39.Умови прийняття управлінських рішень.

Прийняття управлінських рішень — це визначальний процес управлінської діяльності, оскільки формує напрямки діяльності організації та її окремих працівників. Робота з прийняття управлінських рішень вимагає від менеджерів високого рівня компетентності, значних затрат часу, енергії, досвіду.

Умови прийняття управлінських рішень

Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідні такі умови: право прийняття, повноваження, обов'язковість, компетентність, відповідальність.

Право прийняття рішень окреслює сферу діяльності конкретних менеджерів щодо прийняття відповідних рішень. Певними правами щодо прийняття рішень наділені всі менеджери, але кожен з них чи відповідні їх групи можуть приймати тільки конкретні рішення. Загальні рішення мають право приймати лише лінійні керівники.

Повноваження характеризує межу між групами менеджерів при прийнятті рішень. Наприклад, начальники цехів не можуть приймати рішення, які, згідно з посадовими обов'язками, може приймати тільки директор підприємства.

Обов'язковість є здатністю об'єктивно усвідомлювати необхідність прийняття рішення відповідно до ситуації, що склалася. Вимагає від менеджера неминучого прийняття рішення, якщо цього потребують обставини.

Компетентність характеризує вміння менеджера приймати адекватні реаліям, кваліфіковані, обґрунтовані рішення.

Відповідальність постає як покладений на когось або взятий на себе обов'язок відповідати за конкретну ділянку роботи, справу, вчинки; показує, які санкції можна застосовувати стосовно менеджера в разі прийняття ним невдалого рішення.

40.Методи менеджменту

Під методами менеджменту розуміють сукупність прийомів і способів впливу на об`єкт управління для досягнення поставлених організацією цілей.

Всі методи менеджменту можна розбити на 4 групи:

• Організаційно-адміністративні; Економічні; Соціальні; Психологічні

До організаційно-адміністративних методів відносяться:

• пряма адміністративна вказівка; дисципліна; норми; стягнення; заохочення.

Ці методи базуються на відносинах влади і підпорядкування. Ефективне адміністрування передбачає чітке визначення функцій, структури, прав і обов`язків, положення про підрозділи організації, трудову дисципліну, компетенцію керівників і фахівців.

Адміністративні методи ще називають методами владної мотивації. Вони орієнтовані на прямий примус людей до певної поведінки і досягнення заданої результативності, заохочують старанність. Між тим, враховуючи особливості ринкової економіки та зміст сучасних принципів менеджменту, слід орієнтувати працівників на безмежне зростання результативності та ініціативу. Адміністративні методи цю ініціативу сковують, і в цьому виявляється їх обмежений характер.

Економічні методи в умови ринку відіграють особливу роль. Вони, на відміну від адміністративних, передбачають непрямий вплив на об`єкт управління та базуються на безпосередній залежності матеріальної забезпеченості людини від результатів її діяльності. Їх конкретними формами є:

• госпрозрахунок; ціноутворення; фінансування; надання економічної самостійності в розпорядженні фондами, прибутком, заробітною платою.

Однак у використанні економічних методів існує безліч проблем. Як правило, переважають матеріальні заохочення і штрафні санкції. Але матеріальне стимулювання у вигляді премій не завжди відповідає особистому внеску працівника, так як фонди обмежені і розподіл премій часто відбувається згідно окладу.

В даний час відсутня наукова і апробована методика визначення стимулів в залежності від характеру, обсягів, складності праці працівників, а також зіставлення стимулів працівників різних категорій. Грошові штрафні санкції у вигляді зниження премій часто не охоплюють найважливіших кадрових аспектів, які безпосередньо впливають на результати праці. Маються на увазі погіршення психологічного клімату колективу, низький рівень професіоналізму, непродумані кадрові переміщення.

Розглянемо детальніше соціальні методи. Здібності людей найбільш повно можуть реалізуватися, а продуктивність їх праці різко підвищиться, якщо створено виробничий колектив, де існує творча обстановка, здоровий соціально-психологічний клімат, взаємодопомога, підпорядкування встановленому порядку.

Використання соціальних методів означає:

створення рівних можливостей для всіх членів колективу (незалежно від їх посади та інших заслуг) при отриманні різних соціальних благ;

організацію і проведення соціального планування і регулювання, спрямованих на поліпшення умов праці і відпочинку членів трудового колективу, підвищення їх виробничої активності.

Конкретно це відбувається через обмін досвідом, розповсюдження починів, новаторство, виховання, переконання, проведення різних свят, урочистих вечорів, конкурсів і т.д.

Найбільш складні за своїм змістом психологічні методи управління. Вони засновані на глибокому пізнанні психологічної природи людини, структури її потреб. Тут без допомоги науки керівникові не обійтися, бо закони поведінки людини приховані від безпосереднього спостереження. Щоб застосовувати ці методи, треба знати психологічні особливості окремих працівників, соціально-психологічні особливості окремих груп і колективів.

Найважливіші з психологічних методів:

• психологічного спонукання (мотивації); професійного відбору; орієнтації; навчання.

Реалізація цих методів полягає в періодичній оцінці професійної придатності, психологічного клімату і задоволеності працею в колективі, у вихованні, персональному психологічному консультуванні працівників і багато в чому іншому.

Важливим є не тільки ефективне використання того чи іншого методу, а їх узгодження між собою, комплексне використання всіх груп методів.