- •1.Європейські системи приватного права
- •2. Загальна характеристика Цивільного кодексу
- •3. Фізична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
- •4. Ім'я фізичної особи
- •5. Захист права власності
- •8. Фізичні особи — підприємці
- •10. Права на чужі речі. Загальна характеристика прав на чужі речі
- •11. Поняття правочину, ознаки та види правочинів
- •12. Негаторний позов
- •13. Поняття приватного права
- •14. Співвідношення цивільного та приватного права
- •15. Поняття, зміст, суттєві умови, права та обов’язки сторін договору лізингу (л.). Різновиди лізингу.
- •16. Особливості договору роздрібної купівлі-продажу
- •18. Поняття торговельної марки та умови надання їй правової охорони
- •19. Поняття строку та терміну. Види строків
- •21. Здійснення права власності
- •23. Цивільне право як галузь права
- •24. Акти цивільного законодавства та договір.
- •25. Звичай в цивільному праві
- •26. Судовий прецедент як джерело цивільного права
- •27. Поняття видів забезпечення виконання зобов'язань
- •28. Дії та результати дій як об'єкт цивільних прав
- •29. . Договір побутового прокату (поняття та особливості).
- •30. Поняття спадкування. Суб’єктний склад правовідносин спадкування.
- •31. Спадкування за законом. Розподіл майна померлого між спадкоємцями.
- •32. Спадкування за заповітом.
- •33. Заповідальний відказ.
- •34. Поняття і ознаки шлюбу. Умови та порядок укладення шлюбу
- •36. Підстави звільнення від цивільно-правової відповідальності
- •38. Поняття зобов’язання, його характерні риси
- •39. Суб’єкти зобов’язання. Множінність осіб у зобов’язанні.
- •40. Поняття і принципи виконання зобов´язань
- •41. Поняття та види права спільної власності
- •44. Поняття та загальна характеристика договору (д.) купівлі-продажу (к-п). Разновиди д.К-п
- •45. Поняття та загальна характеристика договіру (д.) дарування.
- •46. Поняття права інтелектуальної власності
- •47. Договір про надання послуг
- •50. Поняття та різновиди договору (д.) майнового найму (оренди).
- •51. Поняття договору (д.) підряду. Відмінності д. Підряду від суміжних д.
- •52. Поняття, загальна характеристика та особливості договору контрактації.
- •53. Поняття, загальна характеристика та значення договору поставки.
- •54.Агентський договір
- •55. Договор транспортного експедирування (те).
- •56. Договір (д.) позички.
- •57. Поняття, загальна характеристика та особливості договору (д.) будівельного підряду.
- •58. Види ліцензійних договорів та їх специфіка.
- •59. Договір банківського рахунка
- •60. Особисті немайновіправовідносини подружжя
- •62. Укладення та зміст шлюбного контракту
- •63. Майнові правовідносини подружжя
- •64.Патронат і усиновлення
- •65. Реєстрація актів цивільного стану
- •66. Система принципів та їх класифікація
- •68. Поняття цивільного процесуального права і його значення. Предмет, метод і система цпп.
- •69.Поняття і види судових доказів.
- •70. Підстави, процесуальні форми і види участі прокурора в цивільному процесі.
- •71. Поняття належного й неналежного відповідача, порядок і умови його заміни (Заміна неналежної сторони)
- •72. Поняття і види третіх осіб в цивільному процесі.
- •73. Окреме провадження: загальна характеристика.
- •74. Цивільна юрисдикція суду, її види.
- •75. Суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин.
- •76. Цивільний процес: поняття, провадження, стадії
- •77. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •78. Поняття сторін в цивільному процесі. Процесуальні права та обов’язки сторін.
- •79. Провадження у зв’язку з нововиявленими обставинами: поняття, особливості, суб’єкти права оскарження, форма та зміст заяви.
- •80. Міжнародний цивільний процес
- •81. Право касаційного оскарження та процесуальний порядок його реалізації.
- •82. Судові рішення: поняття, суть, види. Законна сила рішення суду.
- •83. Поняття і види судових витрат.
- •84. Ухвали суду першої інстанції.
- •85. Право апеляційного оскарження та порядок його реалізації.
- •86. Належність доказів і допустимість засобів доказування.
- •87. Поняття цивільних процесуальних правовідносин.
- •88. Процесуальна співучасть в цивільному процесі.
- •89. Право на захист право на звернення до суду право на судовий захист
- •90. Дипломатичний та судовий імунітет
- •91. Поняття позову, його елементи та види.
- •93. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення.
- •94. Провадження і стадії цивільного процесу.
- •95. Перегляд судових рішень Верховним Судом України
- •98. Учасники судового господарського процесу.
- •101. Ідейно-історичні передумови відокремлення господарського права як самостійної галузі права
- •102. Сутність та складові поняття легалізації (легітимації) господарської діяльності.
- •103. Правовий статус акціонерного товариства.
- •105. Правове положення господарських об’єднань.
- •106. Базисні умови зовнішньоекономічних контрактів купівлі-продажу згідно інкотермс: поняття та групи.
- •107. Право господарського відання та оперативного управління.
- •108. Підприємство: поняття, ознаки та види.
- •109. Штрафні санкції у сфері господарювання.
- •110. Форма господарських договорів та наслідки її недодержання.
- •112. Форми безготівкових розрахунків. Вексель та акредитив.
- •113. Правове регулювання та специфіка діяльності технологічних парків в Україні
- •114. Адміністративно-господарські санкції майнового характеру.
- •115. Законодавство про захист економічної конкуренції
- •116. Поняття і види цінних паперів
- •119. Джерела господарського права: поняття, види та система.
- •122. Поняття, види та форми інвестиційної діяльності
- •123. Правовий режим інноваційної діяльності.
- •124. Поняття, види та суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності.
- •125. Правове становище підприємств з іноземними інвестиціями
- •126. Поняття соціального розвитку села
- •127. Головні напрями екологічної політики України в сучасних умовах
- •129. Розвиток ринкових відносин зумовлює необхідність широкого використання кооперативної форми організації праці в аграрному секторі економіки.
- •131. Право приватної власності
- •132. Правова охорона навколишнього природного середовища у промисловості
- •133. Основні підстави й умови набуття прав на землю громадянами та юридичними особами
- •134. Правове регулювання приватизації та паювання земель сільськогосподарського призначення
- •135. Об'єкти і суб'єкти екологічного права
- •136. Право природокористування: поняття й види. Загальне та спеціальне природокористування
- •137. Правове становище фермерського господарства
- •140. Правове становище особистого селянського господарства
- •141. Особливості банкрутства сільськогосподарських підприємств
- •142. Категорії земель та їх правовий режим
- •143. Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників
- •145. Договір оренди земельної ділянки
- •146. Екологічні нормативи та стандарти якості навколишнього середовища
- •147. Особливості правової охорони грунтів
- •148. Водний фонд україни як об'єкт правової охорони
- •149. Природно-заповідний фонд України
- •150. Суб'єкти аграрного права
39. Суб’єкти зобов’язання. Множінність осіб у зобов’язанні.
Суб'єктами цивільних зобов'язань є кредитор і боржник. Кредитором визнається та сторона у зобов'язанні, яка наділена стосовно іншої сторони правом вимоги щодо вчинення або ж відмови від учинення певної дії. Боржник же визнається стороною зобов'язаною, тобто суб'єктом зобов'язання, який повинен здійснити на користь кредитора певну дію чи утриматися від її виконання. В зобов'язанні є дві конкретно визначені сторони (ст. 510 ЦК), однак на кожній зі сторін може бути по декілька осіб. Таке зобов'язання має назву зобов'язання з множинністю осіб. Причому якщо декілька осіб є на стороні кредитора (напр., якщо фізична особа завдала шкоди майну, яке є у спільній власності), таку множинність називають активною. Якщо ж декілька осіб на стороні боржника (напр., якщо шкоду завдано фізичній особі сумісними діями автора та засобу масової інформації, який поширив неправдиву інформацію), то така множинність має назву пасивної. У випадку ж якщо і на стороні боржника і на стороні кредитора є кілька осіб, то таку множинність називають змішаною. Зобов'язання з множинністю суб'єктів поділяють в свою чергу на: • дольові зобов'язання, тобто такі, в яких кожен із кредиторів має право вимагати виконання зобов'язання, а кожен із боржників зобов'язаний виконати зобов'язання в рівній частці з іншими особами, якщо інше не встановлено договором чи актами цивільного законодавства (ст.
540 ЦК); • солідарні зобов'язання, тобто такі, в яких право вимоги чи право виконання неподільні. Виділяють солідарні активні, пасивні та змішані зобов'язання. У разі солідарної вимоги кредиторів (солідарна активна множинність) кожний із кредиторів має право пред'явити боржникові вимогу в повному обсязі. Виконання боржником свого обов'язку одному із солідарних кредиторів у повному обсязі звільняє боржника від виконання решті солідарних кредиторів. Солідарний кредитор, який одержав виконання від боржника, зобов'язаний передати належне кожному з решти солідарних кредиторів у рівній частці, якщо інше не встановлено договором між ними. У разі солідарного обов'язку боржників (солідарна пасивна множинність) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Виконання солідарного обов'язку в повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
У разі змішаних солідарних зобов'язань наявні разом активні та пасивні солідарні зобов'язання. Солідарне зобов'язання виникає лише у випадках, встановлених договором або законом (ст.541 ЦК); • субсидіарні (додаткові) зобов'язання, тобто такі, які характеризуються наявністю основного та субсидіарного (додаткового) боржника. Якщо кредитор звернув свою вимогу до основного боржника, а той відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред'явлену вимогу, кредитор може пред'явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність (ст.619 ЦК). Субсидіарні зобов'язання виникають лише у випадках, передбачених договором чи законом, і мають місце лише за пасивної чи змішаної множинності.
Особливість зобов'язань за участі третіх осіб полягає в тому, що треті особи не є стороною зобов'язання, а це означає, що зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи (ст.511 ЦК). Однак у випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та/або кредитора. А це означає, що третю особу, яка не є стороною у зобов'язанні, може бути визнано учасником зобов'язання з певними правами та обов'язками. До такого виду зобов'язань належать: • зобов'язання, які виконуються на користь третьої особи, тобто коли зобов'язання виконується боржником не перед кредитором, а перед третьою особою, наприклад, позикодавець просить передати належну йому суму грошей іншій особі, щодо якої він сам є боржником. При цьому третя особа не наділяється правом вимоги виконання зобов'язання, однак, виконання цього зобов'язання перед третьою особою призводить до його припинення;
• зобов'язання, які виконуються третьою особою, тобто коли виконання зобов'язання перед кредитором здійснюється третьою особою. Таке виконання можливо у випадках, коли з зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. При цьому кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою (ст. 528 ЦК). І з моменту проведення такого виконання перед кредитором зобов'язання вважається припиненим. Наприклад, за договором поставки більшу частину асортименту поставляє боржник, а інше поставляє інша фірма, яка виконує це зобов'язання перед кредитором на прохання боржника. Також потрібно зауважити, що згода боржника на виконання зобов'язання перед кредитором третій особі потрібна не завжди.
Наприклад, у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно третя особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника (ч.3 ст. 528 ЦК).
Це ще один випадок, коли зобов'язання не виконуються конкретно визначеній особі на стороні кредитора, або не виконується конкретно визначеною особою на стороні боржника. Однак якщо у разі участі третіх осіб зобов'язання виконується на користь третьої особи (третьою особою), то у разі заміни осіб у зобов'язанні воно виконується на користь сторони (стороною), однак іншої особи (іншою особою). Тобто у цьому разі відбувається заміна особи на стороні кредитора чи боржника, що супроводжується відповідним правонаступництвом. Можна виділити такі можливі основні варіанти: відступлення права вимоги (цесія); переведення боргу (делегація). У разі відступлення права вимоги (цесії) відбувається заміна особи на боці кредитора. Первісний кредитор, який передає своє право вимоги - це цедент, а той кредитор, який приймає це зобов'язання - цесіонар. Сама ж цесія здійснюється шляхом правочину, за яким цедент передає за правонаступництвом цесіонару належні йому права вимоги за цивільним зобов'язанням. За загальним правилом, обсяг та зміст зазначених прав, а також умови, на яких вони здійснюються, переходять до цесіонара від цедента на умовах, що існували до моменту укладення правочину. Згода боржника на проведення цесії не вимагається, оскільки презюмується, що для боржника в зобов'язанні не має значення перед якою особою на стороні кредитора виконувати зобов'язання. Однак якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, напр., якщо боржник виконає це зобов'язання перед первісним кредитором. (ч.2 ст.516 ЦК). Здійснивши цесію, цесіонар стає повноправним кредитором за зобов'язанням. Однак, у свою чергу, боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. А у разі, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред'явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов'язок до пред'явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання (ст.518 ЦК). Вихід попереднього кредитора (цедента) із зобов'язання означає, що він припиняє бути стороною у зобов'язанні і не відповідає перед цесіонарем за невиконання боржником свого обов'язку, окрім випадку, що він поручився за таке виконання. Окрім цього, цедент залишається відповідальним перед цесіонарем за недійсність переданої йому вимоги.
При переводі боргу (делегації), відбувається заміна особи на боці боржника. Оскількі кредитору зовсім не все однаково хто виконає перед ним зобов'язання, то при переводі боргу наявність згоди кредитора є обов'язковою (ст.520 ЦК). Заміна боржника також опосередковується певним правочином, форма якого також залежить від форми правочину, яким опосередковується зобов'язання. Як і при цесії, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що грунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст.522 ЦК).
