- •І. Актуальність теми .
- •II. Навчальні цілі .
- •Ш. Виховні цілі .
- •IV. Міжпредметний зв`язок .
- •V. План та організаційна
- •VI. Зміст лекційного матеріалу ( розгорнутий конспект ) .
- •І. Визначення фізіології як науки, об’єкта її досліджень, завдань.
- •Іі. Визначення основних понять фізіології: функція, процес, фізіологічна норма, механізм, реакція, подразнення.
- •Необхідно розрізняти окремо особливості структурної і функціональної організації організму.
- •Ііі. Рівні будови організму людини та його функції. Єдність організму та довкілля.
- •2. Реґуляція процесів метаболізму ядром клітини.
- •3. Метаболічна реґуляція активності ферментних систем клітини.
- •4. Гуморальний і нервовий контроль клітинних функцій. Гуморальна регуляція
- •Нервова регуляція
- •IV.Збудливі тканини.
- •Клітинні мембрани
- •Будова клітинних мембран.
- •Ліпідні компоненти мембран.
- •Білки мембран.
- •Б) Подразливість і збудливість.
- •3)Транспорт йонів через мембрани.
- •Розберемо коротко кожен з них.
- •Ендоцитоз
- •Екзоцитоз
- •Пасивний транспорт.
- •Первинно - активним транспортом.
- •Функції йонних каналів.
- •Електрозбудливий канал
- •Хемозбудливий (лігандзалежний) іонний канал має:
- •Класифікація каналів.
- •IV. За швидкістю відкривання чи закривання ворота:
- •V. За розміром селективної ділянки:
- •Vі. В залежності від виду контролю за каналом:
- •Г) Мембранні потенціали спокою та збудження.
- •Мембранний потенціал спокою.
- •Умови виникнення потенціалу спокою:
- •Розвиток потенціалу дії.
- •Значення параметрів подразника для виникнення потенціалу дії
- •Значення сили подразнення.
- •Значення тривалості подразнення.
- •Значення швидкості наростання сили подразника.
- •6) Рефрактерність.
- •7)Закони подразнення. Закон Пфлюгера.
- •2. Закон сили подразнення:
- •3. Закон "все або нічого".
- •4. Закон тривалості подразнення (закон гіперболи).
- •5. Закон градієнта подразнення.
- •Д)Проходження імпульсу по нервовим волокнам
- •Будова мієлінізованого волокна
- •3. Закон ізольованого проведення збудження. У нервовому стовбурі, що складається із безлічі нервових волокон, збудження з одного нервового волокна на сусідні не передається.
- •V. Фізіологія м`язів.
- •Посмуговані м'язи
- •Будова м'язового волокна та типи м`язових волокон.
- •Саркоплазматичний матрикс
- •Агранулярна ендоплазматична сітка або саркоплазматичний ретикулум)
- •Б)Будова та функції нервово-м’язового синапсу. Механізм поєднання збудження та скорочення у м’язових волокнах.
- •Будова нервово – м`язового синапса.
- •Механізм передачі збудження через синапс
- •Основні причини втоми синапса:
- •Механізм скорочення і розслаблення м'язів
- •В) Типи скорочення м’язів залежно від зміни їхньої довжини та напруження: ізометричні, ізотонічні.
- •Поодиноке скорочення.
- •Тетанічне скорочення.
- •Оптимум и пессимум (по н. Введенскому).
- •(1) При різній частоті подразнень (2) Тонічне скорочення.
- •Крім того, скорочення м`яза поділяються на:
- •Г) Властивості м’язів в організмі. Рухові одиниці. Сила й робота м’язів.
- •Будова рухової одиниці
- •Д). Енергетика м’язового скорочення, фази теплоутворення. Теплопродукція м'яза.
- •Робота і стомлення м'язів
- •Сила м'яза.
- •Стомлення м'яза.
- •Є) Фізіологія та властивості гладких м’язів. Автоматія. Будова гладкого м`яза.
- •Пейсмекери.
- •Мають пейсмекери, тому здатні до автоматії.
- •Щілинні контакти мають низький опір і забезпечують електротонічне передавання деполяризації від збуджених клітин до сусідніх незбуджених.
- •Величина потенціалу спокою цих м'язів коливається від -50 до -60 мВ. Особливості скорочення непосмугованих м'язів
- •Регулювання постави і рухів
- •Рухові функції спинного мозку
- •Моносинаптичні рефлекси
- •Полісинаптичні рефлекси
- •Вплив вищих відділів цнс на рефлекси спинного мозку
- •Рухові функції стовбура головного мозку
- •Статичні рефлекси постави
- •Статичні рефлекси випрямлення
- •Статокінетичні рефлекси
- •Моторні функції мозочка
- •Рухові функції півкуль великого мозку
- •Зв'язки рухових зон кори
- •Базальні ядра (стріопалідарна система)
- •Інтегративна діяльність моторних структур цнс з організації рухів
- •Ретикулярна формація
- •А. Тести для самоконтролю:
- •15. Тестове завдання
- •1.Якщо на м`язове волокно, яке знаходиться в максимальному скороченні, нанести подразнення доволі значної сили, то чи відповість волокно додатковим скороченням? Чому?
- •1. Навчальна:
- •2. Методична:
Екзоцитоз
Екзоцитоз характерний для всіх секреторних клітин: клітин, що продукують гормони, ферменти, нейромедіатори й інші продукти метаболізму та виводять їх з клітини.
Пасивний транспорт.
Пасивним транспортом називається процес перенесення речовин по ґрадієнту концентрації або електрохімічному ґрадієнту без витрат енергії. Наявність трансмембранного ґрадієнта концентрації молекул різних речовин є рушійною силою пасивного транспорту.
Активний транспорт.
Активним транспортом називаються процеси, у яких молекула повинна рухатися через мембрану незалежно від напрямку концентраційного ґрадієнта.
Енергія, необхідна для такого процесу, поставляється одним із двох способів.
вторинно - активним транспортом ( або поєднаним транспортом),
Первинно - активним транспортом.
В першому випадку транспорт даного метаболіту проти градієнта концентрації може бути поєднаний з одночасним рухом другої речовини, що рухається по своєму концентраційному ґрадієнту.
Д
руга
молекула може
рухатися в тому ж напрямку, що і перша
(симпорт),
або в
протилежному напрямку (антипорт).
Якщо ж йон транспортується
один, то це носить назку уніпорт
Процес, при якому перенесення речовин відбувається проти ґрадієнта за допомогою переносників, що використовують при цьому енергію уже існуючого ґрадієнта іншої речовини, частіше іонів Nа+ називається
вторинно - активним транспортом ( або поєднаним транспортом)
В другому випадку енергія може поставлятися будь – якою високоенергетичною сполукою ( наприклад, АТФ), яка фіксована на поверхні білка, що служить носієм. Такий «пристрій» називається насосом( помпою). Йонні помпи підтримують усередині клітини постійний іонний склад.
Процеси активного транспорту, у яких енергія АТФ безпосередньо використовується для перенесення речовини проти ґрадієнта, називаються первинно - активним транспортом.
У тканинах ссавців виявлено декілька основних систем активного транспорту таких, як:
- натрієвий і кальцієвий насоси (Na+Kнасос, Са2+K насос),
- системи транспорту глюкози та інших цукрів і
- системи транспорту амінокислот.
Дуже важливим для клітини є Nа+K+ насос.
Розглянемо роботу Nа+-К+-помпи} що забезпечує поєднаний первинно-активний транспорт іонів натрію і калію.
У більшості клітин внутрішньоклітинна концентрація [К+] висока і постійно складає 120–160 ммоль/л, у той час як концентрація [Nа+] < 10 ммоль/л.
Навпаки, позаклітинна рідина містить багато іонів Nа+ ([Nа+] 150 ммоль/л) і набагато менше іонів К+ ([К+]< 4 ммоль/л). Тому на клітинних мембранах виникає концентраційний ґрадієнт цих двох іонів. Сталість високої внутрішньоклітинної концентрації [К+] підтримується виходом із клітин Nа+, що відбувається з витратою енергії, із заміною його на К+.
За кожен цикл із клітини виводиться три іони натрію і входить у клітину два іони калію.
Завдяки роботі помпи створюються іонні градієнти: іонів калію в цитоплазмі в 30-50 разів більше, ніж на зовнішньому боці мембрани клітини, а іонів натрію у 8-10 разів більше в зовнішньому середовищі, ніж усередині клітини.
