4.2 Класифікація товарів та послуг.

Товари класифікуються на споживчі товари і товари виробничого призначення.

Споживчі товари - це товари, які призначені для кінцевого споживача, для сімейного, особистого або домашнього споживання.

Споживчі товари можна класифікувати на:

• товари повсякденного споживання (газети, сигарети та ін.);

• товари попереднього вибору (меблі, одяг, автомобілі, що були в користуванні);

• товари особливого споживання (нові автомобілі, модні костюми та інше);

• товари пасивного споживання (страхування життя та інше).

Товари виробничого призначення - це товари, що купуються для використання у виробництві інших товарів, для господарської діяльності або перепродажу іншим споживачам.

Товари виробничого призначення можна об'єднати в такі групи:

• капітальне майно (будівлі і споруди, основне і допоміжне обладнання);

• матеріали та сировина (основні та допоміжні матеріали, деталі, комплектуючі, тощо);

• промислові послуги (транспортування вантажів, ремонтно-монтажні роботи, тощо);

• інтелектуальні послуги (консультації, аудиторські перевірки, маркетингові дослідження.

При класифікації товару виділяють:

1) об'єктивні параметри товару (якість, матеріал, вага, колір, розмір, зовнішній вигляд, запах, смак, наявність дефектів і т.д.);

2) ринкові параметри (ціна, конкурентоспроможність, широта вибору, транспортування і т.д.);

3) параметри, що використовуються в процесі споживання (надійність, простота догляду, строки заміни).

Класифікація послуг.

Послуга – об'єкт продажу у вигляді дії, результатом якої є той чи інший корисний ефект. Послуга може бути пов'язана з товаром у матеріальному вигляді, а може і не бути пов'язана.

Послугам прийнятні такі характеристики:

1. Непомітність. Послугу неможна побачити, попробувати на дотик, почути до моменту придбання.

2. Невідокремленість від джерела. Неможна поставити діагноз хворому без присутності лікаря.

3. Незавчасність якості. Якість послуги визначається станом джерела, рівнем його кваліфікації, настроєм. Ваш замовлений квиток можуть принести своєчасно сьогодні, а завтра із запізненням, це відноситься і до виконання замовлення таксі.

4. Незбереження. Послуги не можна зберігати.

Послуги класифікуються таким чином:

• хто є джерелом послуги – люди чи машини;

• обов'язкова присутність клієнта в момент надання послуги;

• мотиви придбання послуги ( для особистих чи ділових потреб;

• мотиви постачальника послуги (комерційна чи некомерційна діяльність).

Послуги можуть надавати як виробники товарів так і спеціалізовані організації.

4.3 Конкурентоспроможність продукції.

Для успіху на ринку необхідно забезпечити конкурентоздотність товару. Щоб товар легко продавався на ринку, він повинен задовольняти дві вимоги: мати відповідні споживчі властивості, тобто бути корисним для особистого або суспільного вжитку, і відзначатися конкурентноздатністю, щоб придбання саме цього товару уявлялося покупцеві вигіднішим і зручнішим, ніж іншого з такими ж функціями або такого ж у іншого продавця.

Конкурентноздатність — це сукупність якісних та вартісних характеристик товару, яка забезпечує задоволення конкретної потреби.

Ступінь задоволення запитів покупців залежить від цілого ряду факторів, що і являють собою фактори конкурентноздатності. Розрізняють:

• технічні фактори, що характеризують технічний рівень і якість товару. Технічний рівень — це технічна досконалість продукту, ступінь втілення в ньому новітніх науково-технічних досягнень. Якість визначається параметрами (показниками), що відповідають певним властивостям товару (міцність, швидкість, естетичні характеристики, безпека, функціональність та ін.);

• техніко-економічні фактори (надійність, матеріалоємність, енергоємність, зручність монтажу і т.д.);

• організаційно-комерційні фактори (ціна, умови платежу, терміни постачання, базисні умови контракту, ефективність маркетингу і реклами, рівень допродажного і післяпродажного сервісу, сертифікація товару та ін.);

• ділову репутацію виготовлювача (постачальника) і характер міжособистісних відносин партнерів (покупця і продавця), що нерідко перетворюються на головні фактори успіху.

Серед факторів конкуреноздатності важливе місце займають вартісні параметри. В оцінці конкурентоспроможності товару враховується ціна споживання, що включає суму ціни продажу і всі витрати продавця протягом терміну експлуатації товару. Вартісні параметри залежать і від рівня якості товару, і від його надійності, і від вартості експлуатації та інших витрат, у той час як ціна продажу далеко не завжди прямо пов'язана з рівнем якості і може бути як завищеною, так і заниженою, що обумовлено ціновою політикою компанії.

Модель ціни споживання готового споживчого виробу може включати: ціну продажу, транспортні витрати, вартість налагодження, вартість упакування і збереження, витрати покупця з навчання персоналу, витрати на відходи у процесі експлуатації, витрати обслуговування, вартість палива (енергії), витрати на ремонт і придбання запасних частин, податки, витрати на утилізацію, вартість страховки.

Товар буде привабливим для споживача низькою ціною споживання (тобто своєю надійністю, високими експлуатаційними характеристиками та ін.), навіть якщо він дорожчий за конкуруючий, але споживає менше електроенергії, не вимагає ремонту протягом 10-12 років і т.п. (наприклад, телевізор).

Для оцінки або аналізу конкурентноздатності товару найчастіше користуються методом, заснованим на порівнянні якісних (технічних або техніко-економічних) і вартісних параметрів товару.

Зіставленням технічних параметрів оцінюваного і конкуруючого товарів визначають індекс технічних параметрів:

ⁿ

І _т.п = ∑D_i * g_i

i=1

де І _т.п. — індекс технічних параметрів;

п — кількість параметрів, обраних для оцінки;

D_i — коефіцієнт значимості кожного параметра серед усієї сукупності (п);

g_i – відносний показник якості товару, який визначається шляхом ділення числового значення показника якості оцінюваного товару на аналогічний показник конкуруючого товару, обраного для порівняння.

Індекс економічних параметрів (.індекс цін) визначають зіставленням цін споживання оцінюваного і конкуруючого товарів.

Іе.п. = S₁ : S₂

де Іе.п.— індекс економічних параметрів (індекс цін);

S₁, S₂ — ціна споживання оцінюваного і конкуруючого товарів.

Чим вище значення Іт.п. (тобто чим більше якісні оцінювані параметри перевершують параметри конкуруючого товару), тим вищий рівень відповідності оцінюваного товару запитам споживача.

Чим вище значення Іе.п., тим менше оцінюваний товар відповідає запитам (очікуванням) покупця.

Таким чином, співвідношення цих індексів може характеризувати рівень конкурентноздатності товару К.

К = Іт.п. : Іе.п.

Якщо К < 1, то аналізований товар поступається перед товаром-зразком; у разі якщо К > 1, то товар має більш високу конкурентноздатність.