104. Туристичні ресурси історичної Галичини

Історична Галичина охоплює територію нинішніх Івано-Франківської, Львівської областей, а також Жешувського і а більшої частини Краківського воєводств Польщі. Наприкінці X ст. Галичина увійшла до складу Київської Русі. Після розпаду Київської держави на цих землях утворились удільні князівства з центрами у Звенигороде Перемишлі, Теребовлі, де правили онуки Ярослава Мудрого -Василько, Володар, Рюрик Ростиславичі. Галицьке боярство було значною політичною силою. В 1923 р. за договором, підписаним у Парижі, була Галичина залишена за Польщею за умови надання їй автономії. В 1939 р. на основі пакту Ріббентропа-Молотова Галичина була приєднана до Радянської України. Адміністративно її територія поділялась на Дрогобицьку (в 1959 р. включено до складу Львівської), Львівську і Станіславську (з 1962 р. - Івано-Франківська) області.

6.1.1. Львівська область

Розташована на крайньому заході країни, на її кордоні з Польщею. Площа області становить 21,8 тис. кв. км (3,6% території країни). Область лежить у межах лісостепової зони і українських Карпат, вона має сприятливі умови для розвитку рекреаційної галузі. Територію області пересікає 8950 річок, що належать до басейнів Дніпра, Дністра і Західного Бугу. Тут багато невеликих озер. Область має 400 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі заповідник Розточчя. В числі курортних та оздоровчих ресурсів Львівщини -ліси, мальовничі гірські і передгірські ландшафти, мінеральні води, лікувальні грязі, озокерит. Прикарпатський курорт Шкло, який існує з 1576 p., є найстарішим в Україні. З XVI ст. відомі цілющі джерела і лікувальні грязі в селищі Великий Любінь. Уже в кінці XVIII ст. це - популярний курорт, реконструйований у середині XIX ст. До цього періоду відноситься спорудження водолікарні, допоміжних приміщень, будинків для відпочиваючих. Селище перетворюється на європейський курорт, куди приїздили на лікування європейські вельможі, і навіть сам цісар Франц-Іосиф.\

Селище Моршин відоме з 1482 р. В XVI ст. тут були дві соляні шахти. Про лікувальні властивості місцевої соляної ропи стало відомо набагато пізніше.

Моршин - бальнеологічний курорт, який базується на мінеральних джерелах, лікувальних грязях, запасах озокериту. Тут лікуються переважно захворювання органів травлення. Унікальним курортом є Трускавець, розташований у гірській долині на висоті 350-400 м над рівнем моря. Оточений лісами, курорт відзначається м'яким кліматом з відсутністю різких температурних коливань, характерних для гірських місцевостей. Чисте повітря, цілющі мінеральні джерела створюють винятково сприятливі умови для відпочинку і оздоровлення. На курорті зводилися все нові комфортабельні вілли: «Гражина», «Гелена», «Під Білим Орлом», «Саріуш» та ін. Число курортників, які відвідували Трускавець, продовжувало зростати. Якщо в 1910 р. в місті побувало близько 3500 чоловік, то в 1913 р. - понад 5 тис. У цьому ж році Трускавець за успіхи в розвитку курортної справи був удостоєний Великої золотої медалі. У місті функціонує 20 санаторіїв, 21 пансіонат, готелі загальною місткістю понад 14 тис. місць. Курорт має 2 бювети з мінеральною водою, 2 курортні поліклініки, 2 бальнеолікарні. Лікувальний профіль курорту - захворювання печінки, жовчних шляхів, нирок, порушення процесів обміну речовин. Курорт Східниця також розвивався як центр видобутку нафти. В період пізнього Середньовіччя тут стояв замок, на місці якого пізніше було споруджено костьол. На сьогодні збереглися лише земляні укріплення. Місцева вода типу «Нафтуся» має не менш цілющі властивості, ніж трускавецька. В області діє 47 готелів, 4 мотеля, один готельно-офісний центр, 2 кемпінга. До послуг туристів у Львові «Гранд готель», «Дністер», «Жорж», «Замок Лева», «Львів», «Карпати», «Тустань» та ін. В області діє 14 музеїв. Створено 5 державних заповідників: історико-архітектурні у Львові і Жовкві, істори-ко-культурні - «Нагуєвичі» і «Тустань», музей-заповідник «Одеський замок». У Львові діє найстарішій в Україні музей народної архітектури. Історичний центр Львова внесено до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Львівській області належить провідне місце в Україні за кількістю, різноманітністю і мірою збереження архітектурної спадщини, яка представлена об'єктами в історичному діапазоні - від періоду Київської Русі до середини XX ст. На державному обліку перебуває 3659 пам'яток архітектури. Одним із найстаріших у Львові є Вірменський собор. Вірмени стали селитись у Львові з XIII ст. їм було виділено під забудову земельну ділянку в північній частині міста. Тут зберігся ансамбль споруд, що формувався протягом кількох століть. До нього входять Вірменський собор (1363 р.), вежа-дзвіниця (1571 p.), декоративна колона з фігурою Св. Христофора (1726 p.), будинок колишнього вірменського банку (XVII ст.), палац вірменських архієпископів (XVII- XVIII ст.), бенедектинський жіночий монастир (XVII ст.). Центром комплексу є один із найстаріших храмів старого міста - церква Св. Марії.

У Міському арсеналі (XV-XVI ст.), що був споруджений на кошти міщан, тут діє музей, де експонується колекція холодної і вогнепальної зброї із 32 країн світу (з 1981 p.). На оборонному валу побудована Порохова вежа (1554-1556). На Святоюрській горі в центрі Львова підноситься ансамбль собору Св. Юрія-Змієборця. Однією з кращих барокових споруд міста є домініканський костьол (1745 p.). В кінці XIX ст. у Львівській політехниці створено архітектурний факультет, що позначилось на розвитку галицької архітектури. Для одного із найстаріших технічних вузів України Львівського політехнічного інституту, наступника Львівської політехнічної школи (1844 р.), в 1873-1878 pp. було споруджено спеціальне приміщення. Львівський університет з 1920 р. функціонує в приміщенні Галицького крайового сейму (1877-1881 pp.), що є першою урядовою спорудою в Україні. Будинок

Театр опери і балету (1897-1900) має пишно декорований фасад із численними скульптурами. У 1904 р. зведено будинок промислового музею (зараз -Національний музей). Серед історичних пам'яток міста - Личаківське кладовище, яке існувало вже у XVI ст. Багато надгробних пам'ятників має значну мистецьку цінність. Тут поховані видатні львів'яни: Іван Франко, Соломія Крушельницька, М. Шашкевич та ін. У Львові багато зелених насаджень. До найкращих міських парків належить Високий замок, створений у XIX ст. навколо залишків княжого замку. За горою Лева розкинувся історико-ландшафтний парк «Знесіння», на території якого розташований музей народної архітектури і побуту. Перший експонат - дерев'яну церкву - привезли сюди в 1930 р. У верхній частині Стрийського парку (1879 р.) збереглось кілька будівель, споруджених у 1894 р. з нагоди проведення в місті крайової виставки. Ще один міський парк - Залізна Вода. У Львові діють 9 театрів, філармонія, органний зал, цирк. У місті функціонує 24 музеї. Одним із найстаріших і найбільших музеїв України є Львівський історичний музей, розміщений у чотирьох будівлях на площі Ринок. Фонди Національного музею, заснованого в 1905 р. митрополитом А. Шептицьким, налічують понад 100 тис. експонатів, серед яких - унікальне зібрання українського іконопису XIV-XVIII ст., рукописи і стародруки, гравюри, твори скульптури, живопису, народного прикладного мистецтва. Експозиція Львівської картинної галереї започаткована колекцією живопису, зібраною протягом 1903-1906 pp. на пожертвування львів'ян. Крім того, львівським магістратом було придбано кілька приватних зібрань. Серед пам'яток Золочева - оборонний двір (за іншим припущенням - арсенал), датований XIV ст. У селищі Одесько уцілів найстаріший в Україні замок. У документах 1327 р. Олесько згадується як володіння князя Болеслава-Юрія П Тройденовича. В середині XIV ст. замок стає власністю князя Любарта, а пізніше - угорського графа Емерика Бубека. В 1432 р. він переходить до Яна з Сенна, який модернізував замкову споруду, перетворивши її на палац. В Олеську зберігся також готичний костьол 1481 р. У селі Підгірці в 1635-1640 pp. на місці давніх укріплень споруджено замок за проектом французького інженера Г. Боплана на замовлення коронного гетьмана С. Конєц-польського. Він є центральною спорудою великого архітектурного ансамблю, що включає парк із парковими спорудами XVII~XVIII ст. і костьол Св. Іосифа (1766 p.). В Підгірцях збереглась пам'ятка дерев'яного зодчества -церква XVIII ст. Поморянський замок споруджений у першій половині XVI ст. на місці дерев'яної фортеці XV ст. Він не раз витримував тривалу і не раз відбудовувався. Замок був улюбленою садибою короля Яна III Собеського. Після його смерті замок переходив від одних власників до інших і поступово втратив свій початковий вигляд. Місто Жовква (в 1368-1560 pp. - Винники; в 1951-1991 pp. - Нестеров). Село під назвою Винники перейшло у власність магната Жолкевського, який збудував тут замок і перейменував його на свою честь. Невдовзі новостворене місто стало відоме своїми ярмарками і місцевими умільцями - різьбярами, малярами, ювелірами. У Жовкві діяли школи, кілька бібліотек. У місті збереглась середньовічна забудова його центральної частини. Серед архітектурних пам'яток міста виділяється костьол Св. Лаврентія, (1606 р.), в якому поховані Жолкевські, Цінні архітектурні пам'ятки збереглися в Дрогобичі. На околиці Старого Дрогобича збереглась дерев'яна церква Св. Юрія, час спорудження якої не встановлено. У Дрогобичі уцілів оборонний монастир кармелітів, заснований наприкінці XVII ст. Один із монастирських храмів, перетворений на греко-католицьку церкву Св. Трійці, функціонує й сьогодні.. В селі Нагуєвичі (до 1240 р. - Сольне, пізніше - Башево, або Дашево) народився І. Франко. Тут діє його музей-садиба. У місті Броди збереглись залишки середньовічних укріплень і палацу XVI-XVII ст. Уціліли земляний оборонний вал, два бастіони, каземати (XVII ст.), а також кілька церков - Пресвятої Богородиці (1600), Св. Юрія (XVI-XVIII ст.), Троїцька із дзвіницею (1726), костьол (1662) і синагога (1742). У с. Воля-Висоцька є церква Св. Миколая 1598 р. з іконостасом 1655 р. і розписом, виконаним відомим художником І. Рутковичем з м. Жовква. У с Івано-Франкове (до 1945 р. - Янів) - колишній фортеці XVII ст. - зберігся лише костьол (1614), перебудований у більш пізній період, у якому похована мати польського короля Станіслава Августа. У селі Лаврів розташований монастир із церквою та оборонною вежею, де, за переказами, був похований князь Лев Данилович. Монастир зазнав численних руйнувань і пожеж. У монастирській церкві збереглися фрески XV- XVI ст. Поблизу Крехова розташований Василіанський монастир, заснований близько 1618 р. На його території збереглися Миколаївська церква, келії, оборонна вежа-дзвіниця (XVIII ст.). Тепер на його території діє Вища духовна семінарія. За селом встановлено також пам'ятний знак на честь перемоги в польсько-турецькій війні 1672-1699 pp. Ще один пам'ятний знак на честь перемоги в польсько-турецькій війні 1672-1699 pp. стоїть у селі Глинське. Тут збереглось також давньоруське городище. В селищі Підкамінь зберігся ансамбль домініканського монастиря (XVII-XVIII ст.), який складається з Вознесенського костьолу (1612-1695), келій, оборонних стін з воротами, дзвіницею і баштами. Пам'ятка барокової архітектури - каплиця Параскеви П'ятниці (1739-1741). У м. Рудки у Вознесенському костьолі (1728 р.) похований польський драматург О. Фредро. В с Муроване є парк XVII-XIX ст., посеред якого збереглись залишки замку XVI ст. з валами, ровами, земляними укріпленнями. В XVII ст. ним володіли Мнішеки. Замок був зруйнований під час Першої світової війни. Старовинний Самбір (попередні назви - Погонич, Повий Самбір, Нове Місто) багатий на пам'ятки фортифікаційного будівництва. Тут збереглися фрагменти земляного валу, костьол бернардинців з келіями (1751 p.), церква Різдва Богородиці (1728 р)., що була оточена обо-ронним муром, костьол (XVI-XVII ст.) з бійницями. 6.1.2. Івано-Франківська область

Розташована на заході країни, в межах Передкарпаття та УкраїнськихКарпат.Південні райони області межують з Румунією. Територію області пересікає 8286 річок, які належать до басейнів Дністра і Пруту. Річки в основному гірські. Озера нечисленні. В області налічується 366 територій і об'єктів природно-заповідного фонду, в тому числі перший в Україні національний парк — Карпатський, розташований біля верхів'я Пруту. Серед природних рекреаційних ресурсів області - сприятливий клімат, джерела мінеральних вод і запаси лікувальних грязей. Кліматичні курорти (Косів, Ворота, Шешори, Яремча та ін.) зосереджені переважно в південно-східній частині області. Серед них одним із найбільш популярних є Яремча. Тут лікують ревматизм, захворювання опорно-рухового апарату, нервової системи, легенів та ін. Мінеральні води області різноманітні за своїм хімічним складом: у гірській частині — хлоридно-натрієві (Верховинський, Рожнятівський райони), вуглекислі невисокого рівня мінералізації (верхів'я р. Чорний Черемош), типу «Нафтуся» (район Шешорів); у Передкарпатті — хлоридно-натрієві і кальцієво-натрієві (Долина, Калуш, Космач, та ін.); на рівнинних територіях — йодо-бромні малого рівня мінералізації і сульфідні (Більшівці, Коршів, Городенка, Черче). Родовища лікувальних грязей відомі в Городенківському, Рогатинському і Долинському районах. В області є 18 готелів. Туристів приймають готель «Верховина», туристські бази «Прикарпаття» (Івано-Франківськ), «Гуцульщина» (Яремча), «Карпатські зорі» (Косів), «Сріблясті водоспади» (с. Шешори), «Смерічка» (с. Люча), «Гірська» (с. Яблуниця). Турбази «Гірська» і «Гуцульщина» і туристський готель «Верховина» обладнані лижнобуксирувальними підйомниками. Селище Ворохта є центром підготовки збірних команд України із зимових видів спорту. В с Ворохта є збудований у XVIII ст. найменший з усіх гуцульських храмів. Традиційними стали міжрегіональні гуцульські фестивалі і міжнародні фольклорні фестивалі в Коломиї, міжобласні фестивалі («Покутські візерунки») в Городенці, фестивалі сучасної української пісні («Золотий тік») у Бурштині. В області діє 11 музеїв із 6 відділами. Івано-Франківський краєзнавчий музей створено в 1939 р. як історико-краєзнавчий. ратуші. Пам'яткою природи є Манявський водоспад. Музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття ім. Й. Кобринського засновано в Коломиї в 1926 р. Його фонди налічують понад 20 тис. одиниць. В області зареєстровано 3477 пам'яток історії і культури. Архітектурна спадщина включає 1359 пам'яток. В м. Галич у 1994 р. створено національний заповідник «Давній Галич» на базі комплексу пам'яток давньоукраїнської історії і культури.

На території заповідника розташовані також музей історії давнього Галича і музей народної архітектури і побуту. Серед архітектурних пам'яток міста — Костьол Пресвятої Діви Марії (1669-1703), розташований в історичному центрі Івано-Франківська. Під будівлею містилась родова усипальниця Потоцьких. Зберігся в місті також замок Потоцьких кінця XVII ст. В містечку Богородчани розташований ансамбль домініканського монастиря, який включає костьол (1742-1761) і палати з келіями (1762). В с Гошів зберігся монастир Св. Василія Великого. Він був заснований близько 1570 р. південніше від того місця, де стоїть тепер, і перенесений на нову ділянку в 1780 р. В минулому він був широко відомий у Галичині своєю чудотворною іконою. В Рогатині серед пам'яток оборонного будівництва -церква Різдва Богородиці (XIV—XV ст.) і міські стіни з брамою XIV—XVII ст., а також Миколаївський костьол (XV ст.). У селищі Рожнятин частково зберігся замок Конєцпольських, серйозно пошкоджений у 1649-1650 pp. і відбудований у 1758 р. Будівля оточена великим парком. Історичною пам'яткою містечка Пнів є руїни замку, спорудженого у другій половині XVI ст.