Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Книга з КУ и методики викладання правознавства.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 9 Україна — незалежна демократична правова держава

Даний урок започатковує вивчення нового розділу курсу «Основи правознавства», до якого входять десять параграфів, що досить повно характеризують Україну як держа­ву, де забезпечено суверенітет, незалежність і правові основи державного ладу. Розпочинаючи вивчення теми, доцільно застосувати такий методичний прийом, як «екскурсія» в зміст розділу. За розповіддю вчителя, або одного з краще підготовлених учнів, □ переглядають зміст розділу, зупиняючись на назвах параграфів 9-17 і на назвах окремих «ліхтариків», а також на змісті матеріалу під рубрикою «Цікаво знати». Іноді в цьому випадку можна вдатися до елементу навчальної гри — «естафети», коли ця «екскурсія» проводиться не однією особою, а групою підготовлених учнів.

Цей дидактичний прийом формує уяву учнів про розділ в цілому, органічно поєднуючи пропедевтику і зосередження уваги на тому, який параграф більш складний обсяг засвоєння, як вивчати термінологію, пов'язувати теоретичний матеріал з життям. Його застосування займе 10-12 хвилин уроку, але це буде виправдано пізніше під час вивчення Розділу II.

Основну увагу при проведенні уроку необхідно приділити трьом досить складним вітанням, для вивчення яких обмаль часу — по-перше, необхідно показати учням поступовість та складність шляху, пройденого Україною за 1990-1996 роки від Декларації про державний суверенітет до Конституції України 1996 року, по-друге, ознайомити учнів з особливостями Конституції як Основного Закону України, а також визначити норму правління, державного устрою та політичного режиму України.

Мета уроку: Засвоїти основні поняття уроку про нашу державу як незалежну, демо­кратичну, соціальну і правову шляхом глибокого розкриття кожного з цих понять на основі тексту підручника і фактів суспільного життя України; формувати громадянське почуття, прагнення берегти і захищати конституційні засади, що стали гідним втілен­ням боротьби попередніх поколінь за незалежність.

Формування на уроці навичок та умінь: Розпочати формування в учнів навичок роботи з Основним Законом — Конституцією України. Формувати уміння будувати свої відповіді та виступи за принципами аргументованості й доведеності.

Тип уроку: Урок формування та вдосконалення знань, умінь і навичок.

Структура уроку:

1. Декларація про державний суверенітет України — вияв суверенної волі народу побудувати незалежну державу.

2. Акт проголошення незалежності України і його підтвердження всеукраїнським референдумом. Правонаступництво України.

3. Конституція України — Основний Закон держави.

4. Державні символи України.

Методично-дидактичне забезпечення уроку:

1. Конституція України.

2. Декларація про державний суверенітет України.

3. Закон «Про економічну самостійність України».

4. Акт проголошення незалежності України.

5. Закон України «Про правонаступництво України».

6. Таблиця «Конституційне законодавство».

7. Таблиця «Суверенітет України».

8. Для більш якісної підготовки до уроку вчитель може використати «Коментар до Конституції України» (2 вид. — Київ, 1998), а також комплект брошур, присвячених Кон­ституції України, (видання Інституту держави і права ім. В. М. Корецького) та інші су­часні праці з конституційного права України.

Основні терміни і поняття: суверенітет (державний, народний, національний), само­визначення, повнота і неподільність влади, регулювання грошового обігу, захищеність внутрішнього ринку, незалежність, правове регулювання, політико-правова основа створення Конституції України, всенародне обговорення, референдум, юридичні вла­стивості конституції, установчий, програмний та ідеологічний характер конституції, найвища юридична сила, способи прийняття конституції, октроювання, соціальна держава.

Хід уроку:

Під час викладу вчителем матеріалу щодо нормативних актів та подій 1990—1996 років з метою зосередження уваги учнів доцільно запропонувати їм скласти в зошитах (під час розповіді вчителя) хронологічний перелік цих актів та подій (до нього обов'яз­ково повинні увійти дати їв липня 1990 р., 24 серпня 1991 р., 12 вересня 1991 р., 1 груд­ня 1991 р., 28 червня 1996 р.). Необхідно звернути увагу на зміну статусу України про­тягом цього періоду — від положення республіки у складі СРСР з обмеженими правами та повноваженнями до незалежної держави.

У процесі вивчення другого питання слід визначити особливості Конституції як Основного Закону держави. На початку розгляду цього питання доцільно звернутися до учнів з питанням про відомі їм з історії України та інших країн акти, що мали назву конституції. Учням з курсу історії відомі Конституція Пилипа Орлика (1710 р.), конституції США (1787 р.), Франції (1791 р.)- При цьому слід звернути увагу учнів на зміну значен­ня слова «конституція» — від назви певної групи нормативних актів поточного законо­давства (Стародавній Рим, середньовічна Польща) до його сучасного значення — назви Основного Закону держави. Доцільно запропонувати учням занотувати в зошитах особ­ливості правового статусу Конституції як Основного Закону — підвищена стабільність, особлива процедура прийняття, найвища юридична сила тощо. При цьому, в залеж­ності від рівня підготовки класу слід або запропонувати учням самостійно визначити та записати ці особливості під час розповіді вчителя з наступною перевіркою або ж про­диктувати їх учням з відповідним коментарем. Після цього пропонуємо учням взяти текст Конституції України та ознайомитися з її структурою. Визначаємо, що Консти­туція складається з преамбули (пояснюємо учням значення цього слова), 15 розділів, 161 статті та 14 перехідних положень.

Вивчення третього питання доцільно побудувати на основі роботи учнів з текстом Конституції України. Перед цим слід запропонувати учням пригадати відомі їм з попередніх уроків (тема 2) форми правління, державного устрою, політичного режиму та їх :знаки. Пропонуємо учням ознайомитися зі статтями 2—6 Конституції та визначити норму нашої держави. Слід вимагати від учнів не лише назвати форму правління, державного устрою, політичного режиму України, але й аргументувати думки на основі норм зазначених статей, що підтверджують цю характеристику.

Наприкінці уроку звертаємо увагу учнів на характеристику України, наведену в ст. 1 Конституції, та в бесіді з учнями пояснюємо значення кожного слова в цій характеристиці. Особливу увагу слід звернути на поняття «соціальна держава», яке є відносно новим для нашої конституційної теорії й практики.

З метою закріплення, вчитель перевіряє виконання учнями завдань, що виконувалися під час уроку — складання хронології подій 1991—1996 років, визначення особли­востей Конституції як Основного Закону, а також перевіряє засвоєння учнями конституційного закріплення форми нашої держави (див. С. 32 цього посібника) та її загаль­ної характеристики у ст. 1 Конституції України.

Враховуючи перевантаженість уроку та наявність в учнів знань щодо символіки України (з курсу історії та з позакласної роботи), матеріал щодо державної символіки України доцільно запропонувати для самостійного вивчення учнями, звернувши увагу на характерні помилки, які трапляються при визначенні державних символів України без опори на текст Конституції України.

Домашнє завдання:

1. Опрацювати запитання і завдання, вміщені в кінці тексту §9 підручника.

2. Самостійно вивчити «ліхтарик» 9 (Державні символи) §9 підручника.

3. Заповнити таблицю «Види суверенітету».

Вид суверенітету

Ознаки

Державний

Народний

Національний