Тема 1.4. Монтаж повітряних ліній електропередач (пл)
1.Основні характеристики пл. Види опор пл до 10кВ
Повітряною лінією електропередач називається пристрій для передачі електричної енергії по проводам, прокладеним на відкритому повітрі по опорам, а також стійкам або кронштейнам, які встановлюються на мостах, естакадах та інших інженерних спорудах і закріплених на них за допомогою ізоляторів і арматури.
Електричні мережі, розташовані на відкритих територіях зовні споруд, часто виконують повітряними лініями.
Основні характеристики ПЛ:
Трасою лінії називається полоса місцевості, по який проходить ПЛ.
Довжиною прольоту ПЛ L на місцевості називається горизонтальна відстань між центрами двох суміжних опор.
Анкерною ділянкою називають суму довжин прольотів між опорами анкерного типа (рис.1.4.1).
Стрілою провисання проводив f при однаковій висоті точок підвішування називають вертикальну відстань між лінією, що з’єднує точки підвішування проводу, і нижньою точкою проводу.
Габарит лінії H – це найменша відстань по вертикали при найбільшому провисанні проводив до рівню землі або до споруд, яки вона перетинає.
Кутом повороту траси лінії називають кут між направленнями лінії в суміжних прольотах.
Тяжінням проводу називається зусилля, що направлене по осі проводу.
Механічна напруга проводу – це тяжіння, яке приходиться на площину поперечного перерізу проводу.
Рис.1.4.1. Основні характеристики лінії в прольоті.
Види опор ПЛ:
Проміжкові опори встановлюють на прямих ділянках траси ПЛ. Ці опори в нормаль- них режимах роботи не повинні сприймати зусиль, направлених вздовж ПЛ.
Кутові опори встановлюють в місцях зміни напрямку траси ПЛ. Ці опори при нормальних режимах роботи повинні сприймати складову тяжіння проводив суміжних прольотів.
Анкерні опори встановлюють на перетинаннях з різними спорудами, та в місцях зміни кількості, марок і перерізу проводив. Ці опори повинні сприймати в нормальних режимах роботи зусилля від різниці тяжіння проводив, що направлені здовж ПЛ. Анкерні опори повинні мати жорстку конструкцію.
Кінцеві опори встановлюють на початку і кінці ПЛ, а також в місцях, що обмежують кабельні вставки. Вони являються опорами анкерного типу і повинні сприймати в нормальних режимах роботи ПЛ одностороннє тяжіння проводив.
Відгалужувальні опори встановлюють в місцях відгалужень від ПЛ.
Перехресні опори встановлюють в місцях перетинання ПЛ двох напрямків.
Проміжний проліт – це відстань по горизонталі між двома суміжними проміжними опорами. Як правило, ці прольоти на ПЛ до 1 кВ коливаються в межах 30 – 50 м, а на ПЛ вище 1 кВ – 100 – 250 м і більше.
Повітряні лінії мають наступні конструктивні елементи: проводи, опори, ізолятори, арматуру для кріплення проводив на ізоляторах і ізоляторів на опорах.
Повітряні лінії бувають на одне і на два кола. Під одним колом розуміють три проводи одної трьохфазної лінії або два проводи одної однофазної лінії. Для ПЛ напру -гою до 10 кВ використовують алюмінієві, сталеалюмінієві і стальні проводи.
Опори для ПЛ напругою до 10 кВ виготовляють з дерева і залізобетону.
При виготовленні деталей дерев’яних опор використовують лісоматеріали хвойних порід. Для захисту деревини опор від загнивання її оброблюють антисептиками.
Основні типи опор, що використовуються на ПЛ, приведені на рис.1.4.2 і 1.4.3.
Рис.1.4.2. Дерев’яні опори ПЛ: а – проміжні, б – кутові анкерні.
Залізобетонні опори виготовляють вібраційними або центрифугованими. Вібраційні опори можуть бути круглої, прямокутної або двотаврової форми. Стальна арматура залізобетонних опор може бути ненапруженою, напруженою і частково напруженою.
Проміжні опори виконують одностійковими з горизонтальним розташуванням проводив, закріплених на штирьових ізоляторах ШС-10.
Анкерні, кутові, кінцеві, відгалужувальні опори конструюють зі стійок проміжних опор. Деталі кріплення і відтяжки використовують металеві. Опори розраховані на підвішування проводив марок A25 – A70, AC16 – AC50 і ПС25. Висота штиря прийнята збільшеною до 175 мм. Штирі заземлюють приваркою до випусків арматури з залізо - бетонної траверси.
Рис1.4.3. Залізобетонні опори ПЛ 6 – 10 кВ: а – проміжна П-10, б – анкерна А-10, в – кінцева КА-10, г – кутова для кута 90°.
На ПЛ до 1 кВ використовують одно- і багатодротові проводи. Використання розплетених проводив не допускається. Повітряні лінії вище 1 кВ виконують по умовам механічної міцності, як правило, багатодротовими проводами.
На ПЛ до 1 кВ по умовам механічної міцності переріз проводив повинен бути не менше: алюмінієвих –16 мм2; сталеалюмінієвих і біметалевих – 10 мм2; стальних багатодротових – 25 мм2; для стальних однодротових діаметр повинен бути не менше 4 мм.
Для відгалужень від ПЛ до 1 кВ до вводу в будівлю можна використовувати алюмінієві проводи і з його сплавів при прольотах до 25 м перерізом не менше 16 мм2; стальні і біме- талеві при прольотах до 10 м – діаметром не менше 3 мм.
На ПЛ до 10 кВ широко використовують штирьові ізолятори (рис.1.4.4). Ізолятори доставляють на монтаж в дерев’яних ящиках. Відбракування ізоляторів виконують візуально перед відправкою їх на трасу. Підприємство-виробник супроводжує кожну партію ізоляторів документом, що засвідчує їх якість.
Рис.1.4.4. Штирьові ізолятори: а – ТФ, б – ШС-6, ШС-10, в – ШФ-10в, г – ШФ-10г.