22. Соціальна стратифікація і політика.

Сукупність соціальних спільностей — це соціальна структура суспільства.

В соціології є два основних підходи до аналізу соціальної структури суспільства — класовий (марксистський) і стратифікаційний. В основі класового підходу лежить виокремлення в соціальній структурі передусім класів і визнання класового поділу головним соціальним розмежуванням, яке визначає характер усіх інших відносин у суспільстві. Стратифікаційний підхід (від лат. — верства) акцентує увагу на багатоманітності соціального поділу суспільства, виокремлюючи в ньому найрізноманітніші верстви й не наголошуючи на визначальній ролі суспільних класів.

Соціально-класові спільності Основою класової диференціації суспільства марксисти вважають відмінності у відношенні великих груп людей до власності на засоби виробництва. Відповідно, суспільний клас розуміють як велику групу людей, яка характеризується особливим відношенням до власності на засоби виробництва

«Пролетаріями» (лат.) у Стародавньому Римі називали тих, хто належав до вільного, але незаможного стану.

буржуа в епоху феодалізму в країнах Західної Європи називали вільних жителів міст (від лат.— укріплене місто).

За своїм соціальним складом суспільні класи не є однорідними спільностями. Так, робітничий клас складається з різних галузевих, професійних, кваліфікаційних та інших верств і груп. У

Соціально-етнічні спільності

Ще одна група соціальних суб'єктів політики — це соціально-етнічні спільності. Ними є племена, народності, нації.

Плем'я — це тип етнічної спільності й соціальної організації докласового суспільства.

Головна відмінна риса племені полягає в існуванні кровнородинних зв'язків між його членами, поділі на роди. Для племені характерні також наявність племінної території, певна економічна спільність, єдина племінна мова чи діалект, племінна самосвідомість і самоназва. Племінні спільності характерні головним чином для докласового суспільства.

«нації» в науковій літературі та політичному вжитку вкладається різний зміст. Спочатку латинське слово паїіо мало в основному етнічне забарвлення і тлумачилось як «рід», «плем'я», «народ». «Нація» позначали все населення Франції.

Народність — це історично сформована мовна, територіальна, економічна і культурна спільність людей, яка передує нації.

національні групи, наприклад росіяни, євреї, німці, греки та інші в Україні, етнічні українці в інших державах.

соціальне-демографічні спільності. Основою їх розрізнення є статеві та вікові відмінності між людьми. За статевою ознакою розрізняються чоловіки і жінки, а за віковою — молодь, особи середнього, старшого й похилого віку. При цьому маються на увазі не суто фізіологічні, а соціальні відмінності між цими групами людей, тобто відмінності за їх становищем у суспільстві.

Молодь — це соціально-демографічна група, яка вирізняється на основі сукупності вікових характеристик, особливостей соціального становища та зумовлених ними соціально-психологічних властивостей.

Соціально-професійні спільності

Це передусім великі професійні групи людей, які посідають особливе місце в системі суспільного поділу праці, — робітники, службовці, інтелігенція, селяни, підприємці.

Інтелігенція — це соціальна група (верства) людей складної розумової праці.

службовці — особи нефізичної праці, які трудяться за наймом.

підприємці — це власники засобів виробництва, котрі функціонують як його організатори.

Соціально-територіальні спільності.

Це жителі окремих населених пунктів (сіл, селищ, малих, середніх і великих міст), окремих адміністративно-територіальних одиниць (провінцій, штатів, земель, областей, районів тощо) і регіонів, сільське й міське населення в цілому. Часто ці спільності займають неоднакове становище в суспільстві.