- •1) Бактерії, їх розмір, розмножування, основні форми.
- •2) На підприємство харчування прийшли яйця, розглядаючи які через овоскоп були виявлені темні плями. Про що це свідчить, чи можна їх використовувати в їжу?
- •3) Види і раціони лікувально-профілактичного харчування та їх характеристика.
- •4) Чи може людина заразитися дизентерією через порізи на тілі? Відповідь обґрунтуйте.
- •5) Плісняві гриби, їх класифікація,будова, розмноження.
- •6) На виробництво надійшла морожена риба. Які ознаки свідчать про доброякісність риби чи навпаки?
- •7)Дихання мікроорганізмів, аеробні й анаеробні мікроорганізми.
- •8) Види щадіння в дієтичному харчуванні.
- •15) Бактеріоносіння. Поняття про імунітет.
- •9) Значення дієтичного харчування. Загальні принципи побудови дієтичного харчування.
- •16) Які продукти слід включити в раціон людини з виразкою шлунка та хронічним гастритом.
- •17) Вплив фізичних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів.
- •18) Для дезінфекції на підприємстві харчування були застосовані ультрафіолетові промені та хлорне вапно. Яка їх дія, та для обробки яких продуктів застосовуються ці деззасоби.
- •19) Методи визначення доброякісності свіжого та мороженого м’яса.
- •20) Дріжджі, особливості будови і розмноження, класифікація.
- •21. Способи теплової обробки харчових продуктів
- •22) Ультрамікроби, їхні основны властивості і значення.
- •23.Вакцини і сироватки
- •25.Дитяче харчування та його особливості. Режим харчування,різноманітність їжі
- •26) Як слід збагачувати раціон учнів вітамінами у зимово-весняний період
- •27) Поняття про інфекції їх джерела,шляхи проникнення в організм людини.
- •28) Основний обмін.Поняття про асимыляцыю,дисимыляцыю
- •29.Бактерицидні властивості молока та забруднення молока мікроорганізмами
- •31.Мікрофлора повітря.Методи очищення повітря від мікроорганізмів
- •33.Характеристика дієти №9 Сахарний діабет
- •34.Молочнокисле бродіння .Збудники і хімізм бродіння
- •35.Режим харчування осіб похилого віку
- •36) Характеристика дієти №0
- •37.Ділення населення на групи по інтенсивності праці
- •38 Вплив хімічних факторів зовнішнього середовища на життєдіяльність мікроорганізмів
- •39.Вплив температури,вологи та світла на життєдіяльність мікроорганізмів
- •40.Як зберегти вітаміни в овочах під час теплової обробки
- •41. На підприємство харчування надішли туші тварин заражені сибірською виразкою,як хвороба вплине на людину.
- •42.Травлення в тонких кишках.
- •44.Оцтовокисле і лимоннокисле бродіння,їх використання в харчовій промисловості.
- •45.Мікрофлора грунту.Грунтове забруднення харчових продуктів.
- •46. Мікрофлора тіла людини.
- •47. Взаємовідношення між мікроорганізмами(симбіоз,метабіоз,паразитизм).
- •48.Складіть меню для людини з захворюванням серцево-судинної системи.
- •49. Чому для тривалого зберігання овочі квасять?
- •50. Принципи побудови раціону харчування на день.
- •51. Вплив кулінарної обробки продуктів на засвоювання.
- •52. Роль товстих кишок в травленні.
- •53. Розподіліть енергетичну цінність сніданку,обіду, полуденка та вечері у відсотках учнів пту.
- •54.Антибіотики і фітонциди.
- •55.Чи залежить режим харч від виробничої діяльності?які страви і напої слід ввести до меню людини працюючій у 2 зміну.
- •56.Мікробіологія плодів і овочів. Види захворювань,характеристика шкідників.
- •57. Поняття про авітаміноз,гіпер- ті гіповітаміноз.
- •59.Білки.Біологічна цінність,потребі організму в білках.
- •60) Методи очищення води.
- •61) Основні групи мікроорганізмів та їх загальна характеристика.
- •62) Енергетична цінність білків, жирів, вуглеводів.
- •63) Значення води для організму. Водний баланс. Особливості питного режиму.
- •64)Ферменти, що впливають на розчинення речовин.
- •65) Чи можна приймати м'ясо на виробництво без ветеринарного клейма? Відповідь обґрунтуйте.
- •66) У людини було виявлено харчове захворювання мікробної природи. Назвіть причини виникнення хвороби.
- •68) Харчування осіб розумової праці, режим харчування, калорійність раціону.
- •70) Поточенні мікроорганізми, їх біологічні особливості (вірулентність, специфічність).
- •71) Мінеральні речовини. Мікроелементи, їх роль у життєдіяльності людини. Їх джерела.
- •72) Поняятя про гниття, хімізм і його збудники.
- •73) Надати характеристику дієти №15.
- •74) На виробництво надійшли бомбажні консерви, чи можна вживати їх в їжу та засоби запобігання бомбажу.
- •75) Спиртове бродіння. Збудники, умови і хімізм бродіння.
22) Ультрамікроби, їхні основны властивості і значення.
Ультрамикробы - это микроорганизмы невидемые в обычный световой микроскоп и проходящие через бактериальные фильтры относят риккетсии и некоторые др. бактерии; в отличие от вирусов они способны развиваться на искусственных питательных средах.
Ультрамікроби, їх характеристика. Окрім бактерій, що мають розмір біля 5 мк, у природі існують ще більш дрібні живі тіла, що мають назву ультрамікроби. Вони не мають клітинної будови. Розміри їх вимірюють мілімікронами (ммк - одна тисячна частина мк) і вони коливаються в межах від 10 до 300 ммк. За ультрамікробами можна спостерігати тільки за допомогою електронного мікроскопа. Всі ультрамікроби живуть тільки за рахунок живих організмів, їх поділяють на дві групи: віруси і бактеріофаги. Віруси. Живуть на рослинах, в організмі тварин і людей, але тільки в живому організмі. Вони викликають різні захворювання рослин, людей і тварин. До вірусних захворювань належать грип, віспа, кір, поліомієліт, тютюнова мозаїка, мозаїка картоплі, мозаїка кукурудзи, бронзовість помідорів та інші хвороби. Вірусологія (наука, що вивчає віруси) має також велике практичне значення для народного господарства, допомагає боротися з вірусними хворобами, що завдають великої шкоди сільському господарству. Форма вірусів може бути паличкоподібною, кулястою, кубоїдальною.
Бактеріофаги. На відміну від вірусів, що живуть за рахунок живих рослинних та тваринних організмів, бактеріофаги живуть за рахунок бактерій. Фаги в перекладі – пожирачі. Кожний фаг впливає тільки на визначений вид бактерій. Життєдіяльність фагів має важливе практичне значення в ор¬ганізмі людини і тварини. Фаги можуть змінювати патогенні влас¬тивості мікробів, знижувати їхню вірулентність (ступінь хворобо-творчої дії), здатність до токсиноутворення. Поряд з цим, фаги можуть завдати великої шкоди, зокрема при виробництві молочнокислих продуктів, бактеріальних добрив, антибіотиків, пригнічуючи розвиток корисних мікроорганізмів. У грунті азотофіксуючі бактерії можуть заражатись фагами, що призводить до затримки їхнього розвитку, а значить погіршує процес зв'язування молекулярного азоту, і, як результат, негативно впливає на урожай.
23.Вакцини і сироватки
Вакцини (лат. vacca — корова) — препарати, що складаються з ослаблених, вбитих збудників хвороб чи продуктів їхньої життєдіяльності. Ці специфічні речовини дістали назву від противіспяного препарату, виготовленого з вірусу коров'ячої віспи. Метод щеплень за допомогою вакцин називають вакцинацією, або імунізацією.
Сирова́тка — це біологічний препарат, суспензія убитих та ослаблених мікроорганізмів або антигенів, притаманних певному мікроорганізмові, що застосовується з метою вироблення імунітету проти інфекційних захворювань. Сироватку, що містить антитіла проти певних антигенів, готують з плазми крові заражених тварин.
24.живлення м/о.Автотрофні і гетеротрофні м\о
Автотрофные организмы образуют так называемую первичную продукцию - биомассу органического вещества, которая в дальнейшем утилизируется другими организмами. К автотрофам относятся некоторые бактерии и все без исключения виды зеленых растений. Автотрофные организмы способны усваивать углекислый газ из воздуха и превращать его в сложные органические соединения. Таким образом автотрофы строят свое «тело» из неорганических соединений. Каскад биохимических реакций, конечным продуктом которых являются белки и другие органические вещества, необходимые для жизнедеятельности, требует значительных затрат энергии. По способу получения энергии автотрофы подразделяются на фотоавтотрофы и хемоавтотрофы.
Гетеротрофные организмы
Организмы, использующие для своего питания готовые органические соединения, принято называть гетеротрофными. К гетеротрофным организмам относятся все животные и человек, а также некоторые паразитические растения и бактерии. Разделение организмов по типу питания на автотрофные и гетеротрофные весьма условно. Некоторые автотрофы - фотосинтезирующие зеленые растения - могут усваивать небольшое количество органических соединений. Некоторые растения-хищники (росянка, пузырчатка) используют органические соединения для азотного питания, а углеродное питание осуществляется посредством фотосинтеза. Некоторые автотрофы нуждаются в витаминоподобных веществах.
Автотрофные и гетеротрофные организмы, входящие в состав биогенезов, взаимно связаны между собой так называемыми трофическими связями. Значение трофических связей в структуре экологических сообществ очень велико. Благодаря им осуществляется круговорот веществ на Земле. Автотрофные организмы, ассимилируя неорганические вещества, используя энергию солнечного света или химических реакций, способствуют образованию так называемой первичной продукции - первичной биомассы или органического вещества. Первичная продукция утилизируется гетеротрофными организмами, и значительная роль в этом принадлежит фитофагам, о которых мы упоминали чуть ранее. Фитофаги, в свою очередь, становятся жертвами хищников - зоофагов. Отмершие останки животных и растений вновь превращаются в неорганические вещества, благодаря воздействию абиотических факторов внешней среды, а также организмов-редуцентов и гнилостной микрофлоры.