- •1. Ефективність використання оборотних фондів на туристичному Підприємстві
- •2. Основні принципи вивчення туристичного ринку
- •3. Рекреація і туризм країн Південної Європи.
- •4. Природно-рекреаційні та інфраструктурні ресурси Києва.
- •5. Основні типи туроперейтингу
- •6. Поняття рентабельності туристичного підприємства.
- •7. Рекреація і туризм країн Північної Європи.
- •8. Туристичні ресурси Черкащини.
- •9.Основні принципи організації фінансів на туристичному підприємстві.
- •11.Рекреація і туризм країн Центральної Європи.
- •12.Туристичні ресурси Київщини.
- •13.Регіональні особливості споживання туристичних послуг.
- •14.Інвестиційні ресурси в Україні. Оцінка ефективності інвестицій.
- •15.Рекреація і туризм країн Південно-Східної Європи.
- •16. Туристичні ресурси Житомирщини
- •17. Структура управління та принципи функціонування підприємств харчування.
- •18. Вплив туризму на економіку регіону.
- •19. Рекреація і туризм країн Північної і Центральної Азії.
- •20. Туристичні ресурси історичного Поділля.
- •21. Регуляторні механізми ринку туристичних послуг.
- •22. Туризм як соціально-економічна система.
- •23. Рекреація і туризм країн Північної і Центральної Азії.
- •24. Сільський, зелений туризм в Україні: проблеми та перспективи розвитку.
- •25. Стратегія розвитку туристичного підприємства.
- •26. Особливості туристської реклами.
- •27. Рекреація і туризм країн Західної Європи.
- •28. Туристичні ресурси історичної Волині.
- •Волинська область
- •Житомирська область
- •Рівненська область
- •29. Туристський тур як основний ринковий продукт.
- •30. Фактори розвитку туризму.
- •31. Рекреація і туризм країн Південно-Західної Азії.
- •32. Курортні ресурси України.
- •33. Структура та територіальна організація індустрії туризму
- •34. Форми, види і різновиди туризму.
- •35. Рекреація і туризм країн Південно-Східної Азії.
- •36. Природні краєзнавчо-туристичні ресурси України.
- •37. Умови та чинники формування туристського попиту.
- •38. Індустрія туризму – основа розвитку національного ринку послуг.
- •39. Рекреація і туризм країн Південної Азії.
- •40. Музеї як об’єкти краєзнавчо-туристичної діяльності.
- •41. Організація ведення бухгалтерського обліку господарської діяльності
- •42. Історичні етапи розвитку туризму.
- •43. Рекреація і туризм країн Північної Америки.
- •44. Національні історико-культурні музеї України.
- •45. Стратегія визначення ціни на турпродукт.
- •Ціноутворення в індустрії туризму - це комплексна міра, обумовлена різноманітністю продукту, високим рівнем конкуренції в індустрії і складністю точної оцінки майбутнього попиту.
- •46. Туристсько-екскурсійна діяльність в Україні. Етапи становлення.
- •47. Рекреація і туризм країн Латинської Америки.
- •48. Історико-типологічні аспекти українського краєзнавства
- •49. Туристичний пакет. Формування ціни туристичного пакету.
- •50. Класифікація видів туризму за територіальними ознаками.
- •51. Рекреація і туризм країн Північної Африки.
- •52. Туристичні ресурси Хмельницької області.
- •53. Оцінка фінансового стану туристичного підприємства
- •54. Міжнародне туристське право.
- •55. Рекреація і туризм країн Східної Азії.
- •56. Найвідоміші історичні села України та їхні пам’ятки.
- •57. Світові готельні мережі.
- •InterContinental Hotel Group
- •58. Класифікація видів туризму за метою.
- •59. Рекреація і туризм країн Західної Африки.
- •60. Туристичні ресурси Запорізької області.
- •61. Порядок організації туристичного підприємства.
- •62. Всесвітня туристична організація (вто).
- •63. Рекреація і туризм країн Східної Африки.
- •64. Туристичні ресурси Донецької області.
- •65. Капітал та виробничі фонди туристичного підприємства.
- •66. Вплив міжнародного туризму на розвиток світової економіки.
- •67. Рекреація і туризм країн Південної Африки.
- •68. Туристичні ресурси Херсонської та Миколаївської областей.
- •69. Ціноутворення в туризмі
- •70. Туризм як суспільне явище. Туризмологія – напрямок дослідження
- •71. Рекреація і туризм країн Австралії і Океанії.
- •72. Туристичні ресурси Одеської області.
- •73. Ємність туристичного ринку.
- •74. Структура управління туризмом в Україні.
- •75. Рекреація і туризм країн Карібського басейну.
- •76. Туристичні ресурси Криму.
- •77. Планування використання трудових ресурсів у туризмі.
- •78. Вплив туризму на розвиток економіки держави.
- •79. Рекреація і туризм острівних країн басейну Індійського океану.
- •80. Туристичні ресурси Харківської області.
- •80. Туристичні ресурси харківської області
- •81.Розподіл і використання витрат на туристичному підприємстві Сутність і структура витрат на формування та реалізацію турпродукту
- •82. Види туризму в Україні, перспективи їх розвитку.
- •Проблеми і перспективи українського туризму
- •83. Рекреація і туризм Європейської частини Росії
- •84. Туристичні ресурси Львівщини
- •85. Туристичний продукт та його складові.
- •86. Міжнародні та регіональні туристичні організації.
- •2. Азіатсько-Тихоокеанська туристична організація
- •87. Рекреація і туризм Азіатської частини Росії.
- •88. Туристичні ресурси Івано-Франківської області.
- •89.Порядок створення туристичного підприємства
- •90. Державне регулювання розвитку туризму в Україні.
- •91. Рекреація і туризм країн Закавказзя.
- •Туристичні об'єкти за місцезнаходженням Республіка Вірменія Єреван (столиця)
- •Загальна характеристика галузі
- •Арагацотн
- •]Арарат
- •Армавір
- •Вайоц-Дзор
- •92. Туристичні ресурси Буковини.
- •93. Планування діяльності та стратегія економічного розвитку підприємств туризму.
- •94. Туристиський тур як економічна категорія
- •95. Рекреація і туризм країн Прибалтики
- •96. Туристичні ресурси Волинської області
- •97. Виробничо-технічний потенціал туристичного підприємства
- •Сучасний стан та перспективи розвитку туризму в Україні.
- •100. Туристичні ресурси Закарпаття
- •101. Фінансова та цінова політика підприємств туризму
- •8.1. Зміст і форми фінансової діяльності туристичного підприємства
- •102. Зміст та функції туристичного ринку
- •103. Типологія національних туристичних ринків
- •104. Туристичні ресурси історичної Галичини
- •6.1.1. Львівська область
- •105. Маркетинг в туризмі
- •Виробнича функція
- •Функція збуту:
- •108. Туристичні ресурси історичного Поділля.
- •111. Глобалізаційні процеси і їх прояв на туристичному ринку.
- •112. Туристичні ресурси Слобожанщини.
- •113. Класифікація видів туристичної та екскурсійної діяльності.
- •114. Реклама в індустрії туризму.
- •115. Характеристика транспортних послуг в туризмі України.
- •116. Туристичні ресурси Полтавщини.
- •118. Туристична діяльність і оподаткування.
- •119. Порівняльна характеристика конкурентних позицій на туристичному ринку України і Болгарії
- •120. Туристичні ресурси Чернігівщини.
54. Міжнародне туристське право.
Міжнародне регулювання - це міжнародна система впливу і комплекс заходів, націлених на ефективне управління певним видом міжнародної діяльності (підтримка стабільності, її зміна, впорядкування) відповідно до визначених міжнародних принципів, норм і стандартів.
Туристичні обміни пов'язані з перетином державних кордонів, перебуванням туристів на території іноземної держави і переміщенням по ній, що є метою єдиного підходу повинні регулюватися міжнародним правом.
Міжнародні акти, що регулюють туристичну діяльність
1963 р. - "Загальна резолюція з розвитку туризму". Прийнята на конференції ООН по міжнародному туризму і подорожам (Рим).
1980 р.- "Манільська декларація по світовому туризму". Прийнята Всесвітньою конференцією по туризму (Філіппіни).
1982 р.- "Документи Акапулько". Прийняті на Всесвітній нараді по туризму при ВТО (Мексика).
1985 р. - "Хартія туризму" і її складова частина "Кодекс туриста", Прийняті на сесії Генеральної асамблеї ВТО (Софія). 1989 р. - "Гаазька декларація з туризму". Прийнята на міжнародній конференції по туризму, що проводилася ВТО і Міжпарламентським союзом, є розвитком "Хартії туризму". 1991 p. - "Резолюція міжнародної конференції по статистиці подорожей і туризму". Проведена ВТО й Урядом Канади.
Одним з важливих документів, які регламентують діяльність туризму є "Кодекс туриста". Відповідно до ст. XIII Кодексу, туристи мають право на вільний доступ усередині і за межами своїх країн до місць і окремих районів туристичного інтересу і з урахуванням існуючих правил та обмежень на вільне пересування в місцях транзиту й тимчасового перебування. У цих же місцях туристи повинні мати право на: 1) об'єктивну, достовірну і вичерпну інформацію про умови й можливості їх поїздок і перебування; 2) особисту безпеку і безпеку їхнього майна, а також на захист своїх прав як споживачів; 3) відповідну суспільну гігієну, ефективні заходи щодо запобігання інфекційним захворюванням і нещасним випадкам, а також на вільний доступ до служб охорони здоров'я; 4) вільний і швидкий зв'язок усередині країни, а також із закордоном; 5) адміністративні та юридичні гарантії, необхідні для захисту їхніх прав.
Крім того, на іноземних туристів покладаються й певні обов'язки. Так, згідно зі ст. XI Кодексу, туристи своїм поводженням зобов'язані сприяти взаєморозумінню і дружнім відносинам між людьми як на національному, так і на міжнародному рівні й у такий спосіб сприяти збереженню світу. У місцях транзиту й перебування туристи зобов'язані поважати встановлений політичний, соціальний, моральний і релігійний порядок, а також підкорятися діючим законам і правилам.
55. Рекреація і туризм країн Східної Азії.
Хоча регіон має сприятливі рекреаційні ресурси, проте масовий туризм тут розвинутий недостатньо. За рік регіон відвідують 35 млн туристів, які дають прибуток 22,8 млрд дол.
Передумовами розвитку туристичної галузі є один з найбільших у світі природний й культурний потенціал: Тибет, Каракорум, Тянь-Шань, «Кам'яний ліс» Куньміна, долина р. Лі, «Три ущелини» Янцзи, водоспад Хукоу на р. Хуанхе, зона вулканічної активності на о. Хоккайдо, національний парк «Внутрішнє Японське море», «Три краєвиди» Японії (Мацусіма, Аманохасідате, Ітсукусіма), затока Кагасіма — серед найвідоміших у світі природних об'єктів. У регіоні 27 гір є священними для даосистів, 14 — для буддистів. Природні ландшафти доповнені культурними спорудами (Великий Китайський мур, пагоди, павільйони, арки, храми, даоські, буддійські, в тому числі ламаїстські монастирі, імператорські палаци, вілли, мавзолеї, пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо). Їх доповнюють самобутнє театральне мистецтво, характерні види спорту (сумо, карате, кендо, айкідо, кюдо), фестивалі, інститут гейш і чайна церемонія тощо.
Основні центри туризму: Пекін, Шеньян, Сіань, Сучжоу, Лхаса, Сеул, Токіо, Кіото, Нара, Камакура, жертви атомного бомбардування — міста Хіросіма й Нагасакі.
До списку ЮНЕСКО занесено 46 об'єктів:
— у Китаї (28) — г. Тайшань, Великий Китайський мур, імператорський палац династій Мін і Цинь, печери Могао, мавзолей першого імператора Цінь, стоянка первісної людини — сінантропа, г. Хуаншань, гірські курорти і храми Ченде, храм і цвинтар Конфуція, палац Потала у Лхасі, національний парк Лушан, г. Емей і Лушанський Великий Будда, храмовий комплекс г. Уданшань та ін.;
— у Південній Кореї (7) — печерний храм Соккурам і комплекс Пульгукса (VIII ст.), храмові комплекси Хеінса і Чонме та ін.;
— в Японії (11) — 18 монументів давнього Кіото, меморіал Хіросіми, гори Сиракамі, ліс Якусіма, монастир Хорюдзі, замок Хімедзі, історичне село Сіракава, храм Ітсукусіма та ін.
У країнах регіону активно розвивається внутрішній, і зовнішній туризм. Іноземних туристів приваблюють не тільки своєрідна природа та історико-культурні пам'ятки, а й розвинуті економічна, наукова, фінансова сфери (діловий туризм).
