2. Класифікація банківських рахунків

У банківській практиці використовуються різноманітні види рахунків.

Розрахунковий рахунок — основний рахунок, що відкри­вається банками підприємствам і організаціям, які здійсню­ють комерційну діяльність з метою отримання прибутку, во­лодіють основними та оборотними коштами і мають само­стійний баланс.

З розрахункового рахунка здійснюються грошові операції, пов'язані з основною комерційною діяльністю підприємства — розрахунки за товарно-матеріальні цінності, надані й отри­мані послуги; отримання заробітної плати та сплата обов'яз­кових платежів з неї; сплата платежів до бюджету і держав­них фінансових фондів; інші операції відповідно до статутної діяльності підприємства.

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банка­ми некомерційним, громадським та деяким іншим організа­ціям і установам, які не мають підстав для відкриття розра­хункового рахунка. До таких організацій і установ належать, наприклад, постійні уповноважені різноманітних громадських фондів, театри і цирки, що приїхали на гастролі, і т. ін.

Характерною ознакою поточного рахунка є те, що він при­значений для забезпечення лише власних потреб вищевказа­них організацій та установ, а саме: виплати заробітної плати та платежів з неї, проведення операцій, пов'язаних із соціаль­но-побутовими витратами, та інші.

Суброзрахунковий рахунок - підсобний банківський ра­хунок, що відкривається підприємствам і організаціям, які мають філії, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи. Ці підрозділи мають перебувати на окремому ба­лансі і бути самостійними платниками податку. Субрахунок відкривається для проведення розрахунків за місцем розта­шування відособлених структурних підрозділів підприємства за клопотанням власника основного рахунка і за згодою уста­нови банку.

Кошти, що надходять на субрахунок, можуть перерахову­ватись на основний розрахунковий рахунок підприємства (організації). Така особливість субрахунка обмежує його еко­номічне значення, підкреслює підсобний характер цього виду банківського рахунка.

У разі, коли відокремлені підрозділи не мають окремого балансу і не є самостійними платниками податків, для них можуть відкриватися субрахунки лише для зарахування ви­ручки та подальшого її перерахування на основний розрахун­ковий рахунок підприємства. Суброзрахунковий рахунок в іноземній валюті відкривається філіям тих господарських суб'єктів, що мають дозвіл на торгівлю або надання послуг за валюту.

Бюджетний рахунок - банківський рахунок, що відкри­вається підприємствам, організаціям і установам (їх від­особленим підрозділам), яким виділяються кошти за раху­нок державного або місцевого бюджету для цільового вико­ристання.

Бюджетні рахунки відкриваються для обліку доходів і ви­датків з бюджетів, на них відображаються кошти державного, обласного та інших бюджетів, а також бюджетні кошти, які виділяються для організацій і установ, що фінансуються за рахунок цих бюджетів. З переходом до казначейського вико­нання державного бюджету створюється єдиний казначейсь­кий рахунок, який об'єднує в систему бюджетні рахунки, відкриті на ім'я органів Державного казначейства, та рахун­ки розпорядників державних коштів.

Позичковий рахунок - банківський рахунок, що слу­жить для здійснення платежів, пов'язаних з наданням креди­ту, поверненням його та сплатою відсотків за нього. Позичко­вий рахунок використовується установами банків для обліку кредитів, що їх одержали організації, підприємства, установи і громадяни. Позичкові рахунки відкриваються на договірній основі як юридичним, так і фізичним особам у будь-якій уста­нові банку, яка має право видавати позички.

Різновидом позичкового рахунка є контокорентний ра­хунок. Це єдиний рахунок, на якому обліковуються всі гро­шові операції банку з клієнтом. Контокорентний рахунок по­єднує в собі функції розрахункового і позичкового рахунків; на ньому фіксуються позики банку, всі платежі з рахунка за дорученням клієнта, кошти, які надходять на рахунок клієнта в банк, повернення позик тощо.

Позичковий рахунок може бути відкритий також в іно­земній валюті.

Депозитний рахунок - банківський рахунок, що відкри­вається юридичним і фізичним особам для розміщення тим­часово вільних коштів на депозити банку з нарахуванням відсотків за депозит.

Депозитні рахунки відкриваються на підставі депозитно­го договору, укладеного між власником рахунка і установою банку на визначений у договорі строк. Після закінчення стро­ку зберігання гроші разом з відсотками повертаються їх влас­никові.

Проведення розрахункових операцій та видача коштів го­тівкою з депозитного рахунка забороняється. Такий захід відповідає умовам жорсткої грошово-кредитної політики.

Депозитні рахунки відкриваються також для розміщення на депозитах банку тимчасово вільних коштів в іноземній ва­люті.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкри­вається для обліку розрахунків, що їх виконує одна установа банку за дорученням і на кошти іншої установи банку на підставі укладеного кореспондентського договору. Кореспон­дентські розрахунки здійснюються між: 1) комерційними бан­ками; 2) Національним банком і комерційними банками; 3) вітчизняними та іноземними банками.

Субкореспондентський рахунок відкривається установі комерційного банку (філії, відділенню, управлінню тощо), що не є юридичною особою.

Кореспондентські рахунки з міжнародних розрахунків поді­ляються на два види:

- рахунок "Ностро" - міжнародний кореспондентський рахунок даної установи банку в банку-кореспонденті; вико­ристовується для обліку доручень банку своїм закордонним кореспондентам;

- рахунок "Лоро" - міжнародний кореспондентський рахунок, відкритий банком-кореспондентом у даній установі банку; на цьому рахунку обліковуються доручення, одержані від закордонного кореспондента.

Рахунок "Ностро" і рахунок "Лоро" взаємопов'язані: ра­хунок "Ностро" в одному банку є рахунком "Лоро" в банку-кореспонденті.

Розрахунковий рахунок громадян - банківський раху­нок, що відкривається фізичним особам для проведення без­готівкових розрахунків у національній валюті між собою та з юридичними особами.

На розрахункові рахунки фізичних осіб можуть зарахову­ватися: заробітна плата, пенсії, допомоги, авторські гонорари; виплати страхових та викупних сум; орендна плата; відшко­дування шкоди, заподіяної громадянам; кошти за реалізовані товарно-матеріальні цінності і за здану сільгосппродукцію та інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

З розрахункових рахунків фізичних осіб проводяться такі операції: розрахунки за надані послуги юридичними та фізич­ними особами; розрахунки за придбані в підприємствах торгівлі товари; відрахування до державного і місцевого бюд­жетів обов'язкових та інших платежів; розрахунки за купів­лю і продаж цінних паперів на біржовому та позабіржовому ринках, інші операції.

Вкладний рахунок громадян (ощадний вклад) - банків­ський рахунок, що відкривається на підставі окремого дого­вору з видачею вкладникові вкладного документа. Таким до­кументом може бути ощадна книжка (іменна чи на пред'яв­ника); ощадний сертифікат тощо.

Кошти на вкладний рахунок можуть бути покладені готів­кою або перераховані з розрахункового рахунка.