Тема 3.6. Ремонт пускорегулювальної апаратури
Основні види пошкоджень пускорегулювальної апаратури
Пускорегулювальна апаратура має наступні види пошкоджень:
надмірний нагрів котушок пускачів, контакторів і автоматів;
замикання між витками і замикання на корпус котушок;
надмірний нагрів і зношення контактів;
незадовільний стан ізоляції;
механічні неполадки.
Причинами небезпечного перегріву котушок змінного струму є заклинювання якоря електромагніту в його розімкненому положенні і низька напруга живлення котушок. Магнітна котушка споживає більший струм, ніж при втягнутому якорі і нормальній напрузі, внаслідок чого вона перегрівається і згорає.
Виткові замикання можуть відбуватися внаслідок неякісної намотки котушки, особливо якщо витки, що прилягають до фланців каркасу котушки, зсуваються у розташовані нижче шари, внаслідок чого виникають відносно великі різниці напруг, які пошкоджують ізоляцію між витками.
Замикання на корпус відбувається у випадку нещільної посадки безкаркасної котушки на залізному осерді, що виникають в системі від впливу вібрації і призводять до перетирання ізоляції котушки і замиканню на заземлений стальний корпус апарата.
На нагрів контактів впливають струмове навантаження, тиск, розміри та розведення контактів, а також умови охолодження, окислення та забруднення їх поверхні, механічні дефекти в контактній системі. При сильному нагріві контактів підвищується температура сусідніх частин апарату, внаслідок чого руйнується ізоляційний матеріал. При несприят -ливих умовах гасіння електричної дуги контакти окислюються. На поверхнях контактів створюється шар окису, який перешкоджає проходженню струму. Тому контакти змащують безкислотним вазеліном, який наноситься тонким шаром.
Зношення контактів залежить від сили струму, напруги і тривалості горіння електричної дуги між контактами, частоти і тривалості включень, якості матеріалу контактів.
На ступінь обгорання впливає форма і розмір контактів.
Несправність ізоляції проявляється у вигляді створення на її поверхні струмів витоку (пробої ізоляції відбуваються рідко), тому необхідно захищати її від накопичення бруду. Більша частина всіх несправностей виникає внаслідок зволоження ізоляції та її порушення під час монтажних робіт і транспортування.
Механічні неполадки в апаратах виникають в результаті корозії, механічних поломок осей, пружин, підшипників та інших конструктивних елементів. Механічні неполадки, викликані зношенням, старінням матеріалу, з-за поганого змащування рухомих частин, накопиченням вологи, використанням в конструкціях, які працюють на удар, матеріалів або дуже крихких, або м’яких.
2. Ремонт і регулювання контактів та механічних деталей контактора
Перед ремонтом оглядають всі основні частини контактора, щоб встановити, які деталі належать заміні і відновленню.
Ремонт контакторів складається, у першу чергу, з відновлення контактів. При невели - кому обгоранні контактної поверхні її очищають від кіпті і напливів. Якщо поверхня контактів покрита сріблом, чистить їх не рекомендується (промивають спиртом або бензином). При сильному обгоранні контактів необхідна їх заміна. Для виготовлення контактів використовують мідні циліндричні або фасонні прутки з твердої міді марки М-1.
Контакти (рис. 3.6.1) у вигляді заклепок (а), гвинтів (б), болтів (в) і гайок (г) виготов - ляють на металорізальних верстатах. Профілі нових контактів повинні точно відповідати профілю поверхні старого контакту.
Рис. 3.6.1. Види контактів.
Регулювання натискання контакту. Після установки контактів динамометром перевіряють і регулюють величину натискання головних контактів. Ступінь натискання контактів перевіряють в двох положеннях: коли вони розімкнені (начальне натискання) і коли замкнені (конечне натискання).
У першому положенні між рухомим контактом і його упором прокладають смужку тонкого паперу або фольги (рис. 3.6.2, а). Відтягують рухомий контакт, за допомогою динамометра встановлюють, при якому зусиллі смужка вільно виймається. Покази динамометра у цей момент відповідають зусиллю «начального натискання» контакту.
У другому положенні (рис. 3.6.2, б) смужку прокладають між замкненими головними нерухомим і рухомим контактами. Відтягують рухомий контакт, на динамометрі засікають момент, коли смужка вільно виймається. Це зусилля називають «конечним натисканням» контакту.
Рис. 3.6.2. Вимірювання натискання
контактів.
Для правильних замірів необхідно, щоб направлення натягу динамометра було строго перпендикулярно площині торкання контактів. Величини начальних і конечних натискань для контактів повинні відповідати інструкції заводу-виробника машини, тобто при ремонті контакторів притримуються паспортних величин натискання контактів. Відхилення від них в ту чи іншу сторону може призвести до нестійкої роботи контактора, а також до його перегріву.
Регулюють величину натискання контактів за допомогою контактної пружини. Пружини, які втратили пружність, а також зруйновані пружини замінюють новими заводського виготовлення.
Короткозамкнені витки призначені для усунення вібрації магнітної системи при переході змінної напруги живлення котушки через нульове значення. Характерним пошкодженням короткозамкненого витка є його розрив або тріщина.
Пошкоджені короткозамкнені витки замінюються новими або виготовленими з аналогічного матеріалу з дотриманням розмірив і перерізу.
Пружини, які мають пошкодження або втратили пружність замінюються новими. Не допускається використання саморобних пружин.