2.3. Національна грошова система України

Національна грошова система - це встановлена дер­жавою форма організації грошового обороту в країні, в тому числі й порядок емісії національних грошових знаків. Національна грошова система складається історично, її зміст і структурні елементи відображають досягнутий соціально-еко­номічний рівень розвитку країни. Вона регулюється закона­ми держави та іншими юридичними актами. Сучасна націо­нальна грошова система України — це грошова система рин­кового типу.

Розпад СРСР у кінці 1991 року зумовив необхідність вихо­ду України з радянської (російської) рубльової зони, запровад­ження власної грошової одиниці та створення на цій основі власної національної грошової системи як невід'ємної складо­вої національної економіки. Вже 10 січня 1992 р. Україна вве­ла в готівковий обіг перехідну національну валюту — україн­ський карбованець (купон), а у листопаді 1992 р. було заверше­но впровадження українського карбованця у безготівковий обіг. Український карбованець (купон) забезпечував грошовий обо­рот у нашій країні понад чотири з половиною роки.

Український карбованець (купон) був тимчасовою грошовою одиницею. За своєю економічною сутністю — це купон багаторазового використання. Національна грошова система, як правило, включає такі основні структурні елементи:

• найменування грошової одиниці та її частин;

• види державних грошових знаків, які мають законну платіжну силу;

• масштаб цін;

• валютний курс;

• порядок готівкового та безготівкового обігу, їх регламен­ тацію, в тому числі організацію міжнародних розрахунків;

— інститут (установу), що здійснює грошово-кредитне та валютне регулювання.

Грошова одиниця встановлюється законодавством країни з урахуванням соціально-економічних та історичних законо­мірностей її розвитку. У Конституції України (ст. 99) зазна­чається, що грошовою одиницею України є гривня. Забезпечен­ня стабільності гривні є основною функцією центрального бан­ку нашої держави — Національного банку України (НБУ). Грошова одиниця є лічильною одиницею, тобто одиницею мас­штабу цін усіх товарів.

Зростання довіри до національної грошової одиниці — гривні — одне з найважливіших сьогоднішніх і перспектив­них завдань розбудови національної грошової системи України.

Розмінною грошовою одиницею в Україні є копійка.

Види грошових знаків, що використовуються в націо­нальній грошовій системі країни, визначаються відповідними юридичними актами. В сучасних умовах у грошовому обороті України використовуються банківські білети (банкноти) і роз­мінна монета.

Банкноти — гривня — випускаються в обіг НБУ. Це ос­новний вид грошових знаків, що використовуються у сфері грошового обороту України. Розмінні монети випускаються в обіг для зручності обслуговування роздрібного товарообороту. Розмінні монети є незамінними в торговельних операціях, коли необхідно розплачуватись за товар дрібними частинами гро­шової одиниці.

Монета має законодавчо визначені форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи включно з номіналом вартості. Розмінна монета зараз карбується зі сплавів звичайних металів — міді, нікелю, алюмінію. Така монета називається білонною.

1 українська гривня дорівнює 100 копійкам (тобто копій­ка становить 1/100 частини гривні).

Масштаб цін — це засіб вираження вартості (ціни) то­варів у грошових одиницях. Масштаб цін встановлюється й змінюється у законодавчому порядку. Для держави невигід­ний такий масштаб цін, при якому вартість (ціна) товарів ви­значається у великих сумах грошей — тисячах, мільйонах тощо. Тому проводиться деномінація грошей і зміна на цій основі масштабу цін. Деномінація — це зміна номінальної вартості грошових знаків з метою стабілізації національної валюти чи спрощення розрахунків. Деномінація відбувається шляхом обміну за встановленим співвідношенням старих грошових знаків на нові: у тому ж співвідношенні змінюються й ціни на товари і послуги.

Валютний курс — це співвідношення між національни­ми грошовими одиницями (валютами) різних країн, що вияв­ляється під час їх обміну. По суті, валютний курс — це "ціна" грошової одиниці однієї країни, виражена в грошових одини­цях іншої країни.

Потреба встановлення валютного курсу випливає з особли­востей виконання грішми функцій світових грошей. Україн­ська гривня, як і будь-яка інша національна грошова одини­ця, є законним купівельним і платіжним засобом тільки на території України. За межами України гривня має бути об­міняна на ту валюту, яка є законною для даної країни.

Нормальне функціонування національної грошової систе­ми неможливе без державного встановлення і регламентації порядку готівкового і безготівкового грошового обігу. НБУ повинен строго контролювати грошовий обіг, сприяти забезпе­ченню стабільності національної грошової одиниці, регламен­тувати емісію готівки, вдосконалювати правила здійснення без­готівкових платежів, форм розрахунків, способів і порядку пла­тежів, контролювати касові операції у народному господарстві.

Інституцією, яка здійснює грошово-кредитне і валют­не регулювання в Україні, є НБУ — незалежний фінансово-економічний орган, не підпорядкований ні Президенту, ні Ка­бінету Міністрів, ні Верховній Раді. НБУ проводить незалеж­ну грошову (монетарну) політику. Постанови, положення та інші нормативні акти щодо регулювання грошового готівко­вого і безготівкового обігу приймає і затверджує Правління НБУ. Рішення Правління НБУ не потребують окремого за­твердження в органах державної влади. НБУ координує діяльність банківської системи України в цілому.