79. Співвідношення спілкування та діяльності

У сучасній вітчизняній науці існують різні точки зору на те, як пов'язані діяльність і спілкування. Можна виділити три основних підходи. Прихильники першого ототожнюють ці поняття, ставлять знак рівності між ними. Вони думають, що спілкування - теж саме, що діяльність, оскільки спілкуванню притаманні ознаки діяльності. Ті, хто поділяє таку точку зору, могли б назвати даний параграф "Спілкування як діяльність". Для них словосполучення "трудова діяльність" і "спілкування в процесі праці" рівнозначні за змістом. Друга точка зору полягає в тому, що діяльність і спілкування протиставляються одне одному. Спілкування є щось інше, ніж діяльність, воно може виступати, наприклад, як умова діяльності, навіть як невід'ємна властивість діяльності, але не як сама діяльність. Для прихильників цього підходу між словами в назві параграфа доречно помістити сполучення "чи ", а не "і". Вони вважають, що трудова діяльність може відбуватися і без спілкування, без безпосереднього контакту її учасників. А спілкування, у свою чергу, може існувати за межами діяльності. Відповідно до третьої точки зору, спілкування розглядається поряд з діяльністю як самостійне, але рівноправне явище, що існує в дійсності. У цьому випадку сполучення "і" між поняттями "спілкування" і "діяльність" підкреслює таке співвідношення: самостійний вид активності поряд із працею, грою, про які вже йшла мова. Яка з представлених точок зору переважає - вирішувати вам. Важливо усвідомити, що усе залежить від тлумачення, визначення вихідних понять.

81. Психологічна структура спілкування Андреєва г. М. , Паригін б.Д.

І ми постійно в ситуаціях спілкування – вдома, на роботі, надворі, у сфері транспорту; з близькими і зовсім незнайомими. І, ясна річ, дуже багато контактів, у яких щодня вступає людина, вимагає від нього виконання цілого ряду умов і керував, дозволяють йому спілкуватися, зберігаючи особистою гідністю і дистанцію стосовно іншим. У цілому нині взаємодію Космосу з суспільством сьогодні повинен будуватися на глибокому аналізі та розумінні всіх згаданих чинників, здатні на людей на їхнє ставлення до, до її товару чи послуг. Виникнення психологічних і комунікативних бар'єрів спілкування істотно заважає як спілкуванню окремих індивідів, і цілих соціальних шарів. Оскільки людина – істота соціальне – спілкування просто необхідно. Саме тому цю проблему актуальна в наші дні. Проблемою бар'єрів зі спілкуванням вчені займалися завжди. Цю тему передусім пов'язані з такими іменами, якЭ.Берн, З.Фрейд , Л. П.Буева, А. З.Золотнякова, Б. Д.Паригин , М. З. Каган, А. А.Бодалев. Деякі концепції розглянуті нижче. Ідея «вплетеними» спілкування в діяльність дозволяє дослідникам ставити питання про те, що саме в діяльності може створювати спілкування. Відомий соціальний психолог Г. М. Андрєєва так відповідає на це питання: за допомогою спілкування діяльність організовується і розвивається.  Побудова плану спільної діяльності вимагає від кожного її учасника оптимального розуміння цілей, завдань діяльності, з'ясування специфіки її об'єкта і можливостей кожного з учасників. Включення учасників у цей процес дозволяє здійснити «узгодження» або «неузгодженість» їх діяльностей. Це узгодження діяльностей окремих учасників можливо здійснити завдяки функції впливу, в якій і виявляється зв'язок спілкування з діяльністю. Таким чином, робить висновок Г. М. Андрєєва, діяльність за допомогою спілкування не просто організовується, але саме збагачується, в ній виникають нові зв'язки і відносини між людьми. Соціальна психологія як раз і досліджує, як реально здійснюються ці процеси.  У психології встановлено, що спілкування являє собою складний і багатогранний процес, воно є освіта, в якому можна виділити окремі сторони, тобто описати його структуру. При характеристиці структури спілкування в ній виділяють три взаємопов'язані сторони: комунікативну, інтерактивну і перцептивну. Ці сторони спілкування визначаються в якості функцій, які спілкування реалізує у спільній життєдіяльності людей.