- •Розділ 1. Наука: передумови виникнення та сучасні тенденції розвитку
- •Завдання курсу “Основи наукових досліджень”
- •1.1. Поняття, зміст і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Класифікація наук
- •1.4. Наукознавство та його розвиток
- •1.5. Організація науки і підготовка наукових кадрів
- •Розділ 2. Теоретична основа наукових досліджень
- •2.1. Структура наукової теорії
- •2.2. Функції наукової теорії
- •2.3. Класифікація наукових теорій
- •2.4. Економічна наука в системі гуманітарного знання
- •Розділ 3. Логіка і етапи наукових досліджень
- •32.1. Наукове пізнання і наукове дослідження
- •3.2. Етапи наукового дослідження
- •Форми наукового викладу матеріалів дослідження
- •Тема 4. Методологія та методи наукової творчості
- •1. Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
- •2. Поняття методології її функції та рівні.
- •3. Методи і техніка досліджень
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень.
- •Методи теоретичних досліджень.
- •Тема 5. Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності
- •Ознаки, види та рівні наукової і технічної творчості, форми представлення результатів
- •Етапи та структура творчого процесу
- •Тема 6. Спеціальні евристичні методи наукового дослідження
- •Поняття про евристику й методи активізації творчості
- •Принципи, види і методи активізації творчої діяльності
- •Психологічна інерція і прийоми активізації творчості
- •Синектичне засідання відбувається за такими основними етапами
- •Уява і фантазія
- •Емпатія
- •Асоціативні методики
- •Рослина – вертикальна, повзуча, польова, лісова, така, що стежить за сонцем або саморозкривається, фотосинтезуюча та ін.;
- •Метод контрольних запитань
- •Морфологічний аналіз
- •Інтелект, його різновиди, можливості підвищення його ефективності
- •Тема 5. Винахідництво і раціоналізаторство як прикладний результат наукових досліджень Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •Види і типи об'єктів інтелектуальної власності
- •Передавання права на об’єкти промислової власності
- •Методи стимулювання творчої активності персоналу
- •Організація винахідницької діяльності
- •Тема: наукова комунікація Наукова комунікація
- •Технічні засоби наукової діяльності.
- •Ділове спілкування.
- •Особистий архів науковця.
- •Апробація результатів наукових досліджень
- •Висновки
- •Тематика наукових досліджень та оформлення їх результатів
- •8.1. Вибір теми дослідження
- •8.2. Обґрунтування актуальності, цінності та новизни наукових розробок
- •8.3. Основні вимоги щодо структури і порядку оформлення наукових документів
- •Вимоги щодо оформлення наукової роботи
- •3.1. Загальні вказівки
- •3.2. Оформлення таблиць
- •(Назва таблиці)
- •Приклад оформлення таблиці
- •3.3. Оформлення рисунків
- •Приклад оформлення рисунку
- •3.4. Оформлення формул, приміток, посилань
- •3.5. Оформлення списку використаних джерел та додатків
- •Додаток д Зразки оформлення бібліографічних описів у списку джерел
3. Методи і техніка досліджень
Стратегічні методологічні положення і принципи знаходять своє тактичне втілення в методах дослідження.
Метод – це сукупність прийомів чи операцій практичного або теоретичного освоєння дійсності, підпорядкованих вирішенню конкретної задачі. Фактично різниця між методом та теорією має функціональний характер: формуючись як теоретичний результат попереднього дослідження, метод виступає як вихідний пункт та умова майбутніх досліджень. Метод можна також охарактеризувати як форму теоретичного і практичного освоєння дійсності, яке випливає із закономірностей поведінки об'єкту, що вивчається. Ф. Бэкон порівнював правильний науковий метод із світильником, що освітлює подорожньому шлях в темряві.
Необхідно відзначити також зростаюче значення точних методів, тих методик, застосування яких наближає деякі дисципліни до розряду точних наук (наприклад, молекулярна генетика, біофізика, геохімія та інші розділи сучасних наук).У найбільш загальному розумінні метод - це шлях, спосіб досягнення поставленої мети і завдань дослідження. Він відповідає на запитання: як пізнавати.
Методика (гр. methoditte) - сукупність методів, прийомів проведення будь-якої роботи. Методика дослідження - це система правил використання методів, прийомів та операцій.
Вибір конкретних методів дослідження диктується характером фактичного матеріалу, умовами і метою конкретного дослідження. Методи є упорядкованою системою, в якій визначається їх місце відповідно до конкретного етапу дослідження, використання технічних прийомів і проведення операцій з теоретичним і фактичним матеріалом у заданій послідовності.
В одній і тій же науковій галузі може бути кілька методик (комплексів методів), які постійно вдосконалюються підчас наукової роботи. Найскладнішою є методика експериментальних досліджень, як лабораторних, так і польових. У різних наукових галузях використовуються методи, що збігаються за назвою, наприклад, анкетування, тестування, шкалювання, однак цілі і методика їх реалізації різні.
Класифікація методів розроблена слабо.
Досить поширеним є поділ основних типів методів за двома ознаками: мети і способу реалізації.
За першою ознакою виділяються так звані первинні методи, що використовуються з метою збору інформації, вивчення джерел, спостереження, опитування та ін.
Вторинні методи використовуються з метою обробки та аналізу отриманих даних - кількісний та якісний аналіз даних, їх систематизація, шкалювання та ін.
Третій тип представлений верифікаційними методами і прийомами, що дають змогу перевірити отримані результати. Вони зводяться також до кількісного та якісного аналізу даних на основі виміру співвіднесення постійних і змінних чинників.
За ознакою способу реалізації розрізняють логіко-аналітичні, візуальні та експериментально-ігрові методи.
До перших належать традиційні методи дедукції та індукції, що різняться вихідним етапом аналізу. Вони доповнюють один одного і можуть використовуватися з метою верифікації - перевірки істинності гіпотез і висновків.
Візуальні, або графічні, методи - графи, схеми, діаграми, картограми та ін. дають змогу отримати синтезоване уявлення про досліджуваний об'єкт і водночас наочно показати його складові, їхню питому вагу, причинно-наслідкові зв'язки, інтенсивність розподілу компонентів у заданому об'ємі. Ці методи тісно пов'язані з комп'ютерними технологіями.
Експериментально-ігрові методи безпосередньо стосуються реальних об'єктів, які функціонують у конкретній ситуації, і призначаються для прогнозування результатів. З ними пов'язаний цілий розділ математики - "теорія ігор".
Інколи методи поділяють на групи відповідно до їх функціональних можливостей: етапні, тобто пов'язані з певними етапами дослідження, й універсальні, які використовують на всіх етапах. До першої групи відносять спостереження, експеримент, а до другої - абстрагування, узагальнення, дедукцію та індукцію та ін.
За використовуваним науковим арсеналом та інструментарієм у теоретичних і емпіричних дослідженнях вживаються або поєднується дві основні групи методів:
аналітично-розрахункові;
експериментальні.
Розрізняють методи теоретичних та емпіричних досліджень. Такий розподіл методів завжди умовний, оскільки з розвитком пізнання один науковий метод може переходити з однієї категорії в іншу.
Успіх наукового дослідження значною мірою залежить від уміння науковця вибрати найрезультативніші методи дослідження, оскільки саме вони дають можливість досягти поставленої в дисертації мети.
Методи наукового пізнання поділяють на загальні й спеціальні.
Більшість соціальних проблем конкретних наук і навіть окремі етапи їх дослідження потребують застосування спеціальних методів вирішення. Вони мають специфічний характер і вивчаються, розробляються та вдосконалюються в конкретних, спеціальних науках. Вони ніколи не бувають довільними, оскільки визначаються характером досліджуваного об'єкта.
Загальні методи наукового пізнання, на відміну від спеціальних, використовуються в дослідницькому процесі в різноманітних науках.
Загальні методи наукового пізнання умовно поділяють на три групи:
методи емпіричного дослідження (спостереження, порівняння, вимірювання, експеримент);
методи, що використовуються як на емпіричному, так і на теоретичному рівнях дослідження (абстрагування, аналіз і синтез, індукція і дедукція, моделювання та ін.);
методи або методологія, що використовуються на теоретичному рівні дослідження (сходження від абстрактного до конкретного, системний, структурно - діяльнісний підхід).
