84. Модернізація як концепція політичних змін у сучасних умовах.

Руйнація колоніальних сис-м – причина появи модер-ких теорій та ідей в 50х р 20 ст.

Політ модернізація – формув, розв та поширення суч політ інститутів, практик, а також суч політ структури, які здатні забезпечити адекватне реагування і пристосовування політ сис-м до зміни умов. Особл політ процес сучасності, який дозволяє відсталим країнам наздогнати передові зах (Європи та США)

Етапи розробки концепцій пол модер-цій:

• 50-60р 20 ст – обґрунтування універсальних шляхів мод-цій для всіх країн

• 60-70р 20 ст – диференційована мод-ція (культури, економіки, політики), стабільність мод-цій (ілюзії про мод-цію за 2-4 роки відійшли на задній план)

• 90р 20 ст – розчарування не привели до відмови від цієї ідеї – треба максимально шукати свої нац можливості мод-ції.

• Наше існування після розпаду Рад союзу – технолог база низька, немає ринк економіки

Осн концепції М:

1. консервативний напрямок: М – уся повинна будуватися на основі сильної держ влади і політ лідерів (компетентність лідерів і еліт), пов бути макс раціоналізована (чітко визнач програма, результати, мета)

2. ліберальний напрямок: співпраця влади і громадян, залучення громад до М процесів.

Різновиди М:

• органічна (процеси у Зах Євр в 17, 18, 19 ст)

• неорганічна (примусова, навздогін)

Під час М пов відбув процеси:

• створення диференційованої політ структури з високою спеціалізацією та інстит-цієї.

• Створення суч держ, що має реальний суверенітет

• Посилення ролі держ, закону

• Зрост громадянської свідомості

• Виникн і зрост раціональної демократії

• Зменшення ролі традиційних еліт і посилення ролі мод-них еліт.

Осн суперечності М:

• зіткнення М і традиц цінностями сус-ва

• зіткнення процесів диференціації сус-ва із необхідністю єдності цього сус-ва

Кризові процеси М:

• криза легітимності – визнання сус-вом ідеалів М-них цінностей. Подолання – через результати М, які будуть задовольняти народ, залучати консервативні сили до М.

• Криза участі – не всі верстви насел залучаються до М. Вихід – влада повинна знаходити спільну мову з опозицією.

• Криза врегулювання конфліктів.

85. Міжнародні політичні відносини.

Їх початок пов”яз із виникненням держ утворень. Війна – традиційний спосіб; торгівля – класичний спосіб. В 19 ст виник низка організацій (Міжнародний телеграфний союз тощо) Віденський конгрес – офіційно визнано ведення війни як між нар відносини (анексія – захопл чужих терит, контрибуція – виплати переможцям)

Міжнар відносини – господ, культ та інші відносини між націями, державами:

1. міждержавні відносини – суб”єкти – держави та держ органи.

2. міжнародні недержавні відносини ( представники націй, етносів, громад орг-ції, спортивні змагання)

Міжнар політ відносини – в узькому значенні – відносини між носіями політ волі народів, а саме політ суб”єктами; в широкому – уся гама між нар відносин (екон, культ і інш) у тій мірі коли ці відносини зачіпають питання влади у стосунках між народами і носіями їхньої політ волі.

Суб”єкт МПВ: структури держави (викон влада, урядовці, ради, презид); міждержавні орг-ції (ООН, СНД); партії і громад орг-ції, недержавні міжнар громад орг-ції (Грін піс); окремі приватні особи.

Принципи МПВ: Статут ООН 1945 р, 1970р – декларація про принципи міжнародного права; 1975 р – заключний акт між нар наради про безпеку і співробітн в Євр.

1. принцип мирного співіснування (відмова від війни і переговори як єдиний спосіб ведення МВ)

2. пр непорушності держ кордонів

3. пр терит цілісності держав

4. пр невтручання

Закони та тенденції МПВ: в 19 ст соціолог Гумплович сформулював закони світової політики:

1. головний закон міжнар життя – постійна боротьба між сусідніми держ із-за прикордонної смуги

2. вторинні закони:

• кожна держ повинна прагнути до збільш своєї могутності

• кожна держ перешкодж розвитку могутності сусіда, турбується про збереження рівноваги

• кожна Д прагне до найвигідніших придбань та найменшого супротиву (наприклад, там де є вихід до моря)

• внутр політ повинна бути підпорядков цілям нарощування військ сили, розвитку вир-ва або тих сил, що забезп можливість ведення війн.