Тема 2 Держава

Ця тема насичена великим обсягом навчального матеріалу, який містить в собі різноманітні нові терміни і поняття, що потребує від учителя серйозної підготовки і залучення додаткової літератури.

Слід досягти формування в учнів поняття про державу як цілісного за структурою і багатогранного утворення, що виявляється в її ознаках, функціях і формах. Важливо, щоб під час вивчення цієї складної науково-теоретичної теми вчитель зміг домогтися розуміння того, що теоретичні положення про державу, що вивчаються, мають безпосереднє практичне відношення до всіх держав, які існують в сучасному світі (в тому числі й для України), отже, до кожного з нас. Урок буде значно ефективніший, якщо вчитель повсякчас ілюструватиме теоретичні положення фактами, що відомі учням з вивчення історії, географії, народознавства, інших предметів, із навколишнього життя.

Мета уроку: Досягти чіткого уявлення учнів про поняття «держава» як одного з го­ловних у курсі «Основи правознавства», роз'яснити учням основні положення про функції і форми держави. Розвивати вміння використовувати раніше набуті знання. Формувати на основі аналізу та синтезу знань в учнів навик диференціації правової термінології від суспільно-історичного понятійного апарату.

Тип уроку: Урок оволодіння новими знаннями.

Структура уроку:

1. Держава: поняття і ознаки.

2. Функції держави.

3. Форми держави.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Підручник, зокрема «Короткий термінологічний словник».

2. Конституція України (Преамбула, розділ І)

3. Політична карта світу.

Основні терміни і поняття: держава, ознаки держави, функції держави, форми держа­ви, форми державного правління, форми державного устрою, політичний (державно-політичний) режим, монархія, республіка, федерація, конфедерація, співдружність, співтовариство, демократія, авторитаризм, тоталітаризм, анархія, охлократія, тиранія, деспотія.

Хід уроку:

Урок починається з перевірки домашнього завдання, пов'язаного зі складанням схеми «Політична система суспільства». Як правило, в учнів «держава» як поняття займає в цій схемі домінантне місце, що є своєрідною «відправною точкою» для переходу до вивчення нового матеріалу.

Ознайомивши учнів зі змістом поняття «держава», вчитель пропонує заповнити таблицю «Ознаки держави».

Ознаки держави	Стислий зміст ознак держави
1.
2.
3.
4.
5.
6.

Таблиця заповнюється учнями на основі тексту підручника і матеріалу, викладеного вчителем. Цей методичний прийом допомагає формуванню в учнів розуміння при­роди і держави і її ролі в реалізації загальносуспільних і класових інтересів. Вчитель має також кількома словами нагадати про розпочату на попередньому уроці розмову щодо своєрідної подвійної природи держави як виразника спільних інтересів і водночас зна­ряддя політичного панування.

Опрацьовуючи питання про функції держави, вчителеві слід звернути увагу учнів на схему «Механізм держави», наведену в підручнику. Коментуючи її, необхідно підкрес­лити те, що саме наявність механізму держави забезпечує можливість її функціонуван­ня (діяльності). Далі вчитель подає учням матеріал про класифікацію функцій держави.

Розглядаючи питання, присвячене класифікації держав за їх формою, слід використати схему «Форма держави», вміщену в тексті §2 підручника. Доцільно також, викори­стовуючи політичну карту світу і вже наявні в учнів знання, навести кілька прикладів держав різних форм.

На уроці (за наявності часу) доцільно організувати роботу учнів над складанням таблиці «Форма сучасної української держави» з використанням норм Конституції України.

Виконання цього завдання, яке може бути задане і додому, дає учням можливість, по-перше, на прикладі своєї держави здійснити її атрибутацію за визначеними схемою позиціями, по-друге, учні оволодівають навичками заповнення таблиці правового змісту, по-третє, вони вперше застосовують активний спосіб опрацювання тексту Кон­ституції України.

Форма правління	Форма державного устрою	Форма політичного (державно-політичного) режиму
Конституція України	Конституція України	Конституція України

Завершуючи урок, вчитель подає учням матеріал про відмінність правової терміно­логії від деяких інших понять, що використовуються в суспільних науках.

Домашнє завдання:

1. Відповісти на запитання і виконати завдання, подані наприкінці §2 підручника.

2. Виписати у зошит кілька прикладів країн з федеративним і унітарним держав­ним устроєм та держав з монархічною і республіканською формами правління.

Теми З-ЗА Право, мораль, культура

Значний обсяг теоретичних питань і правових понять, що розкриваються в §3 і ЗА підручника, вимагає особливого підходу учителя до організації вивчення навчаль­ного матеріалу. Одним із можливих варіантів викладання цих тем можна вважати про­ведення двох уроків: уроку-лекції з використанням елементів бесіди і уроку застосуван­ня наявних знань, де учні за допомогою вчителя матимуть змогу обговорити теоретич­ний матеріал і зробити висновки із засвоєного на попередньому уроці.

Особливістю вивчення цієї теми є розкриття трьох основних світоглядних понять, що відображені в заголовку §3А, — «Право», «мораль» і «культура» з очевидним пріори­тетом висвітлення питань, пов'язаних з правом — однією з базових категорій курсу.

На лекції вчитель повинен, там, де це є методично виправданим, звертатися до учнів із запитаннями, аналізувати їх відповіді й підводити їх до певних висновків, а в складні моменти — формулювати висновки сам. Це особливо стосується понятійного апарату тем, таких понять, як соціальні норми, норми права, мораль, культура, джерело права, факти тощо. Особливо слід простежити за тим, наскільки глибоко учні засвоївши поняття і ознаки права.

Досвід засвідчує користь такого педагогічного кроку, як підготовка вчителем ксерокопій положень програми курсу «Основи правознавства»; роздача їх учням як пам'ят­ки до вивчення предмета. Після стислої настанови вчителя учні з певною легкістю відшукують у тексті запису лекції, в підручнику потрібні положення і, звіряючи з текстом програми, здійснюють самоконтроль — наскільки повно вони засвоїли той чи інший матеріал, передбачений програмою.

Якість проведення цих двох уроків буде значно вища, якщо вчитель домовиться з класним керівником про проведення протягом часу, коли вивчатимуться ці дві теми, ви­ховної бесіди або циклу бесід на тему «Право і мораль у нашому житті». Така бесіда розширить уявлення учнів про роль позитивного ставлення людини до норм права і моралі на основі розгляду конкретних ситуацій з практичного життя, моделювання таких си­туацій і знаходження юридичних варіантів подолання відхилень від правової поведінки. Ще одна особливість цих уроків полягає в тому, що другий урок може бути прове­дений у формі семінарського заняітя. Таке семінарське заняття (перше за час опануван­ня курсу) необхідно ретельно готувати, зокрема роздати учням пам'ятку, в якій пе­релічити навички, необхідні для активної участі в семінарі, дати методичні поради щодо розвитку вмінь усного мовлення, виділення головного, усвідомленого розуміння термінології тощо, обумовити інші чинники, без наявності яких неможливе якісне проведення семінару.

Мета уроку: Забезпечити засвоєння знань про право як особливий вид соціальних норм, про єдність та відмінність права і моралі, поняття політичної і правової культури; продовжувати виховання рис громадянськості, розуміння переваг правової поведінки в житті людини, особливо в підлітковому віці^

Формування на уроці навичок та умінь: Розпочати процес формування в учнів навичок підготовки до виступу на семінарському занятті: складання тезисного плану виступу, підготовка необхідних витягів з опрацьованої літератури. Продовжувати формування навику усного виступу, в т. ч. з коротким змістовним доповненням або аргументованим запитанням.

Тип уроку: §3 — урок оволодіння новими знаннями (урок-лекція з елементами бесіди). §3А — урок застосування, узагальнення і систематизації знань.

Структура уроку:

План лекції на тему «Право, мораль, культура»:

1. Вступ. Загальна характеристика системи соціальних норм.

2. Право як суспільне явище: поняття та ознаки права; джерела права; об'єктивне і суб'єктивне право; поняття, пов'язані з правом; елементи правосвідомості.

3. Мораль — опора права. Взаємозв'язок та відмінність між ними.

4. Поняття політичної і правової культури.

План проведення семінарського заняття:

1. Вступне слово вчителя.

2. Мораль і право в системі соціальних норм.

3. Право: поняття, ознаки, джерела.

4. Роль правосвідомості як важливого фактора реалізації норм права.

5. Як відображаються правова культура і політична культура в поведінці людини?

Орієнтовна тематика виховних бесід, які проводяться в позаурочний час.

1. Право в житті суспільства. Право — особливий вид соціальних норм.

2. Мораль і право.

3. Що має зробити кожен з нас для підвищення рівня своєї правової культури?

4. Правова і політична культура сучасної молоді.

5. Чи потрібне сьогодні правове виховання?

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Конституція України.

2. Підручник, § З, ЗА.

3. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права і держави. — К, 1995.

Основні терміни і поняття: соціальні норми, мораль, звичаї, традиції, корпоративні норми, право, ознаки права, джерела (форми) права, об'єктивне та суб'єктивне право, звичаєве право, правовий прецедент, нормативно-правовий акт, нормативно-правовий договір правовідносини, фізичні особи, юридичні особи, юридичні факти, право­свідомість, правова ідеологія, правова психологія, правова система, правова культура, політична культура, правове виховання.

Хід уроку:

Урок-лекція починається з нагадування вчителя, що на уроці розглядатиметься одне з найважливіших понять курсу, і з цієї теми передбачене семінарське заняття. Виклад матеріалу має спиратися на положення підручника, але не бездумно дублювати їх. Вчителеві доцільно звернути увагу учнів на те, що наукові поняття можуть порізному викладатись у різних літературних джерелах. Він може запропонувати власні визначен­ня деяких понять, показати учням, як ці поняття визначаються в інших підручниках (наприклад, у підручнику Наровлянського О. Д. «Основи правознавства» (К: Магістр-5, 1997)

Під час семінарського заняття, заслуховуючи виступи учнів, слід враховувати, що вони ще не набули у повній мірі навичок участі в такій формі навчального процесу. Багато вчителів ще до семінару рекомендують учням внести в робочий зошит відпо­відну пам'ятку такого змісту:

Як будувати доказ.

1. Сформулюйте думку, істинність якої слід довести. Врахуйте ри цьому, що доказ складається і аргументів, суджень і висновків.

2. Визначте аргументи, що підтверджують вашу думку.

3. Аргументуючи, пояснюйте, чому ваші міркування є логічним підтвердженням висловленої думки, перевірте, чи всі наявні аргументи ви використали.

4. Використовуйте юридичні факти як основу своїх аргументів.

5. Сформулюйте висновок.

6. Логічно будуйте докази, пов'язуючи їх зі своїми висновками.

7. Якщо в силу різних причин переконаєтесь у помилковості своїх доказів, проаналізуйте їх ще раз

Наявність пам'ятки формує в учня певний навчально-методичний алгоритм підго­товки до активної участі в семінарському занятті, допомагає встановити певну ієрархію у своїх висновках щодо питань семінару і розвиває вміння виділяти головне.

Домашнє завдання:

1. Відповісти на питання і виконати завдання, подані наприкінці §3 і §ЗА підруч­ника.

2. Можна запропонувати учням виписати в зошит кілька варіантів визначення одного-двох базових понять цієї теми (кожному учневі свої). Це сприятиме як кращому засвоєнню цих понять, так і формуванню навичок роботи з юридичними словниками, енциклопедичними виданнями, довідниками.