2. Реґуляція процесів метаболізму ядром клітини.

3. Метаболічна реґуляція активності ферментних систем клітини.

4. Гуморальний і нервовий контроль клітинних функцій. Гуморальна регуляція

- це регуля­ція за допомогою різних хімічних речовин

Ці хімічні речовини представлені гормонами і БАС. Більш детально про гуморальну регуляцію ми поговоримо на наступних лекціях.

Нервова регуляція

- це регуля­ція за допомогою рефлексів.

Рефлекс (лат. reflexus — повернутий назад, відби­тий) — це виникнення змін у функціональній активності органів, тканин чи організму в цілому або ж повне її при­пинення, що здійснюється за участю центральної нерво­вої системи у відповідь на подразнення рецепторів орга­нізму.

Взаємодія нервових, гуморальних і клітинних механізмів регуляції.

При безперервних змінах навко­лишнього і внутрішнього середовища організм може за­лишитись живим тільки в тому випадку, коли його реак­ції будуть біологічно доцільними.

Нервові і гуморальні механізми в цьому процесі регуляції фізіологічних функ­цій діють взаємоузгоджено і створюють єдину нейрогу­моральну систему.

Ця система створює високу надійність функціонування органів, їх систем і орга­нізму в цілому. Надійність регулювання до­сягається існуванням декількох контурів регуляції. Ці контури, з одного боку, можуть частково дублювати, а з іншого - коректува­ти вплив один одного.

В основі тісної взаємодії окремих ме­ханізмів регуляції лежить своєрідна ієрар­хія.

Кожен "нижчий" рівень регуляції вико­нує власні функціональні завдання, тобто є автономним.

У той же час вище розташований рівень регуляції може як би "відміняти" деякі команди "нижчестоящих", якщо вони суперечать основному завданню, що викону­ється організмом в даних умовах. Це забезпе­чується більшою "обізнаністю" даного рівня регуляції, який отримує вхідні сигнали від більшої кількості аферентів. Вказані ієрар­хічні взаємодії відбуваються як усередині кожної підсистеми регуляції, так і між ними.

IV.Збудливі тканини.

Основною властивістю живих систем є здатність відповідати на вплив навко­лишнього середовища активною реакцією. Особливо яскраво ця властивість виявля­ється в реакціях нервової, м'язової і зало­зистої тканин, які називають збудливими, тобто здатними відповідати збудженням на вплив подразників.

На рівні клітини більшість фізіологічних процесів відбувається за участі мембран. Тому насамперед необхідно ознайомитися з їх будовою та властивостями.

а) клітина як одиниця фізіологічних процесів.

Основною структурною і функціональною одиницею живих організмів є клітина. Це упорядкована сис­тема різних структур, якій притаманні основні влас­тивості живого організму:

• здатність розмножуватися,

• видозмінюватися у процесі розвитку,

• накопичувати і використовувати енергію,

• реагувати на подразнення,

• відновлювати свою цілісність,

- адаптуватися до змін зовнішнього середовища.

Клітина – це обмежена активною мембраною структурно впорядкована система біополімерів, які утворюють ядро і цитоплазму, беруть участь у єдиній сукупності процесів метаболізму і забезпечують підтримання і відтворення системи в цілому.

Клітини складаються з трьох основних частин :

- клітинної оболонки ( плазмолеми),

- цитоплазми,

- ядра.

Детально вивчати будову клітини ми будемо на предметі « Анатомія людини». На фізіології ми ознайомимся з основними моментами будови і детально зупинимось на функціях клітинної мембрани.