- •1.У чому полягає сутність менеджменту як досвіду людства, науки та навчальної дисципліни.
- •2.Внесок школи наукового управління в розвиток управлінської думки.
- •3.Внесок адміністративної (класичної) школи в розвиток теорії та практики управління.
- •4.Внесок школи психології та людських стосунків у розвиток управлінської думки.
- •5.Внесок кількісної школи в розвиток теорії та практики управління
- •6.Мотивація,як основна функція менеджменту.
- •7. Адміністративні методи :сутність,види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •8.Форми влади менеджера.
- •10.Змістовні та процесійні теорії мотивацій.
- •9.Організація,як основна функція менеджменту.
- •11. Планування як основна функція менеджменту.
- •12. Функції менеджменту: сутність, класифікація та взаємозв’язки.
- •13. Контроль: сутність, види та етапи здійснення.
- •14. Керівництво, лідерство та влада в організації.
- •15. Організації: сутність та види.
- •16. Порівняльна характеристика класифікації рішень в залежності від вибору ознак класифікації
- •1.За довготривалістю дії управлінські рішення поділяються на
- •2. За способом розробки і прийняття всі управлінські рішення поділяться на:
- •3. По характеру і змісту управлінські рішення діляться натри групи:
- •4. За рівнем ієрархії управління, на якому приймаються ті чи інші рішення, їх можна поділити на :
- •5. За сферою дії управлінські рішення поділяються надві групи;
- •6. За функціональними відзнаками відрізняють такі управлінські рішення:
- •17. Фактори внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування організації
- •18. Економічні методи: сутність, види та особлива роль у системі менеджменту підприємства
- •19. Комунікації: суть та види
- •20.Зарубіжні системи менеджменту: сутність, характерні особливості та доцільність застосовувати на вітчизняних підприємствах
- •21.Процес прийняття раціональних рішень в організації.
- •22.Роль інформації у забезпеченні процесу комунікацій.
- •23.Формальні та неформальні групи в організації.
- •24.Комунікаційний процес: сутність, елементи та етапи.
- •25. Взаємозв'язок функцій та методів менеджменту
- •26.Відміності між авторитарним, ліберальним і демократичним керівництвом
- •28.Управління конфліктами в оргнацізації
- •29. Відміності між менеджером і підприємцем
- •30.Характеристика організацій
- •31. Охарактеризуйте організацію як систему.
- •32. Етапи розвитку менеджменту в Україні.
- •33. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему.
- •34 Організація як система
- •35 Інформація та документація
- •36.Загальні риси організації.
- •37.Характеристика етапів планування
- •38.Фактори зовнішнього середовища непрямої дії.
- •39.Умови прийняття управлінських рішень.
- •40.Методи менеджменту
- •41. Стилі керівництва та їх характеристика
- •42. Особливості розвитку менеджменту в Україні
- •5. За способом обґрунтування:
- •6. За способом прийняття:
- •7. За характером:
- •44. Керуюча та керована системи організації: сутність та складові елементи.
- •45. Управління стресами в організації.
- •46. Соціально-психологічні методи менеджменту: сутність види та особливості
- •47. Відмінність між поняттям менеджмент і управління
- •48. Взаємозв'язок між ступенями та рівнями управління
- •49.Загальні функції менеджменту: сутність види та основне призначення
- •50. Організаційні запрограмовані та незапрограмовані управлінські рішення: сутність та приклади
- •51. Які спільні та відмінні риси властиві формальним та неформальним группам
- •52. Особливості взаємодії між керуючою та керованими системами організації.
- •53. Охарактеризуйте на конкретних прикладах вплив факторів зовнішнього середовища на організацію.
- •54. Конкретні функції менеджменту: сутність та види.
- •55. Взаємозв’язок потреб, спонукань, цілей та дій працівника в процесу моделі мотивації.
- •56. Керівництво: сутність, засади, місце у процесі менеджменті.
- •57. Етапи раціонального вирішення проблем
- •2. Формулювання обмежень і критеріїв прийняття рішення.
- •58. Підходи до розуміння суті лідерства
- •59. Взаємозв’язок між категоріями «лідерство», «вплив» та «влада»
- •60. Етапи життєвого циклу організації
- •2 Етап - Зростання (молодість):
32. Етапи розвитку менеджменту в Україні.
Так як Україна входила до складу СРСР, то її управлінська наука розвивалася, виходячи з підходів, які тоді були. Ряд досліджень були спрямовані на вдосконалення адміністративно-командної системи, у зв´язку з чим був накопичений певний досвід.
Автори Андрушків Б.М. і Кузьмін О.Є. у своїй книзі виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів:
1-ший етап (жовтень 1917 - березень 1921). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання.
2-гий етап (1921 - 1928). Подальше вдосконалення адміністративного управління виробництвом. Зроблені спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічного управління. З´явилися трести й синдикати, а також формально вивчалася можливість участі трудящих в управлінні.
3-тій етап (1929 - 1945). Організація індустріальної бази суспільного виробництва, вдосконалення структурного управління, методів підбору та підготовки кадрів, планування і організації виробництва.
4-тій етап (1946 - 1965). Пошук нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спроба переходу до територіальної і територіально - галузевої системи управління, що призвело до поглиблення адміністрування.
5-тий етап (1965 - 1975). Здійснена спроба господарської реформи шляхом посилення ролі економічного управління.
6-тий етап (1975 - 1995). Усвідомлення неможливості реформування адміністративно - командної системи. Цей етап підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких належить до сьомого етапу (1985). У ньому розрізняють:
- 1-ший підетап - робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілі прибутку;
- 2-гий підетап - застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин;
- 3-тій підетап - впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, розширення економічної свободи;
- 4-тий підетап - впровадження територіального господарського розрахунку на всіх рівнях управління;
- 5-тий підетап - початок ринкових реформ. Реалізація цього підетапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України.
33. Економічні методи менеджменту: сутність, класифікація та механізми впливу на керовану систему.
Економічні методи управління - це сукупність засобів та інструментів, які цілеспрямовано впливають на створення умов для функціонування й розвитку підприємництва. Важелі економічного механізму відповідають соціально-економічній природі підприємства і є одним із факторів розвитку виробництва та обміну на ринковій основі.
Суть економічних методів полягає у здійсненні непрямого впливу на виконавців і створенні таких економічних передумов, за яких вибір напряму своєї діяльності здійснює саме підприємство, його господарські підрозділи і окремі виконавці під впливом економічних стимулів, що діють як перспективи матеріальної вигоди або втрати.
Економічні методи впливають на майнові інтереси фірм та їхній персонал. З одного боку, вони стимулюють діяльність фірм щодо задоволення інтересів суспільства (система податків, банківських кредитів тощо), з іншого - служать для мотивації роботи персоналу (заробітна плата, премії, винагороди за інновації).
В умовах ринкових відносин серед основних економічних засобів впливу на організацію виділяють: господарський (комерційний) розрахунок, фінансування, кредитування, оподаткування, регулювання цін, матеріальне стимулювання праці персоналу.
Господарський розрахунок ґрунтується на загальних принципах ринкової ек-ки: максим. свободі економ. суб'єктів; повній їх відповідальності за підсумки господарської діяльності; конкуренції виробників товарів та послуг; вільному ціноутворенню; відмови держави від прямої участі у господарській діяльності ринкових суб'єктів; соціальній ефективності бізнесу для всіх громадян. В Україні застосовуються дві форми господарського (комерційного) розрахунку: повний і внутрішній.
На засадах внутрішнього господарського (комерційного) розрахунку працюють підприємства, що є відносно самостійні у вирішенні питань виробничо-господарської, торговельної діяльності: середні та дрібні одиниці підприємств. До загальнодержавних регуляторів господарської (комерційної) діяльності відносяться податки, кредити, регульовані ціни і тарифи, економічні пільги.
Податки, збори та інші обов'язкові платежі, що справляються на території України, можна поділити на дві групи: 1. Загальнодержавні податки та інші обов'язкові платежі. 2. Місцеві податки, збори та інші обов'язкові платежі.
Важливим регулятором господарської (комерційної) діяльності є кредит. Кредитування господарської (комерційної) діяльності в Україні здійснюється системою комерційних банків за рахунок власних коштів та одержаних кредитних ресурсів.Національний банк України встановлює відсоткову ставку за кредитні ресурси, отже, визначає і основну частку відсоткової ставки на кредити, надані підприємствам комерційними банками.
Держава також використовує такий важіль економічного впливу на господарську (комерційну) діяльність, як регульовані ціни. Регулювання цін може здійснюватися встановленням верхніх меж цін на окремі товари, фіксованих (твердих) цін, граничних норм рентабельності виробництва та розмірів торгової націнки для різних ланок товаропросування.
Досить ефективним регулятором господарської (комерційної) діяльності є також економічні пільги, які встановлюються державою щодо сплати податків, порядку розрахунків між бюджетом і підприємствами, між підприємствами різних галузей народного господарства та ін.
На господарську (комерційну) діяльність впливають також місце знаходження виробничих, торгових та інших підприємств та ступінь розвитку інфраструктури в місцях їх діяльності. До місцевих регуляторів відносять рентні платежі, місцеві податки і збори.
Важливим економічним методом управління організаціями в ринкових умовах є матеріальне стимулювання праці їхнього персоналу.
Матеріальне стимулювання праці реалізується підприємствами всіх форм власності в основному через заробітну плату і преміювання.
Комплексне застосування економічних методів в управлінні підприємствами забезпечує їх ефективну діяльність.
В ринкових умовах особливе місце займають економічні методи управління. Використання й удосконалення таких економічних важелів, як комерційний розрахунок, планування, механізм ціноутворення, стійке фінансове становище і розумне оподаткування допоможуть створити надійний, міцний економічний механізм, який приведе в дію весь складний механізм економіки України.