Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
все в одном.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
720 Кб
Скачать
☆

52,Апологія Сократа

Апологія Сократа-це твір Платона, що містить його версію промови, виголошеної Сократом в свій захист проти висунутих йому звинувачень. Робота складається з 3-х розділів: I. Промова Сократа після звинувачення, передуючого вироку. 1.  Вступ. Обвинувачі Сократа говорили красномовно, використовуючи наклеп; він же буде говорити просто і без жодних прикрас, тільки одну правду. 2.  Сократ виділяє 2 види обвинувачів. Колишні обвинувачі більш страшні, тому що вони невідомі і звинувачення їх глибші. Теперішні ж обвинувачі – Аніт, Мелет і Лікон – менш страшні бо більш обмежені. 3.  Критикує колишніх обвинувачів. Сократ стверджує, що обвинувачення проти нього – наклеп  (займався тим, що знаходиться під землею, і тим, що на небі, тобто натурфілософією або астрономією, хоча в самій науці Сократ не знаходить нічого поганого). Наклеп і звинувачення в тому, ніби він вважає себе володарем якоїсь особливої мудрості, хоча оракул і проголосив Сократа наймудрішим. 4.  Критикуе нових обвинувачів, 5.  а) Неможливо довести, що Сократ розбещував юнаків, бо інакше вийшло б, що розбещував тільки він,. Крім того, якщо Сократ кого-небудь і розбещував, то ще треба довести, що це розбещення навмисне; а ненавмисне розбещення не підлягає суду. 6.  б) Неможливо довести, що Сократ вводив нові божества, бо одночасно він був звинувачений і в безбожництві. Що є протиріччям. 5. Загальна характеристика, яку Сократ дає самому собі, а) Сократ не боїться смерть, боїться лише ганьбу, б) Відсутність боязні смерті є тільки результат переконання в тому, що Сократ нічого не знає, про неї, в) Якби навіть його і відпустили за умови, що він не стане займатися філософією, то він все одно продовжував би займатися нею, поки його не залишили б сили, г) Вбивство Сократа буде страшне не для нього самого, а для його вбивць, тому що після смерті Сократа вони не знайдуть таку людину, яка б постійно примушувала їх прагнути істини, д) Вихованню своїх співгромадян в істині і чесноті Сократ присвячує весь свій час, за це ні від кого не одержував грошей, чому і залишався завжди бідним. ж)     Сократ ніколи нікого нічому не вчив, він лише не перешкоджав ні іншим в тому, щоб вони задавали йому питання, ні собі самому – в тому, щоб задавати такі ж питання іншим або відповідати на них. Це доручено Сократу богом. І не можна привести жодного свідка, який би затверджував, що в питаннях і відповідях Сократа було що-небудь погане або що розбещує. з)      Сократ вважає негідним себе і суддів, та і взагалі безбожною справою прагнути розжалобити суд, приводячи з собою дітей або родичів і вдаючись до прохань про помилування. II. Промова Сократа після загального звинувачення 1.  Сократ говорить про себе самого. Сократ здивований, що висунуте проти нього звинувачення підтримано такою незначною більшістю голосів. 2.  Сам Сократ за те, що він зробив, призначив би собі інше покарання, а саме безкоштовне харчування. 3.  Не хоче бачити своє покарання ні в тюрмі, бо він не хоче бути чиїм-небудь рабом, ні у вигнанні, бо він не хоче бути в жалюгідному і гнаному стані, ні в накладенні штрафу, бо у нього немає ніяких грошей, ні у віддачі його на поруки спроможним учням, які внесли б за нього заставу, бо він через веління бога і ради людської користі ніколи не припинить своїх досліджень чесноти і повчання в ній всіх людей. III. Промова Сократа після смертного вироку .

Основною причиною суду над Сократом була ситуація в країні на той момент. Сократ був своєрідним шутом,від нього хотіли позбутися, але його звинувачувані не врахували одну дрібницю, якщо вони почали суд над шутом, то вони стали самі шутами. Основна дилема, яка була перед Сократом: або він програє суд, або справу свого життя, звісно Сократ обрав справу свого життя, тому не прийняв допомоги спастися.