- •Монтаж, експлуатація і ремонт електроустаткування
- •Монтаж, експлуатація і ремонт електроустаткування вступ
- •1. Організація монтажу електрообладнання
- •1.1. Загальні принципи проведення електромонтажних робіт
- •1.2. Організація електромонтажних робіт
- •1.3. Планування електромонтажних робіт
- •1.4. Підготовка до виробництва електромонтажних робіт
- •1.5. Охорона праці при виконанні електромонтажних робіт
- •1.6. Індустріалізація і механізація електромонтажних робіт
- •1.7. Пусконалагоджувальні роботи
- •1.8. Прийомка об’єкту в експлуатацію
- •1.9. Структура електромонтажних організацій
- •1.10. Права і обов’язки лінійних інженерно-технічних працівників ему
- •2. Класифікація електроустановок, приміщень і зон відповідно вимогам нтд
- •Тема 1.1. Монтаж внутрішніх електричних мереж
- •Матеріали, вироби, інструменти, пристосування і механізми для виконання
- •2.Види електропроводок і вимоги до них
- •3.Основні способи монтажу електропроводів, кабелів і шинопроводив
- •4.Технологія отримання контактних з’єднань
- •Тема1.2. Монтаж захисного заземлення
- •Тема 1.3. Монтаж кабельних ліній напругою до 10 кВ
- •Галузь використання кабельних ліній, кабелі і кабельні барабани.
- •Загальні вимоги до монтажу кабельних ліній.
- •3. Технологія монтажу кабельних ліній.
- •4. Способи з’єднання і окінцювання кабелів до 10 кВ.
- •5. Монтаж з’єднувальних і кінцевих муфт.
- •Випробування кабельних ліній
- •Техніка безпеки при монтажі кабелів.
- •Тема 1.4. Монтаж повітряних ліній електропередач (пл)
- •1.Основні характеристики пл. Види опор пл до 10кВ
- •2. Підготовчі роботи до монтажу пл
- •3. Основні будівельно-монтажні роботи
- •Монтаж проводив і тросів
- •Особливості монтажу пл напругою до 1000 в.
- •Монтаж пл ізольованими проводами
- •Тема 1.7. Монтаж електрообладнання трансформаторних підстанцій
- •1.Обсяг робіт з монтажу трансформаторних підстанцій. Вимоги до монтажу
- •2. Організація робіт по монтажу трансформаторних підстанцій
- •3. Монтаж заземлюючих пристроїв, ізоляторів і ошиновки
- •4. Монтаж вимірювальних трансформаторів
- •5. Монтаж роз’єднувачів, вимикачів і запобіжників
- •6. Монтаж комплектних розподільчих пристроїв
- •7. Монтаж силових трансформаторів
- •8. Зборка силових трансформаторів
- •8. Монтаж акумуляторних батарей
- •9. Фазування силових трансформаторів
- •Тема 1.8. Монтаж електродвигунів та апаратури керування
- •1. Організація і технологія робіт з монтажу електричних машин і апаратів
- •2. З’єднання валів електричних машин і робочих механізмів
- •3. Монтаж крупних електричних машин
- •4. Сушка ізоляції електричних машин
- •5. Монтаж апаратури керування
- •Тема 1.9. Монтаж електрообладнання підйомних машин
- •Загальні вимоги до монтажу
- •Монтаж тролеїв і проводки
- •4. Техніка безпеки при монтажі електрообладнання підйомних машин.
- •Тема 1.10. Монтаж електрообладнання у вибухонебезпечних зонах
- •Монтаж вибухозахищених електропроводок.
- •Монтаж вибухозахищених електричних машин.
- •3. Монтаж вибухозахищених світильників
- •Експлуатація електроустаткування
- •Тема 2.1. Організація експлуатації електроустаткування
- •Задачі раціональної експлуатації електрогосподарства.
- •Вимоги до персоналу організацій, експлуатуючих електрообладнання
- •Обсяг і послідовність прийомки в експлуатацію змонтованих електроустановок
- •Тема 2.2. Експлуатація внутрішніх цехових мереж і освітлювального устаткування
- •Обсяг і норми приймально-здавальних випробувань
- •2. Основні елементи електромереж, які вимагають контролю в процесі експлуатації
- •3. Періодичність і обсяг оглядів
- •Захист освітлювальних мереж
- •Тема 2.3. Експлуатація кабельних ліній і плеп
- •Обсяг і послідовність прийомки в експлуатацію кабельних ліній напругою до 10Кв
- •Нагляд за кабельною трасою
- •Періодичність оглядів і контролю за навантаженням і температурою кабельної лінії
- •Огляд повітряних ліній (пл)
- •5. Профілактичні вимірювання і випробування пл
- •6. Боротьба з ожеледдю
- •Тема 2.4. Експлуатація трансформаторних підстанцій (тп) і розподільчих пристроїв (рп)
- •Прийомка в експлуатацію змонтованих тп
- •Електричні вимірювання в процесі прийомки
- •Обслуговування розподільчих пристроїв
- •4. Терміни ремонту і профілактичних випробувань електрообладнання рп
- •5. Оперативні переключення в рп
- •6. Експлуатація силових трансформаторів
- •7. Використання трансформаторного масла
- •8. Експлуатація установок статичних конденсаторів
- •9. Експлуатація акумуляторних батарей
- •10. Експлуатація приладів релейного захисту і вимірювання, захисних і протипожежних засобів
- •11. Техніка безпеки при обслуговуванні тп і рп
- •Тема 2.5. Експлуатація електроприводів і пускорегулювальних апаратів
- •Прийомка в експлуатацію змонтованих електроприводів
- •2. Пуск і зупинка електродвигунів
- •3. Експлуатація підшипників електричних машин
- •4. Огляд електроприводів і контроль за їх роботою
- •5. Догляд за окремими елементами електричних машин
- •6. Несправності електродвигунів
- •7. Експлуатація автоматизованих електроприводів
- •8. Техніка безпеки при експлуатації електроприводів
- •Обсяг і послідовність прийомки в експлуатацію електроустаткування кранів і ліфтів
- •Тема 2.6. Експлуатація електроустаткування вантажопідйомних механізмів
- •Нагляд за електродвигунами, пусковою апаратурою і гальмівними пристроями
- •3. Техніка безпеки при обслуговуванні електрообладнання вантажопідйомних пристроїв
- •Тема 2.7. Технічне обслуговування електрообладнання термічних і зварювальних установок
- •Прийомка до експлуатації електрообладнання електропечей
- •Експлуатація електрообладнання електропечей опору
- •3. Експлуатація електрообладнання дугових печей
- •4. Експлуатація високочастотних електропічних установок
- •5. Експлуатація електрозварювальних установок
- •6. Техніка безпеки при експлуатації електротермічного устаткування
- •Тема 2.8. Експлуатація електроустаткування цивільних споруд
- •Прийомка в експлуатацію мереж і розподільчих пристроїв цивільних споруд
- •2. Періодичність обслуговування і профілактичних ремонтів мереж і розподільчих щитив
- •2. Обслуговування освітлювальних електроустановок цивільних споруд
- •1. Системи і класифікація ремонтів
- •2. Види та причини зношення електрообладнання
- •3. Планування і методи виконання ремонтних робіт
- •4. Структура електроремонтного цеху і склад його обладнання
- •Тема 3.1. Ремонт внутрішніх електричних мереж
- •Методика виявлення пошкоджень в електромережах
- •2. Несправності, що приводять до спрацювання апаратів захисту.
- •Матеріали для ремонту електромереж.
- •3. Випробування і контроль якості ремонтних робіт
- •4. Пошук несправностей в системах освітлення і способи їх усунення
- •Техніка безпеки при обслуговуванні і ремонті внутрішніх електромереж і освітлення.
- •Тема 3.2. Ремонт кабельних ліній
- •Визначення зон і місць пошкодження в кабельних лініях
- •2. Організація робіт по ремонту кабельних ліній
- •3. Технологія ремонту основних конструктивних елементів кл
- •4. Техніка безпеки при ремонті кл
- •Тема 3.3. Ремонт трансформаторів та електрообладнання тп
- •Структура ремонту силових трансформаторів
- •2. Характерні пошкодження трансформаторів та їх ознаки
- •3. Прийом трансформатора в ремонт, розібрання і дефектація трансформатора
- •4. Ремонт магнітопроводів
- •5. Ремонт деталей трансформатора
- •6. Зборка, перевірка і випробування трансформаторів
- •7. Ремонт електрообладнання розподільчих пристроїв (рп)
- •Тема 3.4. Ремонт електричних машин змінного струму
- •1. Структура цеху по ремонту електричних машин
- •2. Ремонт механічної частини електричних машин
- •3. Пристосування, вимірювальний і контрольний інструмент для механічного
- •4. Ремонт валів електричних машин
- •5. Ремонт підшипникових щитів і станин
- •6. Ремонт активної сталі
- •7. Ремонт струмозбиральної системи
- •Тема 3.5. Ремонт обмоток електричних машин змінного струму
- •1. Ремонт короткозамкнених обмоток
- •2. Розібрання і вилучення обмоток
- •3. Підготовка і розрахунок обмоткових даних
- •4. Підготовка статора до перемотки, виготовлення і укладка пазової ізоляції и котушок
- •5. Витратні матеріали для ремонту обмоток електричних машин
- •6. Просочування і сушіння обмоток
- •7. Випробування відремонтованої електричної машини.
- •Тема 3.5. Ремонт обмоток електричних машин постійного струму
- •1. Пошкодження обмоток
- •2. Ремонт обмоток якорю і полюсів
- •Тема 3.6. Ремонт пускорегулювальної апаратури
- •Основні види пошкоджень пускорегулювальної апаратури
- •2. Ремонт і регулювання контактів та механічних деталей контактора
- •3. Ремонт дугогасних камер і котушок
- •4. Перерахунок обмоток електромагнітних апаратів на інші напругу та струм
- •5. Ремонт низьковольтних запобіжників
- •6. Ремонт роз’єднувачів і вимикачів навантаження
4. Монтаж вимірювальних трансформаторів
Вимірювальні трансформатори призначені для включення вимірювальних і захисних приладів, коли прилади не можуть бути включеними безпосередньо в коло, в якому необхідно виконати вимірювання.
Трансформатори напруги (ТН) являють собою понижувальні трансформатори малої потужності і виготовляються як трьохфазними так і однофазними на первинну (вищу) напругу: 0,38; 0,66; 3; 6; 10 кВ і вище. Вторинна (нижча) напруга, на яку включають вимірювальні прилади і прилади захисту, у всіх трансформаторів напруги дорівнює 100 В.
Трансформатори напруги для внутрішньої установки 3, 6 і 10 кВ виготовляють типів НОЛ, НОЛТ, ЗНОЛТ, НТЛ, НТЛТ. Букви позначають: Н – трансформатор напруги, О – однофазний, Л – з литою ізоляцією з епоксидної смоли, Т (друга буква) – трьохфазний Т (остання буква) – трьохобмотковий, З – с одним заземленим виводом. Через дефіс вказується напруга первинної сторони в кіловольтах.
Виготовляють також масляні трансформатори напруги типів НОМ, НТМК, НТМИ. Буква М означає масляний, К, И – наявність компенсаційної і вимірювальної обмоток, Т – трифазного виконання.
У вимірювальних трансформаторів, що приймаються під монтаж перевіряється:
наявність пломб, паспортних табличок і дати перевірки приладів (не більше 2 років);
стан фарфору, струмоведучих стержнем і колодок вторинних виводів;
значення коефіцієнтів трансформації;
справність обмоток;
стан ізоляції первинних обмоток на пробій за допомогою мегомметра з тестовою напругою 2500 В (значення опору ізоляції не нормується);
стан ізоляції вторинних обмоток за допомогою мегомметра з тестовою напругою 500 або 1000 В. Опір ізоляції не менше 1 МОм.
Монтаж трансформаторів напруги. ТН монтується на основі висотою не менше 200 мм від полу.
Перед монтажем перевірити стан масляного баку, рівень масла і справність масло – покажчика, а також зробити відбір роби масла для перевірки на електричну міцність.
При встановленні трансформатора виводи ВН закорочують і заземлюють, а виводи НН від’єднуються.
При монтажі ТН враховується загальний порядок чергування фаз, встановлений для даного РП (ТП).
Перед включенням ТН під напругу з під головки болта маслозаливного отвору необхід- но вийняти картонну шайбу для забезпечення «дихання» трансформатора.
Монтаж трансформаторів струму. При роботі трансформаторів струму ТС) коло його вторинної обмотки (виводи В1 і В2) повинні бути замкнутими на котушки вимірювальних приладів, а якщо прилади не підключені, то обмотки закорочуються.
Затискачі «Л1» підключаються до шин живлення. Затискачі «Л2» підключаються до відхідних шин.
Вторинні обмотки ТС і їх корпуси заземлюються.
5. Монтаж роз’єднувачів, вимикачів і запобіжників
Монтаж роз’єднувачів. Роз’єднувачі, що приймаються під монтаж, підлягають ревізії. Їх контактні поверхні не повинні мати раковин, плівок окису і погнутості. При виявленні плівок окису їх видаляють за допомогою м’якої стальної щітки. При наявності погнутості роз’єднувач ремонтують. Під час ревізії ретельно перевіряють наявність деталей роз’єднувача (відсутність хоча б одної з них не дозволяє вводити роз’єднувач в експлуатацію) і правильність ходу його ножів, які повинні входити в контакти рівно, без перекосів, по можливості по осевій лінії. Після ревізії роз’єднувач встановлюють, кріплять і регулюють сумісно з приводом.
Роз’єднувачі виготовляють однополюсні і трьохполюсні (рис.1.7.5).
а) б)
Рис.1.7.5. Роз’єднувач трьохполюсний типу РВ - а і привод роз’єднувача - б: 1 – вал; 2 – важіль валу; 3 – фарфорові тяги; 4 – нерухомі контакти; 5 – поводок; 6 – стальні пластини; 7 – рухомі контакти.
В прийнятих скороченнях найменувань роз’єднувачів, наприклад, роз’єднувач типу РВО-10/400, позначають: Р – роз’єднувач, В – внутрішня установка, О – однополюсний, цифри – напруга до 10 кВ, струм 400 А.
Контактну систему роз’єднувача (ножа) типа монтують на опорних ізоляторах, закріплених на стальному цоколі. Рухомий контакт складається з двох мідних пластин, а нерухомий виконаний у вигляді стійки. Необхідний тиск в контактах у включеному положенні роз’єднувача створюється за допомогою пружин. Стальні пластини являють собою магнітні замки. В момент протікання струмів к. з. вони під дією магнітних сил збільшують тиск в контактах.
Роз’єднувачі типу РВК-10/3000 на напругу 10 і 20 кВ випускаються у вигляді окремих полюсів. В майстерні МЕЗ проводять ревізію полюсів роз’єднувачів і комплектують їх в трьохполюсні.
Трьохполюсні роз’єднувачі для внутрішньої установки монтують у вертикальному, горизонтальному і нахиленому положеннях.
В процесі монтажу регулюють ножі роз’єднувача. При правильному регулюванні входження ножів в нерухомі контакти відбувається одночасно і без перекосів (допуск не більше 3 мм). Величина зусилля витягування ножа з нерухомого контакту одного полюса повинна відповідати вимогам заводської інструкції, але має бути не менше 10 – 12 кг для роз’єднувачів на 400 А, 16 – 18 кг – на 600 А і 35 – 40 кг – на 1000 А.
Велике значення при монтажі має правильне з’єднання роз’єднувача з приводом. При цьому включеному положенню роз’єднувача буде відповідати верхнє положення рукоятки привода або крайнє праве положення маховика. Включенню роз’єднувача повинно відпо –відати праве обертання маховика, а відключенню – ліве.
Крайні положення ножа роз’єднувача у включеному і виключеному стані фіксують за рахунок упору рухомих частин приводу: ножі не повинні доходити до упору на 2 – 3 мм.
З’єднання роз’єднувача з приводом показано на рис.1.7.6.
Рис.1.7.6. З’єднання роз’єднувача з приводом: 1 – привод; 2 – тяга сигнального апарату; 3 – сигнальний апарат; 4 – секторний важіль приводу; 5,6 – регульована вилка; 7 – тяга; 8 – роз’єднувач; 9 – додатковий підшипник; 10 – важіль роз’єднувача; 11 – муфта з’єднання роз’єднувача з подовжувачем валу; 12 – подовжувач валу.
Перед вводом в експлуатацію роз’єднувачі перевіряють багатократним включенням і відключенням за допомогою приводу. При цьому не повинно бути заїдань або ударів. Удари ножів по ізолятору усуваються зміною довжини тяги і ходу обмежувачів і обмежу- вальних шайб, а удари по нерухомому контакту – переміщенням ізолятора на цоколі або нерухомого контакту на головці ізолятора.
Монтаж вимикачів. Вимикачі навантаження призначені для відключення і включення електричних кіл вище 1000 В як при відсутності, так і при наявності струму навантаження.
В поєднанні з запобіжниками вище 1000 В ці вимикачі забезпечують можливість відключення як струмів навантаження, так і аварійних струмів к. з.
Вимикач навантаження являє собою роз’єднувач, пристосований для відключення струмів навантаження до 400 А при 6 кВ і до 200 А – при 10 кВ. Надійне гасіння електрич- ної дуги, яка створюється при розриві кола, забезпечується використанням дугогасного пристрою, який встановлюється на нерухомих головних контактах вимикача.
Вимикачі навантаження поступають під монтаж, як правило, в зібраному стані і відрегульованими.
Перед монтажем виконується зовнішній огляд:
перевіряється рухомість контактів;
цілісність пластмасових камер і наявність в них пластмасових вкладишів;
до фарфорової ізоляції такі ж вимоги як і до опорних ізоляторів;
перевірити кут повороту вала вимикача αв і рухомих контактів αн (ножів робочого контуру) αв = 71 ÷ 73°, αн = 58°,
довжина ходу дугогасних ножів в камерах повинна складати 160 мм.
Вимикачі навантаження монтують таким чином, щоб запобіжники були розташовані перед апаратом на доступній для обслуговування висоті.
Необхідно добитися точної вертикальності ножів.
Перед включенням необхідно перевірити послідовність роботи головних і дугогасних контактів:
при включенні першими замикаються дугогасні контакти;
при відключенні першими розмикаються головні контакти.
Силові вимикачі на 6 і 10 кВ використовують в основному масляні, електромагнітні і повітряні. В масляних вимикачах (рис.1.7.7) засобом гасіння дуги являється мінеральне масло. В газових (і автогазових) вимикачах для гасіння дуги використовується струмина газу.
Вимикачі мають контактну систему, розраховану на розрив великих струмів, а для забезпечення і прискорення процесу розриву кола аварійного струму в них використо- вують дугогасні пристрої.
Рис.1.7.7. Вимикач типу ВМБ-10 3 – 10 кВ, 600 А:
1 і 2 – нерухомий і рухомий контакти; 3– прохідні ізолятори; 4 – рухома траверса; 5 – контактні пружини; 6 – відключаючи пружини; 7 – ізоляційна штанга; 8 – покажчик положення вимикача; 9 – газовідвідна труба; 10 – запобіжна труба.
Перед монтажем виконується зовнішній огляд і перевіряється комплектність.
Для внутрішнього огляду необхідно зняти нижню кришку і вийняти розпірний циліндр і гасильну камеру.
Після встановлення полюсів і з’єднання з приводом перевірити:
довжину ходу рухомих контактів 240 – 245 мм;
нерівномірність торкання контактів не більше 5 мм.
По закінченні монтажу вимикач заливають сухим трансформаторним маслом, рівень якого повинен знаходитись між двома рисками на склі маслопокажчика.
Кріплення вимикача повинно бути виконано болтами, які вказані в проекті або в інструкції заводу-виробника.
Монтаж високовольтних запобіжників. В установках на напругу 6 –10 кВ використо- вують запобіжники з заповненням кварцовим піском. Запобіжники типу ПК (рис.1.7.8) використовують для захисту силових кіл, а запобіжники типу ПКТ – для захисту транс -форматорів напруги.
Перед монтажем високовольтних запобіжників перевіряють:
стан фарфорових і металевих частин;
повноту засипки патронів піском (при струшуванні патронів не повинно бути чутно шуму піску, що пересипається);
справність покажчика спрацювання;
справність стальних пружинячих скоб (правильність охоплення скобами контакт- них губок);
правильність положення обмежувальних і торцевих пластин;
справність дії замків (відкидних пружинячих скоб);
відповідність номінального струму патронів поминальному струму контактних основ.
У якісно змонтованих високовольтних запобіжників покажчики спрацювання розташо- вані таким чином, що їх добре видно обслуговуючому персоналу. Патрони всуваються в губки натисканням одної руки і не випадають під дією вібрації і динамічних зусиль від коротких замикань.
За допомогою мегомметра перевіряють цілісність плавкої вставки.
Рис.1.7.8. Плавкий запобіжник ПК:
а – загальний вигляд, б – патрон запобіжника в розрізі:
1 – фарфоровий патрон, 2 – латунні контактні обойми, 3 – опорний ізолятор, 4 – фланець, 5 – плавкі вставки, 6 – кришка латунної контактної обойми, 7 – покажчик спрацювання.
Запобіжники не рекомендується монтувати пополюсно на будівельній основі. Якщо ж це необхідно, то запобіжники встановлюють на загальній металоконструкції, яку виготовляють в МЕЗ. Якщо запобіжники монтують на металоконструкції, їх кріплять пополюсно болтами Ml2 (довжина 50 – 55 мм). Сумісну перевірку всіх трьох полюсів виконують за допомогою рейки і рівня. Цоколь кожного полюса повинен мати надійний електричний контакт з металоконструкцією, щоб забезпе- чити його заземлення.
При встановленні запобіжників необхідно точно витримувати відстань між осями опорних ізоляторів кожної фази відповідно з заводськими вимогами.
Встановивши патрони запобіжників (для запобіжників типу ПК – покажчиками спрацювання вниз), необхідно впевнитися в тому, що їх обойми входять в контактні пінцети без перекосів. Фіксатори повинні утримувати патрони від поздовжніх зсувів патронів, а замки надійно закріпляти їх в пінцетах. Відхилення від цих вимог усувають в процесі монтажу шляхом невеликих переміщень цоколів ізоляторів або коректуванням форми вигину пінцетів, фіксаторів і замків.
