Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міжнародна економіка - конспект лекцій.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема 7 Міжнародна передача технологій

Мета: Розкрити сутність та форми міжнародного технологічного обміну, охарактеризувати особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах. Визначити правила міжнародної торгівлі ліцензіями. Виокремити особливості міжнародного технологічного обміну в Україні.

Час: 80 хв. Метод : Лекція Місце: Навчальна аудиторія

ПЛАН

Навчальні питання: Час викладу

Вступ…….………………………………………………...……………5хв

1. Сутність і форми міжнародного технологічного обміну………10 хв.

2. Особливості міжнародного технологічного обміну

в сучасних умовах………………………………………………….15 хв.

3. Міжнародна торгівля ліцензіями………………………………….15 хв.

4. Міжнародний ринок інжинірингових послуг…………………10 хв.

5. Міжнародне регулювання ринку технологій

6. Особливості міжнародного технологічного

обміну в Україні…………………………………………………….10 хв.

Заключна частина……………………………………………..……….15 хв.

Матеріально-технічне забезпечення: схеми, графіки, діаграми, таблиці, нормативні та законодавчі акти.

Джерела і література: 3,7,14,17,20,22,31,32,34,35,38,39,40.

1. Сутність і форми міжнародного технологічного обміну

Під міжнародним технологічним обміном (трансфертом технологій) розуміються сукупність економічних відносин різних країн з приводу передавання науково-технічних досягнень.

Розвиток міжнародного ринку технологій (міжнародного тех­нологічного обміну) зумовлений прискоренням науково-технічного прогресу (НТП). Розширення науково-дослідних і до­слідно-конструкторських робіт (НДДКР) потребує величезних фінансових витрат, дорогого устаткування, висококваліфікованих кадрів, Це змушує фірми брати участь у міжнародному науково-технічному поділі праці. Швидкий розвиток торгівлі технологіями, науково-технічними знаннями значною мірою пов'язаний з істотними розходженнями в технічному рівні окремих країн. В умовах прискорення НТП передова техніка і технологія сконцентровані в невеликій групі промислово розвинутих країн, що витрачають величезні кошти на НДДКР. Так, у США витрати на НДДКР перевищують витрати на це в Німеччині, Франції, Англії, Італії, Японії, разом узяті. Тому в США зосереджена велика частина передових наукових досліджень.

Широко використовує іноземні науково-технічні знання Японія, що дало їй можливість випускати нову продукцію, вдосконалену за рахунок власних наукових досліджень.

Міжнародний технологічний обмін успішно використовує і Німеччина, яка за допомогою іноземних ліцензій модернізувала виробничу базу транспортного машинобудування, хімічної, елек­тротехнічної галузей.

Країни, що розвиваються, щоб бути конкурентоспроможними на світовому ринку, змушені розвивати свою технічну базу в тому ж напрямі, що й розвинуті країни.

Купівля передової іноземної технології є важливим засобом подолання технічної відсталості, створення власної промисловості, яка здатна задовольнити потреби внутрішнього ринку і зменшити залежність від імпорту.

Поглиблення міжнародного науково-технічного поділу праці приводить до дедалі більшої спеціалізації фірм у вузьких галузях науки і техніки.

Обмін науково-технічними знаннями забезпечує окремим країнам, що не мають достатньо фінансових ресурсів для проведення НДДКР, досягнення високих темпів економічного розвитку за рахунок використання передових технологій інших країн.

На міжнародному ринку технологій передача технології здій­снюється некомерційним і комерційним шляхом.

Некомерційні форми технологічного обміну:

  • технічні, наукові і професійні журнали, патентні видання, періодика й інша спеціальна література;

  • бази і банки даних;

  • міжнародні виставки, ярмарки, симпозіуми, конференції;

  • обмін делегаціями;

  • міграція вчених і фахівців;

  • стажування вчених і фахівців у фірмах, університетах, орга­нізаціях;

  • навчання студентів і аспірантів;

• діяльність міжнародних організацій у сфері науки і техніки.

До форм технології, що підлягає міжнародному обміну на комерційній основі, відносяться:

I. Матеріальні види технологій:

  • підприємства «під ключ»;

  • технологічні лінії;

  • агрегати, устаткування, інструменти та ін.

ей тип технологічного обміну пов'язаний з прямими інвестиціями в будівництво, реконструкцію, модернізацію фірм і виробництв.

Питання щодо міжнародного технологічного обміну матеріальними видами технологій відноситься до міжнародної торгівлі промисловими товарами.

II. Нематеріальні види технологій:

  • патент — свідоцтво, яке видається відповідною державною установою винахіднику і засвідчує його монопольне право на ви­користання цього винаходу;

  • ліцензія — дозвіл, який видається власником технології (ліцензіаром), захищеної чи незахищеної патентом, зацікавленій стороні (ліцензіатові) на використання цієї технології упродовж визначеного часу і за визначену плату;

  • копірайт — ексклюзивне право автора літературного, аудіо-чи відеопродукту на показ і відтворення своєї роботи;

  • товарний знак — символ (малюнок, графічне зображення, по­єднання букв тощо) певної організації, що використовується для ін­дивідуалізації виробника товару і який не може бути використаний іншими організаціями без офіційного дозволу власника;

  • ноу-хау — надання технічних знань, практичного досвіду технічного, комерційного, управлінського, фінансового й іншого характеру, що є комерційною цінністю, застосовуються у

. виробництві і професійній практиці і не забезпечені патентним захистом.

III. Послуги: науково-технічні, інжинірингові, консультаційні, навчання персоналу та ін.

За призначенням технології поділяються на технології продукції, технології процесів, технології керування.