- •1. Вступ
- •1.1. Правила роботи в лабораторії аналітичної хімії
- •1.2. Зміст практикуму та звітність про виконання робіт
- •2. Засоби для якісного напівмікроаналізу
- •2.1. Індивідуальне робоче місце та засоби загального користування
- •2.2. Посуд та інші вироби зі скла та фарфору
- •3. Операції напівмікроаналізу
- •3.1. Оцінювання і регулювання рН середовища
- •3.2. Нагрівання розчинів
- •3.3. Ідентифікація та виявлення іонів "мокрим" способом
- •3.4. Осадження та подальше розділення фаз
- •4. Окремі методи аналізу
- •4.1. Мікрокристалоскопічний аналіз
- •4.2. Крапельний аналіз
- •4.3. Виявлення за забарвленням полум’я
- •5. Аналіз катіонів
- •5.1. Аналітична класифікація катіонів
- •5.2.1. Характеристика групи
- •5.2.5. Аналіз суміші катіонів першої групи
- •5.3.1. Характеристика групи
- •5.3.2. Реакції з гідрофосфатом амонію (nh4)2нрo4 – основним груповим реагентом
- •5.3.3. Загальні реакції
- •5.3.14. Аналіз суміші катіонів другої аналітичної групи
- •5.3.15. Аналіз суміші катіонів першої та другої аналітичних груп
- •5.4.1. Характеристика групи
- •5.4.2. Реакції з груповим реагентом – гідрофосфатом амонію (nh4)2hpo4
- •5.4.3. Загальні реакції
- •5.4.10. Аналіз суміші катіонів третьої аналітичної групи
- •5.4.11. Аналіз суміші катіонів першої – третьої аналітичних груп
- •5.5. Методи ідентифікації та виявлення іонів четвертої аналітичної групи (Sn(II), Sn(IV), As(III), As(V), Sb(III), Sb(V))
- •5.5.1. Характеристика групи
- •5.5.2. Реакції з нітратною кислотою (груповим реагентом)
- •5.5.3. Загальні реакції
- •5.5.4. Методи ідентифікації арсеніт-іона AsO33-
- •5.5.5. Методи ідентифікації арсенат-іона AsO43-
- •5.5.6. Спільні методи ідентифікації арсеніт- і арсенат-іонів
- •5.5.7. Методи ідентифікації іонів Sb(III) I Sb(V)
- •5.5.8. Методи ідентифікації іонів Sn(II) I Sn(IV)
- •5.5.9. Аналіз суміші іонів четвертої аналітичної групи
- •5.6.1. Характеристика групи
- •5.6.2. Реакції з хлоридною кислотою
- •5.6.3. Загальні реакції
- •5.6.7. Аналіз суміші катіонів п’ятої аналітичної групи
- •6. Аналіз аніонів
- •6.1. Аналітична класифікація аніонів
- •6.2. Методи ідентифікації та виявлення аніонів першої аналітичної групи (co32-, so42-, so32-, s2o32-, po43-, b(oн)4-, SiO32-, f- і ін.)
- •6.2.1. Загальні реакції аніонів першої групи
- •6.2.2. Методи ідентифікації іона co32-
- •6.2.3. Методи ідентифікації іона so42-
- •6.2.4. Методи ідентифікації іона so32-
- •6.2.5. Методи ідентифікації іона s2o32-
- •6.2.6. Методи ідентифікації іона po43-
- •6.2.7. Методи ідентифікації іона b(oн)4-
- •6.2.8. Методи ідентифікації іона SiO32-
- •6.2.9. Методи ідентифікації іона f-
- •6.3. Аналіз суміші po43-, AsO33-, AsO43--іонів
- •6.3.1. Відокремлення po43-, AsO43- від AsO33--іона
- •6.4.1. Методи ідентифікації іонів Cl-
- •6.4.2. Методи ідентифікації іона Br-
- •6.4.3. Методи ідентифікації іона I-
- •6.4.4. Методи ідентифікації іона s2-
- •6.4.5. Методи ідентифікації іона scn-
- •6.5. Аналіз суміші аніонів so42-, so32-, s2o32- I s2-
- •6.5.1. Виявлення і відокремлення s2-
- •6.5.2. Виявлення s2o32-
- •6.5.3. Відокремлення і виявлення so42- та so32-
- •6.6. Аналіз суміші аніонів Cl-, Br-, I-, scn- і s2-
- •6.6.1. Попередні дослідження
- •6.6.2. Відокремлення іонів s2-
- •6.6.3. Осадження аніонів Cl-, Br-, I-, scn-
- •6.6.4. Відокремлення іонів Cl- від Br-, I-, scn-
- •6.6.5. Відокремлення іона Br- від I-, scn-
- •6.6.6. Розчинення осадів AgI та AgScn і виявлення іонів I- і scn-
- •6.7. Третя аналітична група аніонів (no3-, no2-, сн3соо- та ін.)
- •6.7.1. Методи ідентифікації іонів no3-
- •6.7.2. Методи ідентифікації іонів no2-
- •6.7.3. Методи ідентифікації іона сн3соо-
- •6.8. Аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.8.1. Систематичний хід аналізу суміші аніонів і–ііі груп
- •6.8.2. Попередні дослідження
- •6.8.3. Виявлення деяких аніонів порційним способом
- •6.9. Систематичний аналіз суміші аніонів і-ііі груп
- •6.9.1. Виявлення катіонів важких металів
- •6.9.2. Відокремлення катіонів важких металів осадженням карбонатом натрію
- •7 Аналіз об’єктів
- •7.1. Аналіз штучної суміші твердих речовин (солей чи оксидів)
- •7.1.1. Попередні дослідження
- •7.1.2. Розчинення зразка
- •7.1.3. Виявлення катіонів
- •7.1.4. Систематичний аналіз
- •7.2. Аналіз сплавів
- •Література
5.5.3. Загальні реакції
Реакції з розчинними гідрофосфатами
Гідрофосфати лужних металів і амонію Na2HPO4, K2HPO4 чи (NH4)2HPO4 з іонами Sb(ІІІ) і Sb(V) утворюють осади фосфатів змінного складу, а з іоном Sn (ІІ) – осад Sn3(PO4)2:
3SnCl42- + 2HPO42- + 2OH- = Sn3(PO4)2↓ + 12Cl- + 2H2O.
Всі осади сполук стануму і стибію під дією концентрованої HNO3 перетворюються у відповідні метакислоти, які розчиняються в хлоридній кислоті з утворенням комплексних хлоридних аніонів SnCl62- і SbCl6-.
Методика. У пробірках змішують 2-3 кр. розчинів Sb(ІІІ), Sb(V), Sn(ІІ) і Sn(ІV) з декількома краплями двозаміщеного фосфату лужного металу чи амонію. Вивчають відношення продуктів реакції до концентрованих HNO3 i HCl.
Дія води (протоліз) та лугів
Іони Sn (ІІ, IV) і Sb(III, V) внаслідок протолізу і при дії лугів утворюють нерозчинні сполуки білого кольору з більш або менш вираженими амфотерними властивостями.
Іон Sb(III) аналогічно до Bi3+, протолітично перетворюється в оксихлорид – стибіл хлорид SbOCl:
SbCl63- + H2O = SbOCl↓ + 5Cl- + 2H+.
З лугами іон SbCl63- утворює осад ортостибіатної кислоти, що легко розчиняється в надлишку лугу:
SbCl63- + 3OH- = H3SbO3↓ + 6Cl-,
H3SbO3↓ + 3OH- = Sb(OH)63-.
При розведенні водою розчину солі Sb(V) утворюється осад SbO2Cl, який не розчиняється в надлишку HCl:
SbCl63- + 2H2O = SbO2Cl↓ + 5Cl- +4H+.
З лугами SbCl63- утворює ортостибатну кислоту H3SbO4, що при випаровуванні води з розчину перетворюється у метастибатну:
SbCl63- + 5OH- = H3SbO4↓ + 6Cl- + H2O;
H3SbO4 HSbO3 +H2O .
У середовищі із значним надлишком лугу H3SbO4 розчиняється:
H3SbO4↓ + OH- + H2O = Sb(OH)6- .
Виконуючи аналіз, треба пам’ятати, що розчини солей Sn (ІІ) і Sn (IV) можуть бути тільки сильнокислими. Переважно для цього використовують середовище хлоридної кислоти (2 М HCl). Розведення таких розчинів водою чи додавання лугу призводить до утворення нерозчинних амфотерних сполук:
SnCl42- + 2HOH = Sn(OH)2↓ + 4Cl- + 2H+,
SnCl42- + 2OH- = Sn(OH)2↓ + 4Cl-,
SnCl62- + 3HOH = H2SnO3↓ + 6Cl- + 4H+,
SnCl62- + 4OH- = H2SnO3↓ + 6Cl- + H2O,
У разі надлишку лугу Sn(OH)2 і H2SnO3 можуть розчинятися з утворенням гідроксокомплексів:
Sn(OH)2↓ + 2OH- = Sn(OH)42-,
H2SnO3↓ + 2OH- + H2O = Sn(OH)62-.
Сполуки As(III), Sn (ІІ) і Sb(III) помітно окиснюються розчиненим О2 (аутоокиснення), і ці процеси значно посилюються у лужних розчинах, що беруть до уваги в аналізі:
2AsO33- + O2 = 2AsO43- ,
2Sn(OH)42- + O2 + 2H2O = 2Sn(OH)62- ,
2Sb(OH)63- + O2 = 2Н3SbO4↓ + 6ОН-.
Реакції з сірководнем
Сполуки As(III) i As(V) у розчинах, підкислених хлоридною кислотою, утворюють з сірководнем жовті осади сірчистих сполук – тіоангідридів As2S3 i As2S5:
2H3AsO3 + 3H2S = As2S3↓ + 6H2O ,
2H3AsO4 + 5H2S = As2S5↓ + 8H2O .
As2S3 i As2S5 розчиняються у водних розчинах аміаку, лугів, карбонатів і сульфідів калію, натрію чи амонію з утворенням тіосолей, а в нітратній кислоті – з утворенням арсенатної і сульфатної кислот:
As2S5 + 8ОН- = AsS43- + AsO43- + S2- + 4H2O ,
As2S5 + 40HNO3 = 2H3AsO4 + 5H2SO4 + 40NO2 + 12H2O .
Тіосолі розкладаються при дії HCl з утворенням тіоангідридів:
AsS43- + 6H+ = As2S5↓ + 3H2S .
Іони стануму і стибію в середовищі HCl при дії сірководню утворюють сульфіди: SnS2 – жовтого, SnS – бурого, Sb2S3 і Sb2S5 – оранжево-червоного кольору, наприклад:
SnCl62- + 2H2S = SnS2↓ + 4H+ + 6Cl- ,
2SbCl6- + 5H2S = Sb2S5↓ + 10H+ + 12Cl- .
SnS2, Sb2S3 і Sb2S5 розчиняються в концентрованих розчинах HCl i HNO3, лугах і сульфіді амонію:
SnS2 + 6OH- = Sn(OH)62- + 2S2- ,
SnS2 + 6HCl = SnCl62- + 2H2S + 2H+ .
Для SnS характерні лише основні властивості, і тому цей сульфід розчиняється лише у кислотах:
SnS + 10HNO3 = H2SnO3↓ + H2SO4 + 10NO2↑ + 3H2O .
Окисно-відновні реакції
Окисно-відновні перетворення іонів четвертої групи відбуваються порівняно легко. Зокрема, нітратна кислота легко окиснює As(III) до As(V), Sb(III) до Sb(V), а Sn(II) до Sn(IV). Наприклад:
H3AsO3 + 2NO3- + 2H+ = H3AsO4 + 2NO2↑ + H2O .
Сильними відновниками іони арсену і стибію відновлюються до водневих сполук – відповідно арсину і стибіну:
H3AsO3 + 6H+ + 3Mg = AsH3↑ + 3Mg2+ + 3H2O ,
SbCl6- + 4Zn +3H+ = SbH3↑ + 4Zn2+ + 6Cl- .
