Задачі до теми 10

Задача 1

Сашко П., 15 років. До психолога по консультативно-кори­гуючу допомогу звернулися мати та класний керівник. З їхньої точки зору, Сашко мало спілкується з дітьми в класі, не бере участі в загальношкільних заходах (вечорах, дискотеках тощо). Успішність підлітка добра, але нерівномірна. Матір непокоїть, що Сашко вдома мало спілкується з батьками і старшим братом. Увесь вільний час він проводить у своїй кімнаті, де грає на комп'ютері або складає комп'ютерні програми. Читає виключно спецлітературу з програмування.

Під час психологічного дослідження порушень із боку па­м'яті, уваги, працездатності не виявлено. При виконанні тесту на класифікацію, вилучення — окремі рішення за суб'єктивно-значущими ознаками, але такі рішення легко коригуються. Емоційне сприйняття без порушень. Самооцінка висока, підлі­ток усвідомлює свою нетовариськість, але не вважає її пробле­мою: «Та про що з ними балакати?» Під час дослідження за ПДО простежується виражена шизоїдна акцентуація з високим ризиком психопатизації; тенденцій до делінквентності та алко­голізації не виявлено. Систему своїх стосунків з батьками та однокласниками підліток розцінює як цілком задовільну.

1. Чи потребує Сашко психологічної корекції?

2. Про що треба повідомити батьків та педагога, що їм можна порадити?

Задача 2

Вова Т., 8 років. До психолога звернулася мама хлопчика з проханням показати «ігри, що розвивають» та «попрацювати» з дитиною, бо вона не засвоює шкільної програми. Мама пояс­нює неуспішність дитини відсутністю індивідуального підходу з боку вчительки та своєю зайнятістю.

Із бесіди з матір'ю стало відомо, що дитина народилася вчасно, але затримувалась у психофізичному розвитку: сидіти почала у 8 місяців, ходити в 1,5 року, окремі слова з'явилися у 2 роки. Дитячий садок хлопчик не відвідував, виховувався в селі в бабусі. До школи пішов не підготовлений: не знав літер, не володів навичками лічби. Протягом 1-го класу Вова навчив­ся розпізнавати окремі літери, цифри, засвоїв лічбу в межах 5 з використанням наочного матеріалу.

При психологічному обстеженні виявлено недостатність обсягу та переключуваності уваги. Працездатність рівномірно низька. Механічне запам'ятовування утруднене: 2, 2, 3, 4. Осмислювання та опосередкування не поліпшує результатів. Мислення конкретне. Хлопчику посильне встановлення зв'язку та послідовності подій у серії з 2—3 картин. «Вилучення» й «узагальнення» робляться за конкретно-ситуативними та наоч­ними ознаками. Розуміння прихованого смислу «нісенітниць» непосильне. 1(2 = 65 балів з рівномірно низьким рівнем досяг­нень. Дрібна моторика не розвинута, при виконанні графічних проб — малюнок на рівні «головонога».

Надання допомоги, додаткові інструкції суттєво не впли­вають на результати.

1. Консультації якого фахівця потребує дитина?

2. Чи є доцільними проведення коригуючих заходів та продов­ження навчання в масовій школі?

Задача 3

Вася Л., 6 років. До психолога звернулася мати хлопчика з проханням коригувально-консультативної допомоги. Вася на­родився, ріс та розвивався нормально; ходити та розмовляти почав своєчасно. Два тижні тому Васі довелося бути свідком жахливої сцени—сп'янілий батько трощив меблі, бив матір, голосно лаявся. Батько алкоголік, ситуація була одиничною. Однак у дитини з'явився страх темряви, самотності, «страшно­го дядька». В присутності батька дитина мовчить, поводиться скуто.

Під час психологічного обстеження хлопчик входить у контакт поступово, але потім охоче грає, вправляється з усіма завданнями. Порушень психічних процесів не виявлено. Інте­лект у межах вікової норми. Самооцінка адекватна. Дитина не впевнена в позитивному до неї ставленні з боку батька. При виконанні проективних методик спостерігаються висока три­вожність, фрустрованість.

1. Чи потребує дитина психологічної корекції?

2. Які її форми можна запропонувати?

3. Що можна порадити батькам хлопчика?

Задача 6

Тоня С, 7 років. Звернулася вчителька початкових класів зі скаргою на те, що дівчинка не відповідає на уроці. Вона вико­нує всі завдання, справляється з ними, але не розмовляє ні з учителькою, ні з однокласниками.

Із бесіди з татом з'ясувалося, що дівчинка народилася дещо недоношеною, але зростала й розвивалася своєчасно. Окремі слова з'явилися в 1 рік, фразове мовлення —з 3-х років. У цей період дитина почала відвідувати дитячий садок, де, за невідо­мих батькові обставин, вона замовкла і протягом усього пере­бування в дитсадку не спілкувалася там ні з ким. Удома дів­чинка нормально спілкується з батьками та знайомими дітьми. З незнайомими та поза домом мова відсутня.

Під час психологічного обстеження дівчинка вправляється із завданнями, письмово відповідає на запитання.

Виявлені певна інертність психічних процесів, висока шкільна тривожність.

1. Які форми психокоригуючої роботи можливі?

Задача 7

У школі створений клас підвищеної педагогічної уваги. У ньому навчається 15 дітей. З них—5 із ЗПР, що є наслідком педагогічної та мікросоціальної занедбаності, 6—із порушен­нями пам'яті, уваги та виснажуваністю за гіперстенічним типом, 2—із соматичними захворюваннями та гіпостенічною виснажуваністю, 2 — із затримкою розвитку мовлення.

Адміністрація школи вимагає від психолога організації психологічного коригування у цьому класі.

1. Як організувати роботу?

2. Чи є доцільними заняття з усім класом разом?

3. Допомога якого фахівця була б бажаною?