Віяло леді віндермір

Переклад Р. Доценка

... Входять герцогиня Бервік і леді Карлайл. Паркер виходить.

Герцогиня Бервік (підходить до леді Віндермір і тисне їй руку). Люба Марґерит, я дуже рада вас бачити. Ви ж пам'ятаєте мою Еґату? (Наближається до лорда Дарлінґтона). Добридень, лорде Дарлінгтон. Я не знайомлю вас із своєю дочкою, ви занадто грішний.

Лорд Дарлінгтон. Ой, не кажіть, герцогине. Як на грішника, то я цілковитий невдатник. Бо ж стільки людей твердить, що я за все своє життя не вчинив нічого гріховного. Звісно, це говориться лише позаочі.

Герцогиня Бервік. Ну й жахіття ж! Еґато, це лорд Дарлінгтон. Вва­жай: жодному його слову не можна вірити! (Лорд Дарлінгтон відходить убік.) Ні, чаю не треба, дякую, моя люба. (Сідає на канапу.) Ми щойно чаювали у леді Маркбі. Тільки її чай такий несмачний, що не доведи господи. Але мене це не дивує - адже постачає цей чай її власний зять. Моя Еґата вся в сподіванні на ваш сьогоднішній бал, люба Марґерит.

Леді Віндермір (сідає). Та це ніякий не бал, герцогине. Просто тро­хи людей зійдеться потанцювати з нагоди мого дня народження.

Лорд Дарлінґтон (стоячи поряд). Людей дуже мало, на дуже корот­ку часину і тільки дуже вибрані, герцогине.

Герцогиня Бервік. Ясна річ, що мають бути лише вибрані. Ми це знаємо, люба Марґерит, у вас інакше й не буває. Ваш дім - один з неба­гатьох у Лондоні, куди я можу привести Еґату і бути цілком певною за свого дорогого Бервіка. Я не розумію, що нині коїться з вищим світом. Найжахливіші особи можуть з'являтись де завгодно. І неодмінно бува­ють на вечірках у мене - якщо не запросити когось із них, чоловіки аж навісніють. Щось таки треба з цим робити!

Леді Віндермір. На мене, герцогине, можете покластись. Я не до­пущу в свій дім нікого, хто зажив лихої слави.

Лорд Дарлінґтон. Ой, не кажіть цього, леді Віндермір! Бо я тоді й на поріг до вас не зможу ступити. (Сідає.)

Герцогиня Бсрвік. Ні, чоловіки - це інша справа. Тут же йдеться про жінок. Ми - добрі. Принаймні, декотрі з нас. Але ми просто затиснені у глухий кут. Наші чоловіки зовсім би забули про наше існування, якби ми не насідали на них час від часу, нагадуючи тим самим, що маємо на це цілком законне право.

Лорд Дарлінґтон. Шлюбна гра - цікава штука, герцогине, - гра, яка, між іншим, виходить з моди: на руках у жінок усі найкращі карти, але вони незмінно поступаються вирішальною взяткою.

Герцогиня Бервік. Вирішальною взяткою? Це що, лорде Дарлінґ­тон, - про чоловіка йдеться?

Лорд Дарлінґтон. Якраз для сучасного чоловіка воно було б непо­ганим назвиськом.

Герцогиня Бервік. До чого ж ви розтлінним виглядаєте, любий лор­де Дарлінґтон!

Леді Віндермір. Лорд Дарлінґтон тільки легковажний.

Лорд Дарлінґтон. Ой, не кажіть цього, леді Віндермір!

Леді Віндермір. Тоді чому ж ви так легковажно говорите про життя?

Лорд Дарлінґтон. Бо життя, як на мене, занадто поважна справа, щоб говорити про нього серйозно. (Відходить у глибину вітальні.)

Герцогиня Бервік. Що це за мудрація? Будьте вибачливі до мого недоумства, лорде Дарлінґтон, - поясніть мені, що ви, власне, ма­єте на думці.

Лорд Дарлінґтон (вертається ближче до столу). Краще цього не робити, герцогине. Якщо в наші дні твоя мова буде яснішою, тебе неод­мінно викриють. На все добре. (Тисне руку герцогині.) На все добре й вам, леді Віндермір. (Рушаючи до дверей.) То можна буде мені завітати ввечері? Ви дозволите?

Леді Віндермір (підвівшись, підходить до лорда Дарлінґтона). Так, звичайно. Але тільки не виголошуйте дурниць, в які самі не вірите.

Лорд Дарлінґтон (усміхаючись). Це вже ви взялися мене перевихо­вувати. Але перевиховання - небезпечна штука, леді Віндермір. (Вкло­няється і виходить.)

Герцогиня Бервік (підводиться і йде на середину вітальні). Яка ча­рівна його нечестива особистість! Він мені страшенно подобається. І я дуже рада, що він пішов. (До леді Віндермір.) А у вас такий милий вигляд! Між іншим, у кого ви шиєте сукні? Знаєте, люба Марґерит, я мушу зізнатись, що мені вас шкода. (Підходить до канапи й сідає поруч з леді Віндермір.) Еґато, голубко!

Леді Еґата. Слухаю, мамо. (Підводиться.)

Герцогиня Бервік. Може, ти переглянеш альбом з фотографіями, що онде лежить?

Леді Еґата. Гаразд, мамо. (Іде до столу в глибині вітальні.)

Завдання:

1. Порівняйте фатичні формули вітання, які зустрічаються у даному уривку.

2. Проаналізуйте засоби відтворення власних імен.

3. Знайдіть у словнику пояснення прикметника wicked і прокомен­туйте, чи відповідає воно прикметнику грішний?

4. Запропонуйте ваш варіант перекладу словосполучення to be a com­plete failure.

5. Наскільки виправданою ви вважаєте деперсоніфікацію фрази Isn’t he dreadful? - Ну й жахіття ж?

6. Знайдіть у перекладі приклади невдалого сполучення літер, яке призводить до важкості вимовляння реплік на сцені і розуміння їх глядачами п'єси.

7. Знайдіть приклади стилістичної невідповідності перекладених фраз в піднесено-літературному регістрі оригіналу.

8. Випишіть різні варіанти перекладу dear.

9. Поясніть смисловий зсув у перекладі пасивної конструкції I should nev­er be admitted- Бо я тоді її па поріг до вас ne зможу ступити, і про­коментуйте зміни у підтексті. Запропонуйте свій варіант перекладу.