Синектичне засідання відбувається за такими основними етапами

1. Точне, якомога повніше формулювання завдання (проблеми) у загальному вигляді (“проблема як вона дана” - ПЯД).

2. Експертний аналіз задачі (проблеми) з визначенням найбільш вдалих формульоровок (“проблема як її розуміють” – ПЯР).

3. Генерування ідей рішень у тому формулюванні, на якому зупинено вибір.

4. Перенос (переміщення) нових ідей до ПЯД аба ПЯР і визначення їх можливостей.

5. Заключна частина синектичного засідання – розвиток і максимальна концентрація найбільш вдалої ідеї на суто фаховому рівні.

Синектичні засідання тривають кілька годин і становлять незначну частину загального часу вирішення поставленого завдання. Основний час синектори присвячують системному аналізу, обговоренню результатів, консультуванню з фахівцями, експериментуванню, пошукам шляхів реалізації рішення.

Методи мозкового та синектичного штурму дають значно більше ідей, ніж звичайний метод спроб та помилок. Але вони непридатні при вирішенні досить складних завдань і характеризуються великою кількістю “відходів”, тобто, нереальних, зарозумілих, некорисних рішень (до 95%).

Уява і фантазія

Уява і фантазія – це синоніми. Вони є елементами творчого, у тому числі й інженерного, мислення, що характеризують здатність людини вибудовувати представлення і ситуації, що ніколи в цілому не сприймаються нею в дійсності. Уява являє собою процес перетворюваного відображення дійсності. Результатом цього процесу є ідеалізований продукт, тобто те, що ще не існує. Творча уява і фантазія – це те, що об‘єднує наукову, технічну й мистецьку діяльність. Уява і фантазія можуть мати різний рівень довільності: від дитячих фантазій та сновидіння до цілеспрямованих пошуків винахідників.

А. Ейнштейн роль уяви в науковій творчості визначив таким чином: “Уява часто важливіша, ніж знання. Знання обмежені, тоді як уява охоплює весь світ, стимулюючи прогрес, даючи початок еволюції. Точніше кажучи, уява – вирішальний фактор у наукових дослідженнях”.

При вирішенні творчих завдань широко використовуються парадокси та винятки з правил. Геніальні рішення найчастіше приймають люди, які доводять деякі положення до логічного абсурду і при цьому не бояться шокувати ними вчений світ. О. Уайльд сказав: “Я повірю чому завгодно, аби воно було зовсім неймовірним”. У значній кількості розв‘язуваних технічних і наукових завдань задають деякі фактично недосяжні умови та параметри: абсолютний вакуум, абсолютно чорне тіло, коефіцієнт корисної дії, що дорівнює одиниці, - нехтують тертям, опором, інерцією тощо. Більш серйозні наукові ідеї та гіпотези народжувались і продовжують народжуватися з припущення про існування невідомих раніше у природі процесів, сил і речей.

Генерування нових ідей цілком залежить від уяви або фантазії творчої особистості. Джерелами цих ідей можуть бути різні компоненти, що характеризують здатність людини до передбачення, або їх комбінація: логічна (виходить з аналізу об‘єктивних тенденцій розвитку ідеї), критична (виходить з того, що потреби суспільства і техніки вже не можуть бути задоволеними відомими або очевидними засобами) і суто творча (основана на уявленнях, що не мають прообразів у реальному світі, хоча й спираються на елементи дійсності).

Саме творчій компоненті належить вирішальна роль у суспільному і науково – технічному прогресі.