28. Філософська антропологія. Проблеми глобалізації та індивідуалізація сучасної людини.

Філософська антропологія - філософське вчення про природу (сутність) людини; у вузькому - напрям (школа) в західноєвропейській, переважно німецькій, філософії першої половини XX ст, що виходив із ідей філософії життя  (Дильтей), феноменології Гусерля та інших, у рамках якого робилася спроба відтворити цілісність поняття про людину шляхом використання і тлумачення даних різних наук —біології, психології, етнології, соціології і так далі. Однією з особливостей сучасного етапу розвитку суспільства є те, що духовний, моральний, соціальний розвиток окремого індивіда не встигає здійснюватися такими ж темпами, як відбуваються зміни у світі. Відомий меценат Д.Сорос має змогу спостерігати та описувати глобалізаційні процеси з “епіцентру” розповсюдження нового світового порядку. Автор окремо зупиняється на морально-етичних проблемах сучасності. Він висловлює побоювання щодо загальнолюдського гуманізму. Саме тому виховання духовної людини, яка цінує та відстоює ідеали добра, гідності, відповідальності, істини є найактуальнішим завданням міжнародної політики. В умовах глобалізації змінюється духовно-теоретична, духовно-практична та матеріально-практична життєдіяльність сучасної людини. Всі форми є когерентними та когнітивними. Принцип когнітивності передбачає відкриття та розвиток духовності, внутрішньої автономії, відносної незалежності від життєвих обставин, вміння знайти таку внутрішню точку опертя та чинення опору, яка дозволить людині дійти до кінцевої мети, знайти власне призначення у глобальному світі.

Сучасний світ – це буття людини, яке визначається процесами глобалізації. Процеси глобалізації впливають на світову економіку та загострюють нерівності умов життя на планеті. Особливої актуальності набула проблема імміграції, прагнення “закритися” від імміграційних потоків обертається у важливий фактор світового політичного життя. Вимога зробити жорстоким іммігрантське законодавство виходить на перші позиції суспільних глобальних пріоритетів. Форсування процесів лібералізації та дерегулювання призводить до порушення традиційних укладів життя, цим створюється підґрунтя ворожості великих груп людей до Заходу, загострюються конфлікти культурного, світоглядного характеру. Виникають різні форми реалізації глобального протесту - від антиглобалізму до релігійного фундаменталізму. Особливої уваги заслуговує феномен “кольорових” революцій початку XXI століття у Грузії, на Україні. В умовах глобалізації відбувається розширення інформаційного простору, індивідуалізація – з іншого здійснює потужний вплив на потреби і мотиви особистості. Вони все менш регулюються культурою, системою, традицією норм і цінностей власного соціального середовища. Послаблення стійких соціальногрупових зв’язків людей, глобальне поширення “масової культури” і насаджування нею стандартів загострює проблему ідентичності..Країни чи соціальні організми, які не витримують пресингу нової глобальної піраміди деградують, корумпуються і руйнуються, фактично опиняються під владою классово-мафійозних структур. В такому випадку глобалізація ускладнює буття людини, наближує людину до страждань та невпевненості.