- •1. Предмет і структура політології як науки.
- •Структура політології
- •2. Основні методи політологічних досліджень.
- •3. Функції політології.
- •4. Місце політології в системі наук про суспільство.
- •5. Особливості суб'єкту та об'єкту політологічного пізнання.
- •6. Основні парадигми політології.
- •7. Об'єктивна обумовленість та структура політики.
- •8. Основні концепції політики.
- •10. Специфіка політичної діяльності.
- •11. Структура та форми політичної діяльності.
- •12. Суб'єкти та об'єкти політики.
- •13. Політика як наука і мистецтво.
- •14. Влада як соціальне явище.
- •15. Влада як інструмент політики.
- •16. Джерела і види влади.
- •17. Політологічні концепції влада.
- •18. Сутність легітимності політичної влади.
- •19. Типи та механізми легітимності політичної влади.
- •20. Проблема ефективності політичної влади.
- •21. Соціальні відносини як відносини політичні.
- •22. Соціальна стратифікація і політика.
- •23. Соціальна політика і соціальна справедливість.
- •24. Етносоціальні спільності як суб'єкти та об'єкти політики.
- •25. Особливості національної політики вимовах незалежної України,
- •26. Сутність, типологія та функції конфліктів у суспільному житті.
- •27. Політичний конфлікт.
- •28. Основні способи вирішення соціально-політичних конфліктів.
- •29. Соціальна конфліктність і політичний процес в Україні.
- •30. Демократія як суспільне явище і наукове поняття.
- •31. Політичні принципи демократії.
- •32. Ліберальна концепція демократії.
- •33. Плюралістична концепція демократії.
- •34. Марксистська концепція демократії.
- •35. Плебісцитарна концепція демократії м.Вебера.
- •36. Права людини як принцип сучасної демократії.
- •37. Проблеми становлення демократії в Україні.
- •38. Структура і функції політичних систем.
- •39. Типологія політичних систем.
- •40. Політична система України.
- •41. Виникнення, сутність та функції держави.
- •42. Форми державного правління: світовий досвід та українські реалії.
- •43. Форми державного устрою.
- •44. Тенденції розвитку сучасної держави.
- •45. Сутність та функції парламенту в структурі державної влади.
- •46. Особливості виборчих систем сучасності.
- •47. Теорія правової держави і проблеми її побудови в Україні.
- •48. Сутність і структура громадянського суспільства.
- •49. Типологія політичних партій.
- •50. Сучасні партійні системи.
- •51. Партійна система України.
- •52. Поняття та типологія груп інтересів.
- •53. Громадські організації та рухи в політичному житті.
- •54. Лобізм як один з інститутів сучасних демократій.
- •55. Історична зумовленість і сутність бюрократії.
- •56. Бюрократизм і соціалізм.
- •57. Бюрократія і демократія. Проблеми протидії бюрократизму в Україні.
- •58. Сутність та типологія політичних режимів.
- •59. Тоталітаризм і авторитаризм.
- •60. Особливості трансформації тоталітарних і авторитарних режимів у сучасні демократії.
- •61. Політичний режим сучасної України.
- •62. Визначення та структура політичної культури.
- •63. Типологія політичної культури.
- •64. Концепція громадянської культури.
- •65. Особливості політичної культури сучасного українського суспільства.
- •66. Сутність і структура політичної свідомості.
- •67. Форми прояву політичної свідомості.
- •68. Політична ідеологія та її функції.
- •69. Основні різновиди політичних доктрин сучасності.
- •70. Роль громадської думки в політичному процесі.
- •71. Засоби масової інформації в політичному житті суспільства.
- •72. Політична соціалізація як складова частина політичного процесу.
- •73. Умови та фактори політичної соціалізації.
- •74. Політична поведінка особи.
- •75. Концепція авторитарної особистості
- •76. Сутність та обгрунтування теорій політичних еліт.
- •77. Елітаризм і демократія.
- •78. Політичні еліти в Україні.
- •79. Лідерство як закономірність політичного процесу.
- •80. Типологія політичного лідерства.
- •81. Концепція політичного лідерства м.Вебера.
- •82. Основні вимоги до сучасного політичного лідера.
- •83. Сутність, структура та типологія політичного процесу.
- •84. Модернізація як концепція політичних змін у сучасних умовах.
- •85. Міжнародні політичні відносини.
- •2 Основні тенденцій мпв сьогодні:
- •86. Зовнішня політика.
- •87. Взаємозв'язок внутрішньої та зовнішньої політики.
- •88. Держава і громадянське суспільство.
- •89. Основні ознаки та функції політичних партій.
- •90. Теоретичні засади та етапи розвитку сучасної політології.
32. Ліберальна концепція демократії.
Основні концепції демократії Головна суперечність демократії — це суперечність між ідеєю демократії як повновладдям народу і неможливістю її практичного здійснення. Відомий англійський філософ Карл Поппер (1902—1994) вважав демократію не тільки неможливою, а й недоцільною. Справді, демократія у прямому її розумінні (як безпосередня влада народу) неможлива навіть суто технічно, бо немає таких механізмів, які б забезпечували пряме народоправство з будь-якого державного питання на всіх рівнях. Більше того, таке народоправство недоцільне й з точки зору ефективності державної влади, оскільки абсолютна більшість народу некомпетентна у вирішенні конкретних справ управління державою і суспільством. До того ж правляча більшість, як і народ у цілому, за певних умов може бути таким же тираном, як і одноособовий деспот.
Різне теоретичне вирішення суперечності між ідеалом демократії та її реальністю знаходить свій вияв в існуванні багатоманітних концепцій демократії. Історично першою такою концепцією та формою її практичного втілення була класична ліберальна демократія, яка найповнішою мірою грунтується на перелічених вище принципах демократії. Головна ідея лібералізму — ідея індивідуальної свободи. Відповідно до неї ліберальна демократія на перший план ставить громадянську свободу як незалежність особистого життя індивіда від політичної влади. Забезпечення громадянської свободи грунтується на реалізації передусім особистих прав і свобод індивіда: права на життя й недоторканність особи, права на свободу і на спротив насильству, права на власність і вільну економічну'діяльність, свобод приватного життя — недоторканності житла, таємниці листування, свободи пересування й вибору місця проживання тощо. А наявність в індивіда політичних прав і свобод надає йому
можливість брати участь у здійсненні державної влади, впливати на державу з метою задоволення особистих і спільних інтересів і потреб.
Ліберальна демократія не заперечує безпосереднього волевиявлення народу, але віддає перевагу представницькій демократії, яка дає змогу найповнішою мірою поєднати ідеал демократії та можливості його практичного здійснення. Відповідно, демократію розуміють як відповідальне правління, уряд, здатний приймати рішення і нести за них відповідальність. Основними елементами представницької демократії визначаються конституційність та обмеження політичного панування. Тому ліберальну демократію називають іще конституційною демократією, за якої воля народу проявляється не повною мірою і прямо, безпосередньо, а делегується представникам, котрі в процесі прийняття політичних рішень виражають цю волю самостійно і під власну відповідальність.
Сутність ліберальної демократії в концентрованому вигляді знайшла своє відображення у запропонованій президентом США Авраамом Лінкольном формулі: government of the people, by the people, for the people (правління народу, обране народом і для народу).
Лібералізм виник і розвивався як ідеологія буржуазії. Відповідно класична ліберальна концепція демократії та її практичне втілення відбивали інтереси передусім цього суспільного класу. Притаманна лібералізму абсолютизація індивідуальної свободи спричиняє соціальну поляризацію суспільства, загострення класової боротьби, породжує політичну нестабільність тощо. Подолати ці й подібні недоліки покликана концепція плюралістичної демократії.