4. Техніка безпеки при монтажі електрообладнання підйомних машин.
Особливості монтажу кранових установок (робота на висоті при наявності великих мас металу і пов’язані з цим незручності її виконання) вимагають дотримання відповідних мір безпеки:
Всі місця, де можливе падіння людей, повинні бути огороджені.
Вхід на кран допускається тільки по спеціально улаштованим для цього сходам з перилами.
Інструменти, матеріали і обладнання піднімати на кран слід лише за допомогою прядив’яної шворки.
Зону під краном, що монтується огороджують і вивішують плакат: «Прохід заборонено! Зверху працюють».
Робота з електроінструментом без подвійної ізоляції допускається лише в гумових рукавицях і калошах, при цьому інструмент повинен бути заземленим.
Електроенергію до електроінструменту підводять по шланговому проводу зі справною ізоляцією.
В місцях, де можна впасти, працювати необхідно в монтажному поясі.
Електрозварювальні кабелі повинні мати надійну ізоляцію, а зварювальник повинен працювати в гумових калошах або чоботах.
Забороняється використання змонтованих тролеїв в якості тимчасової проводки електроенергії при виконанні робіт.
Категорично забороняється пересуватися по підкрановим путям.
Тема 1.10. Монтаж електрообладнання у вибухонебезпечних зонах
Монтаж вибухозахищених електропроводок.
У вибухонебезпечних приміщеннях електротехнічні трубопроводи в полах, що бетону- ються, заглиблюються не менше ніж на 20 мм від поверхні полу. Довжина відкрито прокладених трубопроводів повинна бути максимально скорочена.
Для запобігання накопичення вибухонебезпечного пилу на трубах і конструкціях в приміщеннях класів В-ІІ і В-ІІа труби прокладають в один шар з просвітами між ними, а також між трубами і стінами не менше ніж 20 мм; конструкції для кріплення труб використовують з малими горизонтальними поверхнями.
Електротехнічні трубопроводи розташовують нижче технологічних трубопроводів, якими транспортуються горючі пари і гази, які мають питому вагу менше ніж 0,8 по відношенню до питомої ваги повітря, і вище технологічних трубопроводів, якими транспортуються гази з питомою вагою більше 0,8 по відношенню до питомої ваги повітря. При прокладанні по естакадам установок класу В-Іг електротехнічні трубопро- води прокладають на тій стороні естакади, яка не занята технологічними трубопроводами.
В сирих приміщеннях трубопроводи прокладають з уклоном в сторону з’єднувальних і протяжних коробок, а в особо сирих приміщеннях і зовні — в сторону спеціальних водозбірних трубок. В сухих і вологих приміщеннях уклон робиться в сторону коробок тільки там, де може створюватися конденсат.
Окремі труби, що виходять з вибухонебезпечних приміщень замуровують в місцях проходу скрізь стіни, поли і міжповерхові перекриття цементним розчином або іншими негорючими матеріалами по всій товщині стіни або перекриття таким чином, щоб гази, пари або пил через щілини і зазори не проникали в сусіднє приміщення. У Випадку проходу через стіну декількох труб використовують стальні патрубки, яки приварюють до металевих рам, з навернутими на один кінець кожного патрубка коробками з розділюваль- ним ущільнювачем. Труби між собою, з фітингами, коробками, ящиками, а також з ввідною арматурою машин, кожухами апаратів, світильниками та іншими з’єднують на різьбі з підмоткою(рис. 1.10.1). При з’єднанні труб муфтами встановлюють контргайки, а різьбу зафарбовують щоб уникнути відкручування при вібраціях і струсах.
Місця приєднання трубопроводів до машин, апаратів і світильників повинні дозволяти заміну машин, апаратів і інших пристроїв без демонтажу трубної прокладки. При необхідності ці приєднання виконуються на згонах з контргайками.
Для обмеження і відокремлення об’єму ввідних пристроїв вибухозахищених апаратів, електричних машин, світильників, а також для попередження переходу вибухонебезпечної суміші з одного приміщення в друге або назовні, на трубопроводах у вибухонебезпечних приміщеннях встановлюють розділювальні ущільнювальні коробки КПП або КПЛ, які заповнюються ущільнювальними замазками і мастиками. Такі ущільнення встановлюють:
- в місцях переходу трубопроводів з вибухонебезпечних приміщень вищих класів вибухонебезпечні приміщення нижчих класів (наприклад, з приміщення класу B-I в приміщення класу В-Ia);
в місцях переходу трубопроводів з одних вибухонебезпечних приміщень в інші, якщо вони вміщують вибухонебезпечні суміші інших категорій або груп;
в місцях переходу з вибухонебезпечних приміщень у невибухонебезпечні або назовні;
в приміщеннях класів B-I, В-Іа, В-ІІ і В-ІІа при вводі труб у ввідні пристрої
електричних машин, апаратів, коробок з наборними затискачами, якщо ввідні пристрої або патрубки їх не ущільнені.
Розділювальні ущільнення встановлюють в приміщеннях вищої категорії в безпосередньому наближенні від місця виходу труби зі стіни.
При вводі проводив в стальних трубах в світильники, які мають гумові ущільнювальні прокладки, розділювальні ущільнення у вигляді спеціальних фітингів не встановлюють. В цьому випадку кожен провідник пропускають через окремий отвір в ущільнювальній прокладці. В якості ущільнювача використовують УС-65. Труби з умовним проходом більше 50 мм з кабелями можна ущільнювати набивкою в трубу кабельного джуту або азбестового шнура на глибину 100 – 120 мм з подальшим заповненням ущільнювальним складом УС-65.
У вибухонебезпечних приміщеннях категорій B-I і В-Ia прокладають проводи тільки з мідними жилами, в інших вибухонебезпечних приміщеннях і установках — проводи з алюмінієвими жилами.
З’єднання і окінцевання проводив і кабелів виконують опресуванням, зварюванням і пайкою.
У вибухонебезпечних установках і в приміщеннях з хімічно активним середовищем використовують силові кабелі марок ВБВ і АВБВ відповідно з мідними і алюмінієвими жилами, з полівінілхлоридною ізоляцією, в полівінілхлоридній оболонці для відкритого прокладання в електричних мережах при номінальній робочій напрузі до 660 В змінного струму і до 1000 В постійного.
Кабелі прокладають відкрито по металевим кабельним, конструкціям, лоткам, в коробах, по штукатурці, бетону, цеглі, металевим та іншим будівельним основам з кріпленням скобами або клицями, при цьому поверхні не повинні мати гострих кромок.
Основні траси кабелів розташовують на висоті не менше 2 м від рівня полу або площадки обслуговування. Лотки краще розташовувати на висоті 2,5 – 4 м. В електротехнічних приміщеннях висота розташування лотків не нормується. Траси вибирають такими, щоб уникнути потрапляння хімічно активних продуктів з технологічних трубопроводів на лотки і кабелі.
Рис.1.10.1. Виконання нероз’ємних (а) і роз’ємних (б) з’єднань стальних трубопро- водів, а також приєднання їх до електрооб- ладнання з використанням стандартного згону (в), натискної муфти (г) і сальникових втулок (д):
1 – коротка різьба. 2 – муфта: 3 – довга різьба; 4 – контргайка: 5 – ввідний пристрій; 6 – стандартный
згін; 7 – трубопровід; 8 – натискна муфта; 9 – ущільнювальна різьбова сальникова гайка.