14. Керівництво, лідерство та влада в організації.

Керівництво - це цілеспрямований вплив осіб, наділених функціями й компетенцією керівників, на колективи, тобто взаємодія керівників і виконавців. Керівництво - не лише неодмінний, а й основний елемент процесу керування, зміст якого розкривається через його функції: планування, організацію, контроль, мотивацію й виховання. Процес керівництва колективом можна поділити на три стадії:

• визначення цілей, які мають бути досягнуті за певний відрізок часу;

• інформування колективу про завдання, методи їх виконання, ресурси тощо;

• проведення аналітичної роботи з метою вивчення резервів підвищення ефективності трудової діяльності колективу.

Таким чином, враховуючи зміст основних стадій керівництва, можна дійти висновку, що керівництво - це процес неперервного обміну інформацією між його суб'єктом та об'єктом з метою впливу один на одного.

Важливе значення в менеджменті має співвідношення керівництва та лідерства. Лідерство має місце у всіх сферах професійної діяльності керівника будь-якого рангу. Менеджер, займаючи певну посаду на відповідному рівні управління, стає формальним лідером колективу, оскільки отримує повноваження керувати ним. Однак він може й не бути дійсним лідером, якщо не володітиме відповідними якостями. У такому випадку функція лідерства може перейти до неформальних лідерів, найбільш авторитетних членів колективу.

Безлідерні колективи менш ефективні. Найбільшої ефективності у своїй діяльності досягають ті колективи, де керівник є одночасно лідером. Він повинен уміти впливати на колектив через його неформальних лідерів, а не протиставляти себе їм і боротися з ними.

Для того щоб керівника вважали лідером колективу, він повинен володіти певними якостями:

- діловими (компетентність, економічне мислення, знання основ науки управління);

- організаторськими (контактність, психологічний такт, емоційно-вольова стриманість);

- особовими (енергійність, ініціативність, вимогливість, рішучість, оптимізм);

- морально-політичними (відданість інтересам держави, трудового колективу, інтелігентність, широке коло захоплень).

Лідерство - це здатність впливати на окремих працівників та групи з метою зосередження зусиль на досягненні цілей організації.

Влада – це можливість впливати на поведінку інших людей.

Ефективність будь-якої організації залежить не лише від професіоналізму керівника, а й від форм влади, які він використовує.

В роботі керівника виділяють такі форми влади:

• винагороди; примусу; законна; експертна; харизми (еталонна)

Влада винагороди. В її основі стимули та винагороди як основний засіб впливу. Керівник використовує бажання підлеглих отримати винагороду в обмін на виконану роботу або певну поведінку. Однак, її недоліком є те, що з часом цінність звичайної винагороди знижується, а задоволення від її отримання втрачається, тому постійне використання даної влади не дає бажаного результату.

Влада примусу. Її джерелом є страх. Ґрунтується на побоюванні виконавця втратити роботу, посаду, премію, повагу, захищеність. Ця влада не обов’язково передбачає насильство, але працівника завжди супроводжує відчуття невизначеності.

Законна влада. В її основі стоять законні дії керівника, вона ґрунтується на переконанні підлеглих у праві керівника віддавати накази, обов’язкові для виконання. Джерелом законної влади є соціальні норми, закони, положення і т.д.

Експертна влада. Її основою є вплив через розумну віру, яка зумовлена переконаністю в тому, що керівник має ґрунтовні знання з питань, які вирішуються. Недоліком такої влади є те, що навіть одне хибне рішення керівника похитне віру підлеглих, а значить і авторитет керівника.

Влада харизми (еталонна влада). Формується на засадах прикладу, тобто на особистих якостях або професійних здібностях керівника, визнаним не лише формальним. Таким керівникам властиві: незалежність, гідність, приваблива зовнішність, впевненість у собі, талант управлінця, вимогливість та позитивне ставлення до інших, об’єктивність у заохоченнях та покараннях, почуття гумору та ін. Харизматичний керівник викликає у підлеглих симпатію, є для них взірцем; його дії і вчинки знаходять безумовну підтримку в тих, хто перебуває під його впливом.