- •6.Спостереження як метод психології, види, вимоги, труднощі проведення, сфера застосування.
- •7. Експеремент як провідний метод пізнання психіки. Види експерименту.
- •8. Бесіда, анкетування, тести як методи психології.
- •9.Характеристика методологічних принципів психології:…………
- •10.Рівні відображення дійсності: фізичний, фізіологічний, психічний. Специфіка психічного відображення.
- •11. Свідомість та самосвідомість як вищий рівень відображення
- •13.Головні напрями сучасної психології
- •18. Характеристика загальних властивостей відчуттів:…
- •19. Основні закономірності відчуттів. Закон Вебера-Фехнера
- •21.Провідні властивості сприймань:…
- •23. Явище аперцепції. Методики вивчення сприймань
- •25.Структура памяті як мнемічної діяльності……
- •26. Анатомо-фізіологічні та біохімічні властивості памяті
- •27. Явище ремісценції
- •30. Індивідуальні особливості пам'яті. Типи памяті. Виховання і самовиховання
- •33.Мислення як вища форма пізнавальної діяльності
- •35. Зв'язок мислення і мовлення
- •36. Процес мислення :…
- •38. Поняття про увагу як форму психологічної активності. Особливості уваги
- •39. Уявлення про анатомо фізіологічні та нейропсихологічні основи уваги Нервові процеси збудження і гальмування
- •Нейропсихологія уваги
- •Фізіологічні основи уваги
- •40.Різновиди форм уваги. Уважність як властивість особистості
- •41. Властивості уваги. Методика їх вивчення
- •42.Функції уяви:
- •43. Фізіологічні механізми уяви
- •46. Розвиток уяви. Індивідуальні особливості уяви. Прийоми оптимізації творчої уяви
- •49. Фізіологічні механізми емоційних станів.
- •51. Психологічні теорії емоцій Джеймса-Ланге, Коннона-Барда, л. Фестінгера.
- •52. Види почуттів. Форми переживання почуттів
- •53. Індивідуальні властивості емоцій і почуттів. Експресія.
- •54. Емоція та діяльність. Емоції та почуття як мотиви поведінки.
- •56. Простий і складний вольовий акт. Характеристики етапів волової дії. Вольова дія може реалізуватись в простих і складних формах
- •58. Напрями і шляхи розвитку волі.
- •60. Фізіологічне підґрунтя темпераменту
- •61. Психологічні критерії темпераменту
- •62. Поняття про типи темпераменту. Позитивні і негативні сторони кожного типу темпераменту. Поняття про мінливість типу та окремих властивостей темпераменту.
- •63. Методики зясування типу темпера метру.
- •64. Ознаки та риси характеру
- •66. Типології характерів
- •67. Відмінності темпера метру і характеру
- •70. Проблема походження здібностей. Здібності і задатки
- •71. Формування та розвиток здібностей
- •72. Вимірювання здібностей. Тести як метод діагностики рівня розвитку здібностей
- •74. Спрямованість особистості та її характеристики
- •75. Структура особистості. Варіативність підходів до визнання структури особистості
- •76. Процес розвитку особистості як єдність соціалізації та індивідуалізації
- •78. Спілкування як суб’єкт-субєктна взаємодія. Функції спілкування
- •79. Співвідношення спілкування та діяльності
- •81. Психологічна структура спілкування Андреєва г. М. , Паригін б.Д.
- •82. Поняття про мову та мовлення. Функції мовлення.
- •83.Види та механізми мовлення.
- •84. Структура мовленнєвої діяльності. Сприймання та розуміння мови
- •88. Міжособистісна інтеграція та динамічні групові процеси
- •89. Методи діагностики міжособистісних відносин у групі
63. Методики зясування типу темпера метру.
Для холеричного темпераменту характерні високий рівень нервово психічної активності т енергії дії, різкі рухи, а також сила імпульсивності та яскрава виразність серйозних переживань. Якщо немає адекватного виховання, у холерика можуть закріпитися такі риси, як нестриманість, гарячковість, нездатність до самоконтролю в емоційних умовах. Сангвінічному темпераменту притаманні висока нервово психічна активність, різноманітність та багатство міміки і рухів, емоційність. Вразливість і лабільність. Водночас, переживання сангвініка неглибокі, а його рухливість при негативних виховних впливах призводить до втрати необхідної зосередженості й поверховості. Меланхолійний темперамент пов’язується низьким рівнем нервово-психічної активності, стриманістю та приглушеністю моторики і мовлення, значною емоційною реактивністю, глибиною і стійкістю почуттів при слабкому зовнішньому їх виявленні. Тому за недостатнього виховного впливу в меланхоліка можуть розвинутися підвищена емоційна вразливість, замкненість і відчуженість, схильність до тяжких внутрішніх переживань, які не відповідають об’єктивній дійсності. Флегматичний темперамент характеризується такими ознаками поведінки, як низький рівень активності та невміння переключатися, повільність і спокій у діях міміці та мовлення, рівність, сталість, глибина почуттів і настроїв. При неадекватному вихованні у флегматика можуть розвинутися такі негативні риси як млявість, здібність та слабкість емоцій, схильність лише до звичайний дій. Пластичність – притаманна нервовій система властивість змінюватися під дією подразників та залишати і зберігати сліди їх вияву. Сензитивність – (чутливість) визначається величиною подразника, що приводить до виникнення реакцій. Характерологічна особливість людини, що виявляється у підвищеній чутливості до подій, які відбуваються з нею – звичайно супроводжуються підвищеною тривожністю, страхом нових ситуацій, людей усякого роду випробувань і т.п. Сенситивні періоди – вікові періоди, коли умови для розвитку певних психічних властивостей та рис будуть найсприятливішими. Екстраверсія – інтроверсія – характеристика індивідуально-психологічних відмінностей людини. Крайні полюси якої відповідають переважній спрямованості особистості або на світ зовнішніх об’єктів, або н явища власного суб’єктивного світу, відповідно. Регідність – (у психології) – труднощі (аж до повної нездатності) у зміні наміченої суб’єктом програми діяльності та поведінки в умовах, що об’єктивно вимагають їх перебудови. Лабільність – швидкість виникнення та протікання процесів збудження і гальмування.
64. Ознаки та риси характеру
++++++
66. Типології характерів
Найбільш відома теорія характеру, запропонована німецьким психологом Е. Кречмером. Згідно з цією теорією, характер залежить від статури. Кречмер описав три типи статури і відповідні їм три типи характеру: астеніки (від грец. ἀσθενές - слабкий) — люди худі, з подовженим обличчям, довгими руками і ногами, плоскою грудною кліткою і слабкою мускулатурою. Відповідний тип характеру — шизотимики — люди замкнуті, серйозні, вперті, важко пристосовуються до нових умов. При розладах психіки схильні до шизофренії. атлетики (від грец. ἀθλητικός - властивий борцям) — люди високі, широкоплечі, з могутньою грудною клітиною, міцним скелетом і розвиненою мускулатурою. Відповідний тип характеру — іксотимики — люди спокійні, невразливі, практичні, владні, стримані в жестах і міміці, не люблять змін і погано до них пристосовуються. При розладах психіки схильні до епілепсії. пікніки (від грец. πυκνός - щільний, товстий) — люди середнього зросту, повненькі або схильні до ожиріння, з короткою шиєю, великою головою і широким обличчям з дрібними рисами. Відповідний тип характеру — циклотимики — люди товариські, контактні, емоційні, легко пристосовуються до нових умов. При розладах психіки схильні добіполярного афективного розладу.
За рівнем прояву рис характеру характери діляться на середні («нормальні»), виражені (акцентуйовані), ті, що виходять за рамки психіатричної норми (психопатії).
