10.Рівні відображення дійсності: фізичний, фізіологічний, психічний. Специфіка психічного відображення.

Виділяють такі рівні відображення. Фізичне- існує на рівні неживої природи, це безпосередній фізичний «слід», зміна фізичного стану одного предмета під впливом іншого. Фізіологічний(ПОДРАЗЛИВІСТЬ) – існує на рівні живої природи, це реакція на біологічно важливі подразники. Подразливість існує у формі тропізмів- у рослин, і таксисів- у тварин. Психічне(чутливість)- відображення абіотичних впливів, які є ознаками, або сигналами біологічно важливих. Відображення ознаки дає можливість більш адаптивної поведінки. Специфіка психічного відображення Психіка - Системна властивість високоорганізованої матерії, що полягає в активному відображення суб'єктом об'єктивного світу, в побудові суб'єктом невідчужуваною від нього картини світу і саморегуляція на цій основі своєї поведінки і діяльності. Подразливість - Це властивість усього живого, здатність відповідати на зовнішнє роздратування. Гіпотеза про виникнення чутливості. Критерієм психічного відображення у Леонтьєва є наявність чутливості. Чутливість - здатність суб'єкта реагувати на біологічно нейтральні (абіотичні) властивості середовища, які об'єктивно пов'язані з біологічно значущими (біотичними) властивостями і як би вказують на них (окремий випадок подразливості). Подальший розвиток психіки у Леонтьєва пов'язано з еволюцією поведінки, пристосуванням організмів до навколишньому середовищу. Розвиток веде за собою діяльність (не буде діяльності, не буде і розвитку). Якісні зміни поведінки ведуть до якісних зміни психіки.

3 стадії розвитку поведінки - 3 якісно нові форми психіки (відображення):

Інстинкт - Елементарна сенсорна психіка, відображаються окремі властивості навколишнього середовища, сенсорні відчуття;

Навичка - Перцептивні психіка, відображаються предмети або ситуацій в цілому, у вигляді образів сприйняття;

Інтелект - Стадія інтелекту, відбувається узагальнення відбитків, відображення відносин у вигляді предметних ситуацій в цілому.

Специфічна форма людської поведінки - трудова діяльність. Будуючи гіпотезу про необхідності виникнення свідомості, Леонтьєв порівнює поведінку тварин у Загалом з трудовою діяльністю людини. Праця (трудова діяльність) - це перетворення природи (у тому числі, власної). У тварин немає перетворення природи, у них - пристосувальна діяльність. Воно пристосовується до умов середовища, але не перетворює її. Праця - це процес, зв'язує людину з природою, процес впливу людини на природу. У людську поведінку з'являються біологічно недоцільні форми, коли мотиви і цілі не збігаються. Наприклад, діяльність людини в умовах колективної праці. Дія - процес, кінцевий бажаний результат (мотив) і реальна мета якого не збігаються. Сенс дії - відношення мотиву до мети. Виникає необхідність у свідомості - сознаваніі, розумінні сенсу, заради чого виконується біологічно недоцільна дія. Людина повинна усвідомлювати зміст своїх дій:

Свідомість виникає завдяки того, що відбувається в праці виділенню дій, пізнавальні результати яких абстрагуються і ідеалізується у формі мовних значень. При цьому вони несуть в собі способи, предметні умови та результати дій. Кожна людина в ході онтогенезу долучається до нього через оволодіння мовою, і завдяки цьому формується його індивідуальну свідомість.