67. Форми прояву політичної свідомості.

Політ психологія – сукупн почуттів, настроїв, емоцій, рис характеру індивідів і груп, що вираж їх ставлення до політ дійсності. Один із проявів політ свідомості.

68. Політична ідеологія та її функції.

Для визначення місця ідеології в політичній культурі, її ролі в політичному житті суспільства з'ясуємо спочатку, що таке ідеологія взагалі. Ідеологія, зазначається у «Філософській енциклопедії», — це «сукупність ідей і поглядів, які відображають у теоретичній більш чи менш систематизованій формі відношення людей до навколишньої дійсності та один до одного і служать закріпленню або зміні, розвитку суспільних відносин. Основою ідеологічного відображення дійсності є певні суспільні інтереси. У класовому суспільстві ідеологія завжди має класовий характер, відображаючи становище даного класу в суспільстві, відносини між класами, класові інтереси. Ідеологія виступає у формах політичних, правових, релігійних, етичних, естетичних і філософських поглядів»⁵.

Відповідно до наведеного визначення політична ідеологія виступає як система ідей і поглядів, які виражають інтереси суспільних класів стосовно політики, здійснення влади.

Сутнісними рисами політичної ідеології є систематизований, теоретичний характер і цілісне відображення інтересів суспільних класів. Суб'єктами основних політичних ідеологій сучасності — лібералізму, консерватизму, соціал-демократизму й комунізму є саме суспільні класи.

Відмінності в інтересах суспільних класів породжують відмінності в їх ідеології. А оскільки в суспільстві завжди є класи з відмінними інтересами, то демократична держава, тобто така держава, яка стоїть над класовими інтересами, прагне виражати інтереси всього народу, а не передусім певного суспільного класу, не може ставати на позиції тієї чи іншої ідеології. Так звана державна ідеологія завжди є вираженням інтересів Лише певного суспільного класу.

У політичній культурі політична психологія та ідеологія перебувають у єдності і взаємодії. Особливістю цієї взаємодії є те, що обидві вони виражають інтереси одних і тих самих соціальних спільностей, але з різним ступенем глибини та узагальнення. Якщо політична психологія відображає політичне буття безпосередньо, то політична ідеологія — опосередковано, через політичну психологію й систему соціально-економічних відносин. Політична ідеологія спирається на політичну психологію, інакше вона перетворилася б у відірвану від життя систему ідей.

69. Основні різновиди політичних доктрин сучасності.

Лібералізм (Локк) – вільний

Лібералізм – течія, що об’єднує прихильників парламентського ладу, вільного підприємництва та демократичних свобод і обмежує сферу діяльності держави.

Ґрунтується на:

• ідея прав і свобод людини, рівність

• Вибори – святе

• Консенсусна демократія

• Право на власність

• Договірні відносини між державою і індивідом

• Обмеження обсягу і сфер діяльності держави

• Виникнення лібералізму пов’язують з появою буржуазії

• Права громадян існують незалежно від державної влади

• Політична влада не абсолютна

• Загальне благо – сукупність індивідуальних благ

• Особистість – мета, а держава – засіб

• Демократизація державних інститутів

Неолібералізм:

• це відображення трансформацій буржуазного суспільства від вільного підприємництва до державно-монополістичнго регулювання економіки, інституалізація нових форм втручання в суспільне життя.

• Збереження вільного підприємництва

• Принципи демократії

• Вільна конкуренція

• Визнання закономірності існування профспілок

• Концепція державного добробуту

• Ідея плюралістичної демократії

• Праве крило – мінімальний вплив Д., індустріальне суспільство

• Ліве крило – заперечує класові суперечності, виступає за прогрес.

Фашизм:

Течія, що сформувалася на основі синтезу сутності нації як вічної та найвищої реальності та домінування принципу соціальної справедливості.

• демократія гальмує єдність націй

• тоталітарна держава

• ведення війни

• всеохоплюючий контроль держави

• заперечення поняття „клас” і „класова боротьба”

• головні поняття „раса” і „нація”

• профспілки забороняються

Неофашизм:

Соціальна база – маргінальні верстви населення

• расова війна

• загострена недовіра до демократії

• людина хижа і зла

• „Всесвітній союз нацистів” США

Соціалізм:

Вчення та теорія, які стверджують ідеал суспільного устрою, заснованого на суспільній власності, відсутності експлуатацій, справедливому розподілі матеріальних благ і духовних цінностей залежно від затраченої праці, на основі соціально забезпеченої свободи особистості. Пріоритет надавався державі, а не індивіду.

Марксистка концепція соціалізму:

• соціалізм - незріла фаза комунізму

• „від кожного за здібностями – кожному за працю”

• забезпечення соціальної справедливості

• з умов для всебічного гармонійного розвитку особистості

Соціал-демократизм – течія, яка виступає за здійснення ідеї соціалізму в усіх сферах суспільного життя (Бернштейн)

• між соціалізмом і демократією немає прірви

• еволюція в суспільному розвитку

• орієнтація на ідеї соціальної демократії

• поєднання ідеалів рівності, свободи, справедливості

• якість життя трудящих – найвища в соц. Державі

• багатопартійність

• свобода діяльності опозиції

• не визнають ніяких форм

• головне реформа, а не революція

• Політика соціального партнерства

Демократія...