Суб'єктивна проза

Літературний твір, у центрі якого - змалювання душевно­го стану людини й перебігу її настроїв, тоді як зовнішній світ стає лише рамкою для її переживань, можна умовно віднес­ти до суб'єктивної прози.

Одним із типових романів такого спрямування є «Страж­дання молодого Вертера» (1774) Й.В. Гете (1749 - 1832). Ук­раїнською мовою його переклав Сидір Сакидон, інтерпрета­тор багатьох повістей та оповідань французьких і німецьких письменників.

Увесь твір Ґете - піднесений внутрішній монолог Верте­ра, безнадійно закоханого в дружину його друга Лотту. Автор звертається до мовних засобів емоційності, до гіперболічних вис­ловів, до забарвлення таємничості, якого Вертер надає зви­чайним речам.

Романтична проза

Роман Юрія Яновського (1902-1954) «Вершники» (1935) є загальновизнаним шедевром української романтичної прози. Його стилістику побудовано на різких контрастах, на гіпер­болах, на наслідуванні мови гоголівської повісти «Тарас Бульба».

У «Вершниках» відбилася поетика українських народних дум, яку тонко відчував автор роману.

Іронічна проза

Основна особливість іронічної прози - наявність підтекс­ту, який ніби просвічує крізь речення художнього твору, нада­ючи їм подвійного значення. Взірцем іронічної прози можна вважати філософську повість Вольтера (1694 - 1778) «Кандід, або Оптимізм» (1759): поневіряння її головного героя спрос­товують оптимістичне уявлення про нашу планету як про «найкращий зі світів».

Фантастична проза

Твори фантастичної прози сповнені неймовірних пригод, їхні герої потрапляють у невірогідні обставини, проте за всіма цими дивовижами криється авторське прагнення довести парадоксальним чином ту чи іншу думку, зміцнити си­стему доказів певного політичного чи філософського поло­ження. Великими майстрами фантастичної прози є Ф. Рабле, M. Шеллі, Е. Т. А. Гофман, M. Гоголь, Г. Уеллс, M. Булгаков, P. Бредбері.

Одним із найвидатніших фантастів вважається Джонатан Свіфт (1667-1745), книжка якого «Подорожі Ґулівера» (1726) набула світової популярності. Порівняйте переклади з ори­гіналом і визначте, чи відтворено в них зміст і стиль першо­твору, точність описів, їх лаконізм і виразність.

CHAPTER TWO

The Emperor of Lilliput, attended by several of the Nobility, comes to see the Author in his Confinement. The Emperor's Person and Habit described. Learned Men appointed to teach the Author their Language. He gains Favour by his mild Disposition. His Pockets are searched, and his Sword and Pistols taken from him.

When I found myself on my Feet, I looked about me, and must confess I never beheld a more entertaining Prospect. The Country round appeared like a continued Garden; and the inclosed Fields, which were generally Forty Foot square, resembled so many Beds of Flowers. These Fields were intermingled with Woods of half a Stang, and the tallest Trees, as I could judge, appeared to be seven Foot high. I viewed the Town on my left Hand, which looked like the painted Scene of a City in a Theatre.

РОЗДІЛ II

Цісар Ліліпутів відвідує з своїм двором Гулівера. - Опис особи йо­го Ціс. Величества.

- Вченим поручається навчити Ґулівера краєвої бесіди. - Лагідностию норовів позискує Ґулівер прихильність Ліліпутів. - Ревізія його ки­шені і відібране шпади і пістолетів.

Скоро я на ноги станув, оглянувся я довкола, мушу признати, що ніколи в життю не бачив я так красного краєвиду. Ціла околиця пред­ставилась немов один великий город, а поле немов гарні грядки цвітів. Декуда було поле переплітане лісами; найбільші дерева в лісі не були більш як шість стіп високі. На лівім боці побачив я столицю держави, котра цілком була подібна до тих міст, які малюють на декораціях те­атральних.

РОЗДІЛ II

Імператор Ліліпути в супроводі багатьох вельмож приходить поди­витись на автора в його ув'язненні. Опис особи та одягу імператора. До автора приставлено вчених, щоб учити його ліліпутської мови. Лагід­ною поведінкою автор здобуває прихильність імператора. Кишені його обшукують і відбирають у нього шаблю й пістолети.

Підвівшись, я роздивився навкруги. Мушу сказати, що жоден крає­вид не тішив мені очей більше, як той, що розкинувся переді мною. Вся місцевість здавалася суцільним садом, а обгороджені лани, що майже в кожному з них було сорок квадратних футів, скидалися на квітники. Ці лани чергувалися з лісами, де найвищі дерева, на мою думку, були не більше семи футів заввишки. Ліворуч я бачив місто, що мало вигляд те­атральної декорації.