- •Міжнародна економіка як складова частина економічної теорії
- •Джерела і література: 3,7,14,17,20,22,31,32,34,35,38,39,40. Лекція
- •Середовище міжнародної економічної діяльності
- •Джерела і література: 8,15,17,21,22,31,33,34,36,41. Лекція
- •Міжнародна торгівля
- •Джерела і література: 5,7,14,18,20,22,30,32,34,39,45.
- •1. Міжнародна торгівля як форма міжнародних економічних відносин
- •2. Особливості міжнародної торгівлі в сучасних умовах
- •3. Еволюція теорій міжнародної торгівлі
- •4. Види міжнародної торгівлі
- •5. Методи міжнародної торгівлі
- •6. Ціноутворення у міжнародній торгівлі
- •7. Методи регулювання міжнародних торгово-економічних відносин
- •8. Міжнародні торгові організації
- •9. Україна на світовому ринку товарів та послуг
- •Тема 4 Міжнародний ринок послуг
- •Джерела і література: 2,10,15,,20,27,35,36,38,42,51.
- •1. Загальна характеристика системи міжнародних послуг
- •2.Класифікація послуг
- •3.Особливості міжнародної торгівлі послугами
- •4.Державне регулювання міжнародної торгівлі послугами
- •2. Основні етапи міжнародної міграції
- •3. Сучасні центри притягання робочої сили
- •4. Наслідки переміщення трудових ресурсів
- •5. Регулювання міжнародних міграційних процесів. Міжнародна організація праці
- •6. Україна в міжнародних міграційних процесах
- •Тема 6 Міжнародна економічна інтеграція
- •1. Суть та основні форми міжнародної економічної інтеграції
- •2. Європейський Союз
- •3. Північноамериканська угода про вільну торгівлю
- •4. Основні інтеграційні об'єднання в інших регіонах світу
- •5. Економічна інтеграція в снд
- •Тема 7 Міжнародна передача технологій
- •1. Сутність і форми міжнародного технологічного обміну
- •2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
- •3. Міжнародна торгівля ліцензіями
- •4. Міжнародний ринок інжинірингових послуг
- •5. Міжнародне регулювання ринку технологій
- •6. Особливості міжнародного технологічного обміну в Україні
- •1. Специфіка міжнародних транспортних відносин……………..25 хв.
- •2. Загальна характеристика основних видів
- •2.Загальна характеристика основних видів міжнародних транспортних відносин
- •Тема 9 Міжнародний бізнес
- •1 Суть і мотивація міжнародного бізнесу
- •2. Види міжнародного бізнесу
- •3. Основні суб'єкти міжнародного бізнесу
- •4. Рівні правового регулювання міжнародного бізнесу
- •Тема 10 Світова валютна система
- •1. Поняття «валютні відносини» та «світова валютна система»..20 хв.
- •2.Валюта та валютний курс………………………………………..160 хв.
- •3. Прогнозування валютного курсу………………………………….40 хв.
- •1. Поняття «валютні відносини» та «світова валютна система»
- •2. Валюта та валютний курс
- •3. Прогнозування валютного курсу
- •Тема 11 Міжнародні розрахунки і платіжний баланс
- •1. Суть та форми міжнародних розрахунків
- •2. Платіжний баланс та його структура
- •3. Рівновага платіжного балансу. Теорії платіжного балансу
- •4. Фактори, що впливають на стан платіжного балансу
- •Тема 12 Глобальний рух капіталу
- •1. Зміст, фактори та структура міжнародного руху капіталу
- •2. Теорії прямих іноземних інвестицій
- •3. Прямі іноземні інвестиції та транснаціональні корпорації
- •4. Транснаціональні альянси
- •Міжнародний рух позичкового капіталу
- •Тема 13 Міжнародні інвестиції
- •1. Суть, причини і види міжнародних інвестицій
- •2. Міжнародний рух капіталу спільне підприємництво, транснаціональні компанії
- •3.Формування, оцінка і порівняння інвестиційної привабливості та ризику території в системі міжнародної економіки
- •4. Формування іпрр та показники її оцінки
- •5. Аналіз рейтингових підходів і оцінка інвестиційної привабливості регіону
- •6. Оцінка іпрр як нового ринку
- •Тема 14 Міжнародний кредит
- •1.Основні принципи та форми здійснення
- •2. Світовий ринок позичкових капіталів………………………….30 хв.
- •1.Основні принципи та форми здійснення міжнародного кредитування
- •2. Світовий ринок позичкових капіталів
- •III. Географічна структура світового ринку позичкового капіталу
- •Тема 15 Роль та значення окремих країн та регіонів у світовій економіці.
- •1.Місце національної економіки в системі світового господарства
- •2.Суть регіонального підходу до класифікації країн світу
- •3.Критерії типологічного підходу до класифікації країн світу
- •4. Вплив розвинутих країн на сферу міжнародної економіки
- •5.Місце країн з транзитивною економікою в світовій економіці.
- •6.Специфіка функціонування економіки країн, що розвиваються
- •Тема 16 Міжнародна економічна політика України.
- •Формування економіки України, і як
- •2. Концептуальні засади міжнародної економічної
- •3. Реалізація зовнішньоекономічної політики України…………25 хв.
- •1. Формування економіки України, і як складової світового господарства
- •2. Концептуальні засади міжнародної економічної політики України
- •3. Реалізація зовнішньоекономічної політики України
- •Тема 17 Глобалізація та економічний розвиток.
- •1. Сучасна глобалізація та її суть
- •2. Головні форми економічної глобалізації
- •3. Фактори та особливості сучасної глобалізації
- •4. Глобальні економічні проблеми вирішення екологічних проблем
- •Список рекомендованої літератури
2. Особливості міжнародного технологічного обміну в сучасних умовах
У сучасних умовах міжнародному технологічному обміну притаманні певні особливості.
Розглянемо їх.
1. Розвиток ринку наукоємних технологій. Зараз прогресивною вважається тенденція не просто зростання експортного потенціалу країни, а його «інтелектуалізація», тобто збільшення частки наукоємних високотехнічних товарів у загальній структурі експорту. Це є чинником економічного зростання. Поглиблення міжнародного поділу праці приводить до зростання зовнішньоекономічних інноваційних ресурсів, пов'язаних з міжнародним трансфертом технологій. Міжнародний технологічний обмін може до певної міри компенсувати нестачу коштів для фінансування науково-технологічного розвитку країни.
Між технологічним прогресом країни та її ринковою конкурентоспроможністю існує прямий зв'язок. Зміни в конкурентоспроможності різних країн на світовому ринку складних у технічному відношенні товарів відбуваються одночасно з аналогічними змінами у відповідних позиціях країн у галузі розробки та впровадження нових технологій.
Про прямий зв'язок між розвитком передових технологій у країні та рівнем її заможності свідчить показник частки експорту високотехнологічних товарів в експорті обробної промисловості.
Загальновизнаною класифікацією високих технологій для експорту та імпорту продуктів, що втілюють нову та лідируючу технологію, є класифікація, розроблена в США, яку використовують міжнародні організації для виконання статистичних порівнянь різних країн. Ця класифікаційна система дає змогу дослідити торгівлю продуктами високих технологій у 10 головних технологічних галузях: біотехнологія; технології наук про життя; оптоелектроніка; комп'ютери і телекомунікації; електроніка; комп'ютеризоване виробництво; нові матеріали; аерокосмічні технології; озброєння; атомні технології.
2. Монополія найбільших фірм на ринках технологій. Науково-дослідні розробки концентруються в найбільших фірмах промислово розвинутих країн, оскільки тільки вони володіють достатніми фінансовими коштами для проведення дорогих досліджень. Наприклад, у США витрати на НДДКР у загальній сумі реалізації на одного зайнятого в ТНК «ІБМ» і «Істмен Козак» становлять 6 %, у «Боїнг» і «Ханіуелл» — 5, у «Дюпон де Немур» і «Ксерокс» — 4, у «Дженерал моторе», «Форд мотор» - 3%[12,с.312].
Транснаціональні корпорації активно залучають у проведення НДДКР свої закордонні філії, дочірні компанії, для яких характерне підвищення частки витрат на наукові розробки в загальній сумі цих витрат ТНК.
3. Технологічна політика ТНК. Останнім часом відбулися зміни в напрямах НДДКР, проведених ТНК. Дослідження зміщуються в галузі, що визначають успіх у виробничій і збутовій діяльності:
удосконалювання традиційних видів виробів для їх кращого пристосування до вимог світового ринку за показниками матеріалоємності, енергоємності, безпеки, надійності тощо;
створення принципово нових товарів, дослідження ринків, де можна очікувати високих прибутків;
• удосконалювання існуючої і створення нової технології. ТНК використовують нові підходи до передачі науково-технологічних досягнень:
• продаж ліцензій на початкових етапах життєвого циклу товарів щоб встигнути окупити частину витрат на НДДКР доходами від реалізації їх результатів;
«•встановлення монопольно високих цін на запатентовану продукцію й обмеження виробництва і випуску нової продукції покупцями ліцензій;
• укладання угод між ТНК для одержання ексклюзивного права на блоки патентів на найважливіші винаходи. Угоди укладаються між окремими ТНК з метою утворення патентних пулів.
Права на винаходи одержують усі учасники пула шляхом видачі взаємних ліцензій. Використання нових винаходів, створених поза пулом, припиняється;
використання патентів для контролю за розвитком техніки або для гальмування цього розвитку;
позбавлення дочірніх компаній ТНК самостійності у виборі техніки і технології. Вони повинні керуватися загальною ліцензійною політикою в рамках ТНК;
передача ТНК ліцензій на некомерційних умовах своїм філіям і дочірнім компаніям, що ставить останніх у переважне становище на ринку, сприяє підвищенню конкурентоспроможності їх продукції.
Внутрішніьокорпораційний обмін технологією дозволяє закордонним філіям швидше налагодити виробництво нових товарів і організувати їх збут; обійти митні бар'єри і валютні обмеження інших країн; знижує ступінь ризику при укладанні угод і гарантує нерозголошення промислових секретів третім країнам.
Внутрішньокорпораційна торгівля є головним напрямом міжнародного технологічного обміну. Так, серед усіх ліцензійних надходжень розвинутих країн частка внутрішньокорпораційних надходжень становить понад 60 %, у т.ч. у СІЛА частка надходжень від продажу ліцензій дочірнім філіям становить близько 80%, в Англії—50%.
Важливе місце в технологічній політиці ТНК займає міжнародне науково-технічне співробітництво шляхом створення стратегічних альянсів між ТНК різних країн для спільного рішення науково-технічних проблем. У рамках стратегічних альянсів ТНК проводять спільні НДДКР, здійснюють взаємний обмін науковими досягненнями і виробничим досвідом, підготовку кваліфікованих кадрів. Створюючи стратегічні альянси, ТНК скорочують час на проведення НДДКР, що дуже важливо в умовах швидкого розвитку технологій і скорочення життєвого циклу товарів і технологічних процесів; розподіляють значні суми витрат між фірмами при проведенні спільних НДДКР, одержують доступ до науково-технічних досягнень партнера по альянсу і розподіляють ризик невдачі при здійсненні НДДКР.
4. Взаємини ТНК із країнами, що розвиваються. ТНК намагаються створити таку структуру міжнародного поділу праці, яка забезпечувала б економічну і технічну залежність країн, що розвиваються. Так, у цих країнах ТНК створюють підприємства по випуску комплектуючих виробів, що поставляються на дочірні підприємства в інших країнах. Передаючи технології на виготовлення проміжної продукції в країни з дешевою робочою силою, ТНК тим самим знижує собівартість своїх товарів.
Нерідко ТНК переміщує в країни, що розвиваються, виробництво товарів, життєвий цикл яких минув і прибуток від реалізації яких поступово зменшується. Ці товари вони одержують за низькими цінами, а потім реалізують їх у свою збутову мережу під своєю відомою товарною маркою, одержуючи підвищений прибуток.
Технологія, яка передається країнам, що розвиваються, як правило, погано пристосована до їх можливостей, оскільки вона розроблена з урахуванням рівня розвитку і структури промисловості розвинутих країн.
На частку країн, що розвиваються, припадає близько 10 % міжнародного технологічного обміну, що пояснюється малою ємністю їхнього технологічного ринку.
5. Участь у міжнародному технологічному обміні «венчурних» фірм (дрібних і середніх фірм із числом зайнятих до 1 тис. чол.). Перевага цих фірм на ринку технологій полягає у вузькій спеціалізації. Випускаючи обмежену номенклатуру товарів фірми отримують доступ на вузькоспеціалізовані світові ринки; не несуть додаткових витрат на вивчення ринку, рекламу; приділяють більше уваги безпосередньому вирішенню науково-технічних завдань.
Продаж ліцензій для венчурних фірм — найбільш конкурентна форма передачі технології, тому що вони не можуть суперничати з великими корпораціями ні за масштабом експорту високотехнічної продукції, ні за вивезення підприємницького капіталу.
6. Розвиток міжнародної технічної допомоги. Ця допомога надається розвинутими країнами країнам, що розвиваються, і країнам з перехідною економікою в галузі передачі технічних знань, досвіду, технології, технологічноємної продукції, навчання персоналу. Міжнародні програми технічної допомоги спрямовані на підвищення технічного рівня країн-одержувачів і здійснюється на багатосторонній основі, у тому числі по лінії міжнародних організацій (наприклад, МВФ, Всесвітнього банку, ОЕСР та ін.) чи на двосторонній основі. Технічна допомога надається у вигляді безоплатних технологічних грантів на одержання країною, що розвивається, технології технологічноємних товарів, фінансових засобів на купівлю технології, навчання кадрів, а також у вигляді співфінапсування, тобто одержувач допомоги відповідно до угоди не тільки організаційно забезпечує її одержання, а й частково фінансує, хоча його частка фінансової участі в загальній вартості проекту незначна.
Основні покупці на ринку технологій:
закордонні філії чи дочірні компанії ТНК;
окремі незалежні фірми.
Передача ТНК новітніх технологій своїм закордонним підрозділам зумовлена тим, що:
переборюється суперечність між необхідністю широкого використання новітніх технічних розробок з метою одержання максимального прибутку і виникаючої у зв'язку з цим загрозою втрати монопольного права на науково-технічні досягнення;
зменшуються питомі витрати на проведення НДДКР;
виключається витік виробничих секретів за межі ТНК;
збільшується прибуток материнської компанії (оскільки в багатьох країнах платежі за отриману нову технологію звільняються від податків).
Незалежним фірмам, як правило, продаються технології тих галузей, у яких невелика частка витрат на НДДКР (металургія, металообробка, текстильна, швейна промисловість).
При продажу технології незалежним компаніям фірма-продавець втрачає монопольне право на її використання, при цьому покупець технології може стати серйозним конкурентом, якщо володіє значним науково-технічним потенціалом. Тому при передачі технології фірма—продавець з метою компенсації втрати монопольного права прагне одержати частку в акціонерному капіталі, об'єднати передачу технології з постачаннями свого устаткування, домогтися одержання максимальних доходів від продажу, щоб компенсувати втрату монопольних прав.
