13. Розрахунки при здійсненні заліку взаємної заборгованості

Суть розрахунків при здійсненні заліку взаємної заборгова­ності полягає у скасуванні в рівновеликих сумах взаємних гро­шових вимог та зобов'язань боржників і кредиторів один до одного.

Підприємства, що мають постійні господарські зв'язки з приводу поставок товарів (виконаних робіт, наданих послуг) можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустріч­них вимог. В угодах сторонами передбачається періодичність звірок взаємної заборгованості із складанням відповідного акта, строки та форма розрахунків. Після складання акта звірки взаємної заборгованості сторона залежно від того, на користь кого склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує

розрахунковий документ (платіжне доручення, платіжну вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Здійснення разового заліку взаємозаборгованості між гру­пою підприємств за рішенням центральних органів оформляєть­ся платіжними вимогами.

Платіжні вимоги виставляються кредиторами на платників за кожною позицією дебіторської заборгованості, що відобра­жена в бухгалтерському обліку кредитора.

Дебітор має право повністю або частково відмовитися від оплати платіжної вимоги. У цьому разі він протягом трьох робочих днів з дня отримання реєстру електронних платіжних повідомлень надає банку заяву про повну або часткову відмову від акцепту платежу з обов'язковим зазначенням мотиву відмо­ви. Спори, які виникатимуть при цьому, вирішуються в претен­зійно-позовному порядку.

На час проведення заліку взаємної заборгованості підприємств кожному учасникові відкривається тимчасовий особовий раху­нок на балансовому рахунку № 725 "Розрахунки за разовими заліками", за дебетом якого проводяться суми документів, які оплачуються у порядку заліку, а за кредитом — суми, які наді­йшли підприємству від інших учасників заліку. Оплата за ра­хунком № 725 здійснюється в межах кредитового залишку.

В умовах рівномірних, постійних та ритмічних поставок товарів і в наданні послуг можуть використовуватися планові платежі, що здійснюються згідно з окремим договором. При цьому розрахунки здійснюються періодично відповідно до до­мовленості між сторонами, однаковими сумами у попередньо встановлені строки.

З метою подолання платіжної кризи в Україні запровад­жується порядок проведення взаємозаліку коштів з фінансу­вання видатків у рахунок погашення недоїмки за платежами до бюджету. Цей взаємозалік проводиться між розпорядни­ком бюджетних коштів та платником податків у межах не-проведених на дату взаємозаліку видатків, затверджених у кошторисі бюджетної установи, та суми, що не перевищує роз­міру недоїмки платника за відповідними видами податків.

Для вдосконалення системи розрахунків можливе і доціль­не створення центральних та регіональних електронних центрів взаємозаліків, які б на основі інформації про дебі­торсько-кредиторську заборгованість підприємств вибудову­вали замкнуті фінансові ланцюги і проводили електронний взаємозалік.

Поєднання комерційного кредиту з проведенням взаємозаліку боргів за розрахунками за електроенергію характерне для так званих енергетичних векселів, що почали використовуватись в Україні з листопада 1996 р. Центральний суб'єкт ринку елект­роенергії в Україні - НДЦЕ (Національний диспетчерський центр електроенергетики) "збирає" вироблену електроенергію з генеруючих підприємств (електростанцій) і продає її спожива­чам. В умовах платіжної кризи і значних сум неплатежів з боку споживачів електроенергії НДЦЕ не спроможні повністю оплачувати електроенергію генеруючим компаніям. Свої зобов'я­зання перед ними НДЦЕ оформляє векселями, передаючи їх ви­робникам електроенергії. Електростанції, одержавши вексель НДЦЕ, в свою чергу розраховуються ним за спожите вугілля (газ), необхідні для виробництва електроенергії. Постачальники вугілля (газу) пред'являють цей вексель уже НДЦЕ або його підрозділам - обленерго, які погашаються наданням відповід­ного обсягу електроенергії. Таким чином, ланцюг взаємозаліку боргів замикається, що оформляється відповідною бартерною угодою між учасниками цього єдиного технологічного процесу.

Розрахунки на основі заліку взаємних вимог розширюють можливість діючих механізмів здійснення платежів у народ­ному господарстві України.