вона - особа з неабияким хистом.
Завдання:
Чи дотримано стилістичний баланс між оригіналом і українським перекладом? Обґрунтуйте свою відповідь.
Стилістичний баланс - відповідність стилістичного регістру, а також стилістичних засобів, які застосовує автор оригіналу і перекладач.
Які елементи тексту видаються вам найскладнішими для перекладу? Обґрунтуйте чому і якими засобами можна подолати ці труднощі?
Які лексичні одиниці є хронологічно або темпорально-маркованими?
Випишіть із словника усі запропоновані значення культурно- та темпорально-маркованих лексичних одиниць. Порівняйте їх стилістичну валентність.
Проаналізуйте переваги й недоліки перекладу даного фрагмента. Запропонуйте свої варіанти перекладу виділених слів.
Проаналізуйте засоби відтворення в перекладі власних назв, іншомовних слів та архаїзмів.
Проаналізуйте семантичне поле прикметника lazy. Прокоментуйте різницю у значеннях, стилістичному забарвленні і сполучуваності цього прикметника. Знайдіть найбільш прийнятні відповідники в українському тезаурусі.
idle, inactive, indolent, inert, remiss, shiftless, slack, slothful, slow, workshy;
drowsy, lanquid, languorous, lethargic, sleepy, slow-moving, sluggish, somnolent, torpid.
