- •1.У чому полягає сутність менеджменту як досвіду людства, науки та навчальної дисципліни.
- •2.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.
- •3.Внесок адміністративної (класичної) школи в розвиток теорії та практики управління.
- •4.Внесок школи психології та людських стосунків у розвиток управлінської думки.
- •5.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління
- •6.Мотивація,як основна функція менеджменту.
- •7. Адміністративні методи :сутність,види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •8.Форми влади менеджера.
- •10.Змістовні та процесійні теорії мотивацій.
- •9.Організація,як основна функція менеджменту.
- •11. Планування як основна функція менеджменту.
- •12. Функції менеджменту: сутність, класифікація та взаємозв’язки.
- •13. Контроль: сутність, види та етапи здійснення.
- •14. Керівництво, лідерство та влада в організації.
- •15. Організації: сутність та види.
- •16. Порівняльна характеристика класифікації рішень в залежності від вибору ознак класифікації
- •1.За довготривалістю дії управлінські рішення поділяються на
- •2. За способом розробки і прийняття всі управлінські рішення поділяться на:
- •3. По характеру і змісту управлінські рішення діляться натри групи:
- •4. За рівнем ієрархії управління, на якому приймаються ті чи інші рішення, їх можна поділити на :
- •5. За сферою дії управлінські рішення поділяються надві групи;
- •6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішення:
- •17. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування організації
- •18. Економічні методи: сутність, види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •19. Комунікації: суть та види
- •20.Зарубіжні системи менеджменту: сутність, характерні особливості та доцільність застосовувати на вітчизняних підприємствах
- •21.Процес прийняття раціональних рішень в організації.
- •22.Роль інформації у забезпеченні процесу комунікацій.
- •23.Формальні та неформальні групи в організації.
- •24.Комунікаційний процес: сутність, елементи та етапи.
- •25. Взаємозв'язок функцій та методів менеджменту
- •26.Відміності між авторитарним, ліберальним і демократичним керівництвом
- •28.Управління конфліктами в оргнацізації
- •29. Відміності між менеджером і підприємцем
- •30.Характеристика організацій
- •31. Охарактеризуйте організацію як систему.
- •32. Етапи розвитку менеджменту в Україні.
- •33. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему.
- •34 Організація як система
- •35 Інформація та документація
- •36.Загальні риси організації.
- •37.Характеристика етапів планування
- •38.Фактори зовнішнього середовища непрямої дії.
- •39.Умови прийняття управлінських рішень.
- •40.Методи менеджменту
- •41. Стилі керівництва та їх характеристика
- •42. Особливості розвитку менеджменту в Україні
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •44. Керуюча та керована системи організації: сутність та складові елементи.
- •45. Управління стресами в організації.
- •46. Соціально-психологічні методи менеджменту: сутність види та особливості
- •47. Відмінність між поняттям менеджмент і управління
- •48. Взаємозв'язок між ступенями та рівнями управління
- •49.Загальні функції менеджменту: сутність види та основне призначення
- •50. Організаційні запрограмовані та незапрограмовані управлінські рішення: сутність та приклади
- •51. Які спільні та відмінні риси властиві формальним та неформальним группам
- •52. Особливості взаємодії між керуючою та керованими системами організації.
- •53. Охарактеризуйте на конкретних прикладах вплив факторів зовнішнього середовища на організацію.
- •54. Конкретні функції менеджменту: сутність та види.
- •55. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей та дій працівника в процесу моделі мотивації.
- •56. Керівництво: сутність, засади, місце у процесі менеджменті.
- •57. Етапи раціонального вирішення проблем
- •2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення.
- •58. Підходи до розуміння суті лідерства
- •59. Взаємозв’язок між категоріями «лідерство», «вплив» та «влада»
- •60. Етапи життєвого циклу організації
- •2 Етап - Зростання (молодість):
41. Стилі керівництва та їх характеристика
Стиль керівн́ицтва — сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.
Під стилем розуміється манера поведінки керівника стосовно підлеглих, що дозволяє вплинути на них і змусити робити те, що в цей час потрібно. Існують дві основні стильові шкали: шкала влади( від повної демократії до абсолютної автократії) шкала переваг( ставлення керівника до підлеглих як до об'єктів управління)
По «шкалі влади» стилі керівництва підрозділяються на кілька видів, наприклад, на:
авторитарний (директивний)
демократичний (колегіальний)
ліберальний (поблажливий)
Їхні особливості відбиті в таблиці:
Таблиця Характеристика стилів керівництв
Параметри взаємодії керівників з підлеглими |
Стилі керівництва |
||
авторитарний |
демократичний |
ліберальний |
|
1. Прийоми ухвалення рішення |
Одноосібно вирішує питання |
Перед ухваленням рішення радиться з підлеглими |
Чекає указівок від керівництва чи рішення наради |
2. Спосіб доведення рішення до виконавців |
Наказує, розпоряджається, командує |
Пропонує, просить |
Просить |
3. Розподіл відповідальності |
Бере на себе чи перекладає на підлеглих |
Розподіляє відповідальність відповідно до переданих повноважень |
Знімає із себе усяку відповідальність |
4. Відношення до ініціативи |
Придушує |
Заохочує, використовує в інтересах справи |
Віддає ініціативу в руки підлеглих |
5. Відношення до підбора кадрів |
Боїться кваліфікованих працівників |
Підбирає грамотних працівників |
Підбором кадрів не займається |
6. Відношення до недоліків власних знань |
Усе знає — усе вміє |
Постійно підвищує свою кваліфікацію, враховує критику |
Поповнює свої знання і заохочує цю рису у підлеглих |
7. Стиль спілкування |
Тримає дистанцію, не товариський |
Дружньо налаштований, любить спілкування |
Боїться спілкування, спілкується з підлеглими тільки з їх ініціативи |
8. Характер відносин з підлеглими |
Диктується настроєм |
Рівна манера поведінки, постійний самоконтроль |
М'який, покладливий |
9. Відношення до дисципліни |
Прихильник формальної твердої дисципліни |
Прихильник розумної дисципліни, здійснює диференційований підхід до людей |
Вимагає формальної дисципліни |
10. Відношення до морального впливу на підлеглих |
Вважає покарання основним методом стимулювання. Заохочує тільки по святах |
Використовує різні види стимулів, не завжди орієнтуючись на свята |
Діє приблизно так само, як і демократ |
Крім розглянутих стилів керівництва в літературі пропонуються системи управління X, Y, Z:
Теорія X — авторитарний підхід до управління, тобто пряме регулювання і твердий контроль. Люди ледачі, мають потребу в примусі, контролі, керівництві, стимулюванні до сумлінної роботи, припускає страх покарання.[2]
Теорія Y — робітники — творці і їх потрібно наділяти повноваженнями. Це демократичний (партисипативний) підхід, що приводить до делегування повноважень, збагаченню змісту роботи, поліпшенню взаємин, визнанню того, що мотивація людей відбувається на основі складної сукупності психологічних потреб і чекань.[2]
Теорія Z — ця теорія розроблена на основі особливостей японського стилю управління, визначає ряд принципових положень: довгострокова, іноді довічна, система наймання на роботу, колективне прийняття рішень і колективна відповідальність, повільне просування по службі і неспеціалізованій кар'єрі (тобто ротація працівників через різні види робіт), неявний механізм контролю, усебічна турбота про персонал.