Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практикум Ист дошк пед.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
937 Кб
Скачать
☆

Виховання та освіта в античному світі

  1. Головний напрямок спартанської системи виховання – це:

а) виховання джентльмена;

б) виховання воїна;

в) гармонійний розвиток особистості;

г) виховання лицаря.

  1. Творцем першої вікової періодизації був:

а) Платон;

б) Квінтіліан;

в) Я.А. Коменський;

г) Сократ.

  1. Евристичний метод навчання був запропонований:

а) Сократом;

б) Квінтіліаном;

в) Аристотелем;

г) Протагором.

  1. Вихователем Олександра Македонського був:

а) Сократ;

б) Платон;

в) Аристотель;

г) Геракліт.

  1. Школа, заснована Аристотелем на околицях Афін, називалася:

а) Лікей;

б) Академія;

в) палестра;

г) ефебія.

  1. Гармонія зовнішніх і внутрішніх якостей, фізичних і духовних здатностей як ідеал людини в давньогрецькій філософії називалася:

а) майевтика;

б) агонистика;

в) калокагатія;

г) софістика.

  1. Ідея дошкільного виховання була вперше висунута:

а) Сократом;

б) Платоном;

в) Аристотелем;

г) Демокритом.

  1. Одним з перших думку про необхідність пов’язувати виховання з природою дитини сформулював:

а) Демокрит;

б) Платон;

в) Аристотель;

г) Геракліт.

  1. Творцем філософської школи – Академії був:

а) Сократ;

б) Платон;

в) Аристотель;

г) Демокрит.

  1. В епоху еллінізму діти отримували елементарну освіту в:

а) ефебії;

б) палестрі;

в) дидаскалейонах;

г) гімнасіях.

  1. Автором книги „Виховання оратора” був:

а) Сократ;

б) Демокрит;

в) Аристотель;

г) Квінтіліан.

  1. У Стародавньому Римі елементарну освіту отримували в:

а) граматичних школах;

б) тривіальних школах;

в) риторичних школах;

г) ефебіях.

  1. Основними типами шкіл у Стародавньому Римі були:

а) жрецькі, палацові школи, школи писців;

б) палестра, гімнасії, ефебія;

в) парафіяльні, монастирські, соборні;

г) елементарні, граматичні, риторські школи.

  1. Вищі навчальні заклади в Стародавньому Римі були представлені:

а) риторськими школами;

б) ефебіями;

в) палестрою;

г) граматичними школами.

  1. Ідея всебічного розвитку особистості була вперше висунута в:

а) епоху Середніх віків;

б) епоху Просвітництва;

в) епоху Реформації;

г) Античну епоху.

ІІ змістовий модуль

Тема: Виховання, школа і педагогічна думка в середні віки та епоху Відродження

У запропонованих завданнях 36-84 оберіть одну правильну відповідь.

Просвіта та педагогічна думка у Візантії

  1. У Візантії отримували елементарну освіту в:

а) державних граматичних школах;

б) школах грамоти;

в) церковних школах;

г) риторських школах.

  1. Навчальний день у візантійській школі починався з:

а) сніданку;

б) читання молитов;

в) перевірки вивченого;

г) гри.

  1. Основна форма навчання у вищій школі Візантії – це:

а) диспут;

б) лекція;

в) семінар;

г) бесіда.

  1. Основний метод викладання у вищій школі Візантії – це:

а) лекція;

б) бесіда;

в) дискусія;

г) монолог.

  1. Викладачів у вищій школі Візантії називали:

а) лекторами;

б) ораторами;

в) консулами філософії;

г) вчителями мудрості.

Виховання, школа і педагогічна думка в Західній Європі в середні віки та епоху Відродження

  1. Вінцем наук у період Середньовіччя називали:

а) схоластику;

б) латинь;

в) богослов'я;

г) філософію.

  1. Напрямок у середньовічній філософії, що вважав основним завданням теоретичне обґрунтування догм християнської релігії, називався:

а) софістика;

б) схоластика;

в) маєвтика;

г) пансофія.

  1. Наступні типи шкіл - парафіяльні, монастирські, соборні - створювалися в Західній Європі в:

а) епоху Відродження;

б) епоху Реформації;

в) епоху Контрреформації;

г) епоху Середньовіччя.

  1. У XIII-XIV ст. у Західній Європі виникли нові навчальні заклади:

а) філантропіни;

б) гімназії;

в) цехові та гільдійські школи;

г) парафіяльні школи.

  1. Катехізисний метод у навчанні використовував:

а) Сократ;

б) Алкуін;

в) Фома Аквінський;

г) Августин Аврелій.

  1. Учителі та учні об’єднувалися в великі корпорації, що називалися:

а) факультетами;

б) колегіями;

в) університетами;

г) академіями.

  1. Виховання семи чеснот (їзда верхи, плавання, метання списа, фехтування, полювання, гра в шашки, складання віршів) було характерним для:

а) афінської системи виховання;

б) спартанської системи виховання;

в) римської системи виховання;

г) лицарської системи виховання.

  1. Виникнення класичної освіти як загального типу середньої освіти відноситься до:

а) епохи Просвітництва;

б) епохи Античності;

в) епохи Реформації;

г) епохи Відродження.

  1. Перші університети в країнах Західної Європи з’явилися в:

а) IX ст.;

б) XII ст.;

в) XV ст.;

г) XVII ст.

  1. Утопічний проект безкласового суспільства створив:

а) Т. Кампанелла;

б) Т. Мор;

в) Л. Бруні;

г) Ф. Рабле.

  1. Одним із перших думку про власне народну освіту висловив:

а) Ф. Рабле;

б) М. Монтень;

в) Х. Вівес;

г) Е. Роттердамський.

  1. „Школу радості” очолював:

а) Т. Кампанелла;

б) Вітторіно-де-Фельтре;

в) Г. Гуаріні;

г) Т. Мор.

  1. Основу знань, за М. Монтенем, складає:

а) досвід;

б) почуття;

в) мислення;

г) пам’ять.

  1. Ідея трудового виховання була вперше внесена в систему всебічного гармонійного розвитку особистості:

а) Т. Мором, Т. Кампанеллой;

б) М. Монтенем;

в) Демокритом;

г) Ф. Рабле.

  1. Основною педагогічною ідеєю епохи Реформації стала ідея:

а) гармонійного розвитку особистості;

б) реальної освіти;

в) загальної освіти, навчання рідною мовою;

г) громадянського виховання.

  1. Основоположником єзуїтської системи виховання був:

а) А. Франке;

б) М. Лютер;

в) І. Гербарт;

г) І. Лайола.

  1. Головним завданням ордену ієзуїтів було:

а) відновлення величі церкви;

б) реформація економіки;

в) просвітницька діяльність;

г) реформація освіти.

  1. Центральне місце в вихованні ієзуїтів займає:

а) душа;

б) особистість;

в) фізичне виховання;

г) розум.