- •Розділ 1. Наука: передумови виникнення та сучасні тенденції розвитку
- •Завдання курсу “Основи наукових досліджень”
- •1.1. Поняття, зміст і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Класифікація наук
- •1.4. Наукознавство та його розвиток
- •1.5. Організація науки і підготовка наукових кадрів
- •Розділ 2. Теоретична основа наукових досліджень
- •2.1. Структура наукової теорії
- •2.2. Функції наукової теорії
- •2.3. Класифікація наукових теорій
- •2.4. Економічна наука в системі гуманітарного знання
- •Розділ 3. Логіка і етапи наукових досліджень
- •32.1. Наукове пізнання і наукове дослідження
- •3.2. Етапи наукового дослідження
- •Форми наукового викладу матеріалів дослідження
- •Тема 4. Методологія та методи наукової творчості
- •1. Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
- •2. Поняття методології її функції та рівні.
- •3. Методи і техніка досліджень
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень.
- •Методи теоретичних досліджень.
- •Тема 5. Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності
- •Ознаки, види та рівні наукової і технічної творчості, форми представлення результатів
- •Етапи та структура творчого процесу
- •Тема 6. Спеціальні евристичні методи наукового дослідження
- •Поняття про евристику й методи активізації творчості
- •Принципи, види і методи активізації творчої діяльності
- •Психологічна інерція і прийоми активізації творчості
- •Синектичне засідання відбувається за такими основними етапами
- •Уява і фантазія
- •Емпатія
- •Асоціативні методики
- •Рослина – вертикальна, повзуча, польова, лісова, така, що стежить за сонцем або саморозкривається, фотосинтезуюча та ін.;
- •Метод контрольних запитань
- •Морфологічний аналіз
- •Інтелект, його різновиди, можливості підвищення його ефективності
- •Тема 5. Винахідництво і раціоналізаторство як прикладний результат наукових досліджень Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •Види і типи об'єктів інтелектуальної власності
- •Передавання права на об’єкти промислової власності
- •Методи стимулювання творчої активності персоналу
- •Організація винахідницької діяльності
- •Тема: наукова комунікація Наукова комунікація
- •Технічні засоби наукової діяльності.
- •Ділове спілкування.
- •Особистий архів науковця.
- •Апробація результатів наукових досліджень
- •Висновки
- •Тематика наукових досліджень та оформлення їх результатів
- •8.1. Вибір теми дослідження
- •8.2. Обґрунтування актуальності, цінності та новизни наукових розробок
- •8.3. Основні вимоги щодо структури і порядку оформлення наукових документів
- •Вимоги щодо оформлення наукової роботи
- •3.1. Загальні вказівки
- •3.2. Оформлення таблиць
- •(Назва таблиці)
- •Приклад оформлення таблиці
- •3.3. Оформлення рисунків
- •Приклад оформлення рисунку
- •3.4. Оформлення формул, приміток, посилань
- •3.5. Оформлення списку використаних джерел та додатків
- •Додаток д Зразки оформлення бібліографічних описів у списку джерел
Рослина – вертикальна, повзуча, польова, лісова, така, що стежить за сонцем або саморозкривається, фотосинтезуюча та ін.;
каміння – тверде, кругле, важке, легке, пористе тощо.
Відбір і розвинення деяких асоціацій можуть привести до таких (може, й відомих) відносно корисних варіантів рішення: світловипромінювальний діод, вакуумний діод, твердотілий діод, фотоперетворювальний діод, діод на аморфних напівпровідниках тощо.
Якщо у вищенаведеному прикладі використати ще й синоніми об‘єктів (діод – випрямляч, кенотрон, детектор; лампа – фара, ліхтар, бра; рослина – дерево, кущ, мох; каміння – галька, скеля, цегла), то попарне поєднання ознак синонімів і фокального об‘єкта може значно збільшити кількість розглядуваних варіантів рішення.
Цей метод запропоновано Г.Я. Бушем, і він одержав назву методу гірлянд випадковостей і асоціацій.
Результатом подальшого розвитку цього методу є метод десяткових матриць, запропонований у 1972 р. Р. Повілейком. Варіант рішення відшукується на перетинах матриці, в горізонтальних рядках якої записано декілька (у автора – 10) евристичних прийомів, а у вертикальних стовпцях – основні показники технічної системи: геометричні, фізичні, хімічні, механічні, конструктивні, технологічні, експлуатаційні, економічні, ергономічні, екологічні, художні тощо (у Повілейка їх 10, але їх кількість може бути більшою або меншою, а перелік визначається специфікою завдання).
Метод контрольних запитань
Коли винахідник або інший творець працює над конкретною проблемою, він, так би мовити, вступає у внутрішній діалог із самим собою або реально дискутує із своїми колегами, співавторами, учнями, замовниками. Мета такого діалогу або співбесід – за допомогою навідних запитань максимально наблизитися до найбільш прискореного й ефективного вирішення цієї проблеми.
Звідси – численні спроби систематизувати перелік цих запитань і поява так званого методу контрольних запитань (МКЗ), який є одним із прийомів психологічної активізації творчого мислення, що застосовується переважно на початкових стадіях постановки і вирішення відносно нескладних технічних завдань.
Дуже поширені переліки контрольних запитань, запропоновані А. Осборном Т. Ейлоартом, Д. Пойа, Д. Пірсоном, Е. Раудзенцем, Г. Бушем та ін. Залежно від специфіки вирішування завдання, уяви, глибини знань тощо, винахідник може обрати той чи інший варіант МКЗ і навіть адаптувати його до своїх цілей або розширити перелік контрольних запитань. Частіше користуються переліком А. Осборна, що містить 9 груп контрольних запитань:
1. Яке нове застосування технічному об‘єкту Ви можете запропонувати? Чи можливі нові способи застосування? Як модифікувати відомі способи застосування?
2. Чи можливе вирішення винахідницького завдання шляхом пристосування, спрощення, скорочення? Що нагадує Вам даний технічний об‘єкт? Чи викликає аналогія нову ідею? Чи мали місце в минулому аналогічні проблемні ситуації, які можна використати? Що можна скопіювати? Який технічний об‘єкт потрібно випередити?
3. Які модифікації технічного об‘єкта можливі? Чи можлива модифікація шляхом обертання, вигину, закручування, повороту? Які зміни призначення (функції), кольору, руху, запаху, форми, окреслення можливі? Інші можливі зміни?
4. Що можна збільшити в технічному об‘єкті? Що можна приєднати? Чи можливо збільшити термін праці, впливу, частоту, розміри, міцність? Підвищити якість? Додати новий інгредієнт? Дублювати? Чи можлива мультиплікація робочих елементів або всього об‘єкта? Чи можливе перебільшення, гіперболізація елементів або всього об‘єкта?
5. Що можна в технічному об‘єкті зменшити? Що можна приєднати? Чи можна що-небудь ущільнити, стиснути, згустити, конденсувати, використати спосіб мініатюризації, вкоротити, звузити, відокремити, роздрібнити?
6. Що можна в технічному об‘єкті замінити? Наскільки і чим? Інший інгредієнт? Інший матеріал? Інший процес? Інше джерело енергії? Інше розташування? Інший колір, звук, освітлення?
7. Що можна перетворити в технічному об‘єкті? Які компоненти можна взаємно замінити? Змінити модель? Змінити розбивку, розмітку, планування? Змінити послідовність операцій? Транспонувати причину й ефект? Змінити швидкість або темп? Змінити режим?
8. Що можна в технічному об‘єкті зробити навпаки? Транспонувати позитивне і негативне? Чи не можна поміняти місцями протилежно розташовані елементи? Повернути їх задом наперед? Перекинути низом уверх? Поміняти місцями? Поміняти роллю? Перекинути зажими?
9. Які нові комбінації елементів технічного об‘єкта можливі? Чи можна утворити суміш, сплав, новий асортимент, гарнітур? Комбінувати секції, вузли, блоки, агрегати? Комбінувати цілі? Комбінувати привабливі ознаки? Комбінувати ідеї?
В інших переліках контрольних запитань робляться спроби вирішення більш складних завдань шляхом прогнозування можливих комбінованих змін у структурі та функціонуванні об‘єкта. Так, Т. Ейлоарт пропонує встановити думки неосвічених у цій справі людей, влаштувати сумбурне групове обговорювання без критики, у своїй уяві “залізти” всередину механізму, визначити загальноприйняті граничні умови та причини їх встановлення. Г. Буш пропонує вирішувати завдання в припущенні, що від цього рішення залежить життя людини, не враховуючи витрат, розглядаючи об‘єкт як іграшку (навчальний зразок, експонат), беручи до уваги колишні рішення з урахуванням сучасних технічних можливостей, прогнозуючи результат рішення через 10-15 років, тощо.
Недоліком усіх варіантів МКЗ є відсутність методики оптимального вибору комбінації найбільш дієвих запитань і надійного прогнозування кінцевого результату.
