5. За способом обґрунтування:
інтуїтивні рішення — ґрунтуються на відчуттях менеджера у правильності вибору; їх обґрунтованість, оптимальність залежить від особистих якостей менеджера;
рішення, які ґрунтуються на судженнях (думках, міркуваннях, висновках); їх передумовою є знання, досвід, стаж, кваліфікація; формуються швидко, але часто не беруть до уваги нових альтернатив;
раціональні рішення — мають у своїй основі науково обґрунтовані аналітичні процеси; здебільшого бувають най об’єктивнішими.
6. За способом прийняття:
одноособові рішення;
колегіальні рішення — готуються групою фахівців, а приймає їх відповідна група менеджерів;
колективні рішення — приймаються загальними зборами, відповідним колективом.
7. За характером:
економічні рішення;
технологічні рішення;
соціально-психологічні рішення;
адміністративні рішення.
За функціонально-управлінським змістом рішення бувають:
а) планові; б) організаційні; в) контролюючі; г) прогнозуючі.
За причинами виникнення управлінські рішення поділяються на такі:
а) ситуаційні (пов'язані з характером обставин, що виникли):
б) ієрархічні (пов'язані з розпорядженнями вищих органів):
в) програмні (пов'язані з реалізацією певної програми):
г) ініціативні (пов'язані з проявом ініціативи).
За рівнем директивності управлінські рішення поділяють на: а) тверді (чітко задають подальший шлях їх утілення); б) спрямувальні (задають визначальний напрямок розвитку системи); в) гнучкі; г) нормативні .
44. Керуюча та керована системи організації: сутність та складові елементи.
Управління персоналом забезпечується взаємодією керуючої та керованої системи. Керуюча система (суб'єкт) — це сукупність органів управління й управлінських працівників з певними масштабами своєї діяльності, компетенцією та специфікою виконуючих функцій. а також сукупність методів управління з допомогою яких здійснюється управлінський вплив. Вона може змінюватись під впливом організуючих і дезорганізуючих факторів. Керуюча система представлена лінійними керівниками, які розробляють комплекс економічних й організаційних заходів щодо відтворення і використання персоналу.
Керована система (об'єкт) — сукупність ресурсів і організаційно-економічних умов, що супроводжують відтворювальні процеси на підприємстві (в об’єднанні). Дана підсистема характеризується рухом виробничих засобів. Становить єдність підсистем нищого порядку: технічна (сукупність засобів праці); технологічна (сукупність економічних зв’язків між елементами системи).
Управлінська підсистема — підсистема, «яка має» у собі зовнішні впливи. Управлінськапідсистема називається об'єктом управління. Спільно дані підсистеми утворюють систему управління. Зв'язок від керуючої підсистеми до керованої називається прямий. Така зв'язок є у будь-яку систему управління. Зв'язок від керованої підсистеми до керуючої називається зворотної.
Систему керування має такі особливості. Вирішальна роль збереженні цілісності системи належить інформаційним зв'язкам. Без обміну інформацією між елементами системи управління вона може функціонувати і зберігати свою цілісність. Системи управління можуть переходити у різні стану відповідно до управляючими впливами. Проте перехід неспроможна і має здійснюватися миттєво, він потребує часу. Для системам управління існує певна безліч допустимих ліній їхньої поведінки, зі складу яких вибирається найбільш краща. Якщо можливість вибору ліній поведінки відсутня, то управління теж практично немає.
У складі кожної системи можна розрізняти дві тісно взаємодіючі підсистеми - керуючу і керовану. Керуюча підсистема - це "хто" керує, а керована - "чим" чи "ким" керують. Аналогічними їм за змістом є поняття "суб’єкт управління" і "об’єкт управління".
У цьому розумінні будь-яку організовану соціально-економічну систему можна уявити у вигляді сукупності керуючої підсистеми (суб’єкт управління) і керованої підсистеми (об’єкт управління) (рис. 4.5).
Рис. 4.5. Взаємодія керуючої та керованої системи в організації
До складу керованої підсистеми входять елементи, які забезпечують безпосередній процес виробничої, господарської, комерційної та інших видів діяльності.