- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •І. Визначення фізіології як науки, об’єкта її досліджень, завдань.
- •Іі. Визначення основних понять фізіології: функція, процес, фізіологічна норма, механізм, реакція, подразнення.
- •Необхідно розрізняти окремо особливості структурної і функціональної організації організму.
- •Ііі. Рівні будови організму людини та його функції. Єдність організму та довкілля.
- •2. Реґуляція процесів метаболізму ядром клітини.
- •3. Метаболічна реґуляція активності ферментних систем клітини.
- •4. Гуморальний і нервовий контроль клітинних функцій. Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція
- •IV.Збудливі тканини.
- •Клітинні мембрани
- •Будова клітинних мембран.
- •Ліпідні компоненти мембран.
- •Білки мембран.
- •Б) Подразливість і збудливість.
- •3)Транспорт йонів через мембрани.
- •Розберемо коротко кожен з них.
- •Ендоцитоз
- •Екзоцитоз
- •Пасивний транспорт.
- •Первинно - активним транспортом.
- •Функції йонних каналів.
- •Електрозбудливий канал
- •Хемозбудливий (лігандзалежний) іонний канал має:
- •Класифікація каналів.
- •IV. За швидкістю відкривання чи закривання ворота:
- •V. За розміром селективної ділянки:
- •Vі. В залежності від виду контролю за каналом:
- •Г) Мембранні потенціали спокою та збудження.
- •Мембранний потенціал спокою.
- •Умови виникнення потенціалу спокою:
- •Розвиток потенціалу дії.
- •Значення параметрів подразника для виникнення потенціалу дії
- •Значення сили подразнення.
- •Значення тривалості подразнення.
- •Значення швидкості наростання сили подразника.
- •6) Рефрактерність.
- •7)Закони подразнення. Закон Пфлюгера.
- •2. Закон сили подразнення:
- •3. Закон "все або нічого".
- •4. Закон тривалості подразнення (закон гіперболи).
- •5. Закон градієнта подразнення.
- •Д)Проходження імпульсу по нервовим волокнам
- •Будова мієлінізованого волокна
- •3. Закон ізольованого проведення збудження. У нервовому стовбурі, що складається із безлічі нервових волокон, збудження з одного нервового волокна на сусідні не передається.
- •V. Фізіологія м`язів.
- •Посмуговані м'язи
- •Будова м'язового волокна та типи м`язових волокон.
- •Саркоплазматичний матрикс
- •Агранулярна ендоплазматична сітка або саркоплазматичний ретикулум)
- •Б)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
- •Будова нервово – м`язового синапса.
- •Механізм передачі збудження через синапс
- •Основні причини втоми синапса:
- •Механізм скорочення і розслаблення м'язів
- •В) Типи скорочення м’язів залежно від зміни їхньої довжини та напруження: ізометричні, ізотонічні.
- •Поодиноке скорочення.
- •Тетанічне скорочення.
- •Оптимум и пессимум (по н. Введенскому).
- •(1) При різній частоті подразнень (2) Тонічне скорочення.
- •Крім того, скорочення м`яза поділяються на:
- •Г) Властивості м’язів в організмі. Рухові одиниці. Сила й робота м’язів.
- •Будова рухової одиниці
- •Д). Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. Теплопродукція м'яза.
- •Робота і стомлення м'язів
- •Сила м'яза.
- •Стомлення м'яза.
- •Є) Фізіологія та властивості гладких м’язів. Автоматія. Будова гладкого м`яза.
- •Пейсмекери.
- •Мають пейсмекери, тому здатні до автоматії.
- •Щілинні контакти мають низький опір і забезпечують електротонічне передавання деполяризації від збуджених клітин до сусідніх незбуджених.
- •Величина потенціалу спокою цих м'язів коливається від -50 до -60 мВ. Особливості скорочення непосмугованих м'язів
- •Регулювання постави і рухів
- •Рухові функції спинного мозку
- •Моносинаптичні рефлекси
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вплив вищих відділів цнс на рефлекси спинного мозку
- •Рухові функції стовбура головного мозку
- •Статичні рефлекси постави
- •Статичні рефлекси випрямлення
- •Статокінетичні рефлекси
- •Моторні функції мозочка
- •Рухові функції півкуль великого мозку
- •Зв'язки рухових зон кори
- •Базальні ядра (стріопалідарна система)
- •Інтегративна діяльність моторних структур цнс з організації рухів
- •Ретикулярна формація
- •А. Тести для самоконтролю:
- •15. Тестове завдання
- •1.Якщо на м`язове волокно, яке знаходиться в максимальному скороченні, нанести подразнення доволі значної сили, то чи відповість волокно додатковим скороченням? Чому?
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Статичні рефлекси випрямлення
Рефлекси випрямлення пов'язані насамперед з подразненням вестибулярних рецепторів за неприродного положення голови. У такому разі запускається ланцюг послідовних рухів, спрямованих на виправлення пози -до вертикального положення тулуба головою догори. Спочатку відновлюється правильне щодо лінії обрію положення голови тім'ям догори, що є результатом рефлекторного впливу рецепторів вестибулярного аналізатора на мотонейрони м'язів шиї. Потім набуває природної (вертикальної) пози і тулуб. Дана частина рефлексів запускається переважно внаслідок подразнення пропріорецепторів м'язів шиї. Крім вестибулярного аналізатора та пропріорецепторів м'язів шиї у здійсненні рефлексів випрямлення беруть участь і рецептори поверхні тіла, зору.
Статокінетичні рефлекси
Із рецепторів вестибулярного апарата починаються також тонічні рефлекси, що виникають під час рухів тіла у просторі. Дана група рефлексів називається статокінетичними.
Вони виникають під час зміни швидкості прямолінійного (подразнення рецепторів отолітових органів) чи обертального (подразнення рецепторів півколових каналів) руху. Так, у разі різкого гальмування прямолінійного руху підвищується тонус м'язів-розгиначів (біологічне значення даного рефлексу полягає у протидії під час падіння вперед). Під час руху вгору спостерігається збільшення тонусу м'язів-згиначів, а зупинка зумовлює збудження м'язів-розгиначів. Ці два рефлекси називаються "ліфтними" і їх виникнення зумовлене подразненням рецепторів отолітових органів.
Стовбур мозку з рецепторами слухового і зорового аналізаторів забезпечує виконання орієнтувально-дослідницьких рефлексів (за І.П. Павловим - рефлекс "Що таке?"): у разі виникнення різкого звуку або світла голова та очі швидко повертаються у бік подразника для його фіксації зором. Одночасно зростає тонус м'язів-згиначів на з боку подразника і розгиначів - на протилежному: набувається стартове положення для оборони чи втечі.
Рухові центри стовбура мозку, здійснюючи вплив на мотонейрони спинного мозку, в свою чергу, перебувають під регулювальним впливом мозочка і моторних відділів переднього мозку.
Моторні функції мозочка
Мозочок відіграє важливу роль у регулюванні пози, під час координування усіх складних рухових актів, у тому числі й довільних (свідомих) рухів.
Мозочок не має прямого виходу на мотонейрони спинного мозку і його вплив опосередковується через інші моторні центри. Уся аферентна інформація, що надходить до мозочка (від вестибулярних ядер, соматосенсорної системи та кори великого мозку), через систему вставних нейронів спрямовується до його кори. Результатом гальмівної дії кори мозочка є посилення чи послаблення впливів усіх рухових центрів під час реалізації рухів. Природно, що гальмування кори мозочка підсилює вплив цих центрів на мотонейрони спинного мозку.
Мозочок, який сам не має прямого виходу на мотонейрони спинного мозку, через моторні центри стовбура мозку бере участь у регулюванні м'язового тонусу, а шляхом впливу на моторну зону кори великого мозку регулює довільні рухи.
Основні моторні впливи мозочка можуть бути зведені до:
а) участі в регулюванні пози і м'язового тонусу;
б) виправлення (за необхідності) повільних цілеспрямованих рухів у процесі їх виконання;
в) координування цих рухів з рефлексами підтримання пози;
г) правильного, точнішого, виконання швидких цілеспрямованих рухів, команда до виконання яких надходить від кори великого мозку;
д) уточнення і запам'ятовування програм складних усвідомлених рухів.
