- •1.У чому полягає сутність менеджменту як досвіду людства, науки та навчальної дисципліни.
- •2.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.
- •3.Внесок адміністративної (класичної) школи в розвиток теорії та практики управління.
- •4.Внесок школи психології та людських стосунків у розвиток управлінської думки.
- •5.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління
- •6.Мотивація,як основна функція менеджменту.
- •7. Адміністративні методи :сутність,види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •8.Форми влади менеджера.
- •10.Змістовні та процесійні теорії мотивацій.
- •9.Організація,як основна функція менеджменту.
- •11. Планування як основна функція менеджменту.
- •12. Функції менеджменту: сутність, класифікація та взаємозв’язки.
- •13. Контроль: сутність, види та етапи здійснення.
- •14. Керівництво, лідерство та влада в організації.
- •15. Організації: сутність та види.
- •16. Порівняльна характеристика класифікації рішень в залежності від вибору ознак класифікації
- •1.За довготривалістю дії управлінські рішення поділяються на
- •2. За способом розробки і прийняття всі управлінські рішення поділяться на:
- •3. По характеру і змісту управлінські рішення діляться натри групи:
- •4. За рівнем ієрархії управління, на якому приймаються ті чи інші рішення, їх можна поділити на :
- •5. За сферою дії управлінські рішення поділяються надві групи;
- •6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішення:
- •17. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування організації
- •18. Економічні методи: сутність, види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •19. Комунікації: суть та види
- •20.Зарубіжні системи менеджменту: сутність, характерні особливості та доцільність застосовувати на вітчизняних підприємствах
- •21.Процес прийняття раціональних рішень в організації.
- •22.Роль інформації у забезпеченні процесу комунікацій.
- •23.Формальні та неформальні групи в організації.
- •24.Комунікаційний процес: сутність, елементи та етапи.
- •25. Взаємозв'язок функцій та методів менеджменту
- •26.Відміності між авторитарним, ліберальним і демократичним керівництвом
- •28.Управління конфліктами в оргнацізації
- •29. Відміності між менеджером і підприємцем
- •30.Характеристика організацій
- •31. Охарактеризуйте організацію як систему.
- •32. Етапи розвитку менеджменту в Україні.
- •33. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему.
- •34 Організація як система
- •35 Інформація та документація
- •36.Загальні риси організації.
- •37.Характеристика етапів планування
- •38.Фактори зовнішнього середовища непрямої дії.
- •39.Умови прийняття управлінських рішень.
- •40.Методи менеджменту
- •41. Стилі керівництва та їх характеристика
- •42. Особливості розвитку менеджменту в Україні
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •44. Керуюча та керована системи організації: сутність та складові елементи.
- •45. Управління стресами в організації.
- •46. Соціально-психологічні методи менеджменту: сутність види та особливості
- •47. Відмінність між поняттям менеджмент і управління
- •48. Взаємозв'язок між ступенями та рівнями управління
- •49.Загальні функції менеджменту: сутність види та основне призначення
- •50. Організаційні запрограмовані та незапрограмовані управлінські рішення: сутність та приклади
- •51. Які спільні та відмінні риси властиві формальним та неформальним группам
- •52. Особливості взаємодії між керуючою та керованими системами організації.
- •53. Охарактеризуйте на конкретних прикладах вплив факторів зовнішнього середовища на організацію.
- •54. Конкретні функції менеджменту: сутність та види.
- •55. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей та дій працівника в процесу моделі мотивації.
- •56. Керівництво: сутність, засади, місце у процесі менеджменті.
- •57. Етапи раціонального вирішення проблем
- •2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення.
- •58. Підходи до розуміння суті лідерства
- •59. Взаємозв’язок між категоріями «лідерство», «вплив» та «влада»
- •60. Етапи життєвого циклу організації
- •2 Етап - Зростання (молодість):
59. Взаємозв’язок між категоріями «лідерство», «вплив» та «влада»
У класичному менеджменті лідерство – це здатність завдяки особистим якостям здійснювати вплив на поведінку окремих осіб та груп працівників з метою зосередження їх зусиль на досягнення цілей організації. Поняття лідерство є невід’ємним від таких понять, як влада та вплив. Отже, влада – це можливість впливати на поведінку інших людей, і, нарешті, вплив – це будь-яка поведінка одного працівника, яка вносить зміни в поведінку, відносини, відчуття іншого працівника.
Отримуючи формальні повноваження, керівник набуває необхідної влади. Менеджер повинен розуміти, що кількість влади визначається не лише рівнем його формальних повноважень, а і ступенем залежності підлеглих від нього.
Американський менеджмент (дослідження Френча і Рейна) виділяє такі форми влади, які може застосовувати будь-який керівник:
Влада примусу – це вплив через страх. Наприклад, страх втратити роботу, любов, повагу.
Влада винагороди використовує бажання підлеглих отримати певну винагороду в обмін на виконану роботу. Винагорода повинна бути досить цінною.
Законна влада базується на традиціях, які здатні задовольнити потребу виконавця в захищеності і приналежності. Традиції, на відміну від страху, спрямовані на задоволення потреб (а це вже винагорода). Виконавець при цьому реагує не на людину (керівника), а на відповідну посаду. Це забезпечує стабільність організації.
Влада прикладу (еталонна) формується а засадах харизми, тобто не на логіці, не на традиціях, а на силі особистих якостей або здібностей лідерів. При цьому велике значення мають характеристики лідерів: енергійність, впливова зовнішність, незалежний характер, добрі ораторські здібності, освіченість, інтелігентність, достойні манери поведінки, впевненість та інші.
Влада експерта у своїй основі має вплив через «розумну» віру. Виконавець свідомо і логічно приймає на віру цінність знань експерта (керівника)
Високий рівень освіти ліквідовує відмінності між керівником і підлеглими. Тому важко формувати владу тільки на примусі, винагородах, традиції, харизмі чи компетенції. Отже, потрібно переконувати працівників і залучати до управління з метою здійснення впливу.
Вплив — це будь-яка поведінка однієї людини або групи осіб, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших. Проте влада не єдина основа керівництва і такий підхід притаманний лише авторитаризму та застосовується стосовно формальної організаційної структури.
Вплив через переконання. Переконання будуть мати вплив у разі ефективної передачі точки зору керівника. Керівник визнає залежність від виконавця, його компетентність. Виконавець, в свою чергу, впевнений, що керівник задовольнить його власну потребу.
Вплив через залучення працівників до управління здійснюється шляхом скерування їх зусиль на виконання потрібної цілі.
І все-таки, незважаючи на достатню кількість теорій лідерства, влади, усе ще немає єдиної думки з приводу того, як повинна поводитися людина, що є лідером? Які стилі поводження лідера найбільш ефективні в керуванні? Яку роль відіграють особисті якості і ситуація? Чи може успішний менеджер не бути лідером? Можна обґрунтувати лідерство, як найважливіший фактор ефективного менеджменту?