- •Розділ 1. Наука: передумови виникнення та сучасні тенденції розвитку
- •Завдання курсу “Основи наукових досліджень”
- •1.1. Поняття, зміст і функції науки
- •1.2. Етапи становлення і розвитку науки
- •1.3. Класифікація наук
- •1.4. Наукознавство та його розвиток
- •1.5. Організація науки і підготовка наукових кадрів
- •Розділ 2. Теоретична основа наукових досліджень
- •2.1. Структура наукової теорії
- •2.2. Функції наукової теорії
- •2.3. Класифікація наукових теорій
- •2.4. Економічна наука в системі гуманітарного знання
- •Розділ 3. Логіка і етапи наукових досліджень
- •32.1. Наукове пізнання і наукове дослідження
- •3.2. Етапи наукового дослідження
- •Форми наукового викладу матеріалів дослідження
- •Тема 4. Методологія та методи наукової творчості
- •1. Наукове вивчення як основна форма наукової роботи
- •2. Поняття методології її функції та рівні.
- •3. Методи і техніка досліджень
- •Методи емпіричного дослідження.
- •Методи, що застосовуються на емпіричному та теоретичному рівнях досліджень.
- •Методи теоретичних досліджень.
- •Тема 5. Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності Наукова і технічна творчість як соціально значуща сфера людської діяльності
- •Ознаки, види та рівні наукової і технічної творчості, форми представлення результатів
- •Етапи та структура творчого процесу
- •Тема 6. Спеціальні евристичні методи наукового дослідження
- •Поняття про евристику й методи активізації творчості
- •Принципи, види і методи активізації творчої діяльності
- •Психологічна інерція і прийоми активізації творчості
- •Синектичне засідання відбувається за такими основними етапами
- •Уява і фантазія
- •Емпатія
- •Асоціативні методики
- •Рослина – вертикальна, повзуча, польова, лісова, така, що стежить за сонцем або саморозкривається, фотосинтезуюча та ін.;
- •Метод контрольних запитань
- •Морфологічний аналіз
- •Інтелект, його різновиди, можливості підвищення його ефективності
- •Тема 5. Винахідництво і раціоналізаторство як прикладний результат наукових досліджень Правові аспекти охорони інтелектуальної власності
- •Види і типи об'єктів інтелектуальної власності
- •Передавання права на об’єкти промислової власності
- •Методи стимулювання творчої активності персоналу
- •Організація винахідницької діяльності
- •Тема: наукова комунікація Наукова комунікація
- •Технічні засоби наукової діяльності.
- •Ділове спілкування.
- •Особистий архів науковця.
- •Апробація результатів наукових досліджень
- •Висновки
- •Тематика наукових досліджень та оформлення їх результатів
- •8.1. Вибір теми дослідження
- •8.2. Обґрунтування актуальності, цінності та новизни наукових розробок
- •8.3. Основні вимоги щодо структури і порядку оформлення наукових документів
- •Вимоги щодо оформлення наукової роботи
- •3.1. Загальні вказівки
- •3.2. Оформлення таблиць
- •(Назва таблиці)
- •Приклад оформлення таблиці
- •3.3. Оформлення рисунків
- •Приклад оформлення рисунку
- •3.4. Оформлення формул, приміток, посилань
- •3.5. Оформлення списку використаних джерел та додатків
- •Додаток д Зразки оформлення бібліографічних описів у списку джерел
Методи емпіричного дослідження.
Спостереження – це систематичне, цілеспрямоване вивчення об’єкта. Аби бути плідним, спостереження мусить відповідати таким вимогам:
а) задуманості заздалегідь (спостереження провадиться для певного, чітко поставленого завдання);
б) планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
в) цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідженні);
г) активності (спостерігач активно шукає потрібні об’єкти, риси явища);
д) систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження як метод пізнання дає змогу отримати первинну інформацію у вигляді сукупності емпіричних даних. Емпірична сукупність утворює первинну схематизацію об’єктів реальності - вихідних об’єктів наукового дослідження.
Порівняння – це процес встановлення подібності або відмінностей предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам.
Метод порівняння досягне результату, якщо виконуються такі вимоги:
а) можуть порівнюватися такі явища, між якими можлива деяка об’єктивна спільність;
б) порівняння має здійснюватися за найбільш важливими, суттєвими (в плані конкретного завдання) рисами.
Інформацію про об'єкт можна отримати двома шляхами:
безпосередній результат порівняння (первинна інформація);
результат обробки первинних даних (вторинна інформація).
Різні об’єкти або явища можуть порівнюватися безпосередньо через їх порівняння з будь-яким іншим об’єктом (еталоном). У першому випадку звичайно отримують якісні результати (більше-менше, вище-нижче). Порівняння ж об’єктів з еталоном надає можливість отримати кількісні характеристики. Такі порівняння називаються вимірюванням.
Вимірювання – це визначення числового значення певної величини за допомогою одиниці виміру. Вимірювання передбачає наявність таких основних елементів: об’єкта вимірювання, еталона, вимірювальних приладів, методу вимірювання.
Вимірювання розвинулося з операції порівняння, проте воно – більш потужний і універсальний пізнавальний засіб
Експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, за яким дослідник активно і цілеспрямовано впливає на нього завдяки створенню штучних умов або використанню природних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.
Розрізняють декілька видів експерименту.
1) Найпростіший вид експерименту - якісний, в якому встановлюють наявність або відсутність пропонованих теорією явищ.
2) Другим, складнішим видом є вимірювальний або кількісний експеримент, що встановлює чисельні параметри якої-небудь властивості (або властивостей) предмету, процесу.
3) Нарешті: специфічним видом експерименту є соціальний експеримент, здійснюваний з метою впровадження нових форм соціальної організації і оптимізації управління. Сфера соціального експерименту обмежена моральними і правовими нормами.
Спостереження і експеримент є джерелом наукових фактів, під якими в науці розуміються особливого роду пропозиції, фіксуючі емпіричне знання. Факти - фундамент будівлі науки, вони утворюють емпіричну основу науки, базу для висунення гіпотез і створення теорій.
Переваги експериментального вивчення об’єкта порівняно зі спостереженням такі:
а) у процесі експерименту можна вивчати явище у “чистому вигляді”, звільнитися від побічних факторів, які затінюють основний процес;
б) в експериментальних умовах можна дослідити властивості об’єктів;
в) повторюваність експерименту: його можна проводити стільки разів, скільки це необхідно.
Експеримент проводять у таких випадках:
- при спробі виявлення раніше невідомих властивостей об’єкта;
- при перевірці правильності теоретичних побудов;
- при демонструванні явища.
Метою експерименту може бути перевірка теоретичних положень (підтвердження робочої гіпотези), а також більш глибоке вивчення теми наукового дослідження.
Експерименти розподіляють на а) природні, та б) штучні.
Природні (натуральні) експерименти, головним чином, притаманні вивченню соціальних явищ (соціальний експеримент).
Щодо штучних експериментів, то вони застосовуються, як правило, у природничих науках.
Розрізняють лабораторні та виробничі експериментальні дослідження.
При проведенні лабораторних досліджень застосовують типові прилади, спеціальні моделюючи пристрої, стенди, обладнання, що дозволяє найбільш повно та якісно вивчати вплив одних характеристик на зміну інших. "Золотим" правилом експериментатора є таке положення: "При проведенні експерименту можна змінювати лише одну умову!.."
У науковому дослідженні експеримент і теорія найтісніше взаємопов’язані. Всіляке ігнорування експерименту неодмінно призводить до помилок, тому всебічне розгортання експериментальних досліджень є одним із найважливіших шляхів розвитку сучасної науки.
