1.3.18. Дія aргентуму нiтрату

Аргентуму нітрат утворює з йонами АsО₃^3-, АsO₄^3- осади Аg₃АsО₃ і Аg₃AsO₄ відповідно жовтого і коричневого кольору. Осади нерозчинні в СН₃СООН, але розчинні в НNО₃ і NН₄OН. Реакцію проводять у нейтральному або ацетатнокислому середовищі.

AsO₂^- + 3Ag⁺ + H₂O →Ag₃AsO₃↓ + 2H⁺;

AsO₄^3- + 3Ag⁺ →Ag₃AsO₄↓.

Виконання досліду:

До 0,5-1 см³ розчину солі Арсену додають 3-4 краплі розчину АgNО₃. Виявленню Арсену перешкоджають йони, які утворюють забарвлені осади з АgNО₃.

1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)

Магнезіальна суміш (MgCl₂ + NH₄Cl + NH₄OH) утворює з йонами АsO₄^3- білий кристалічний осад (помутніння розчину) подвійної солі Магній-Амоній-Арсенату.

Nа₂НАsO₄ + МgСl₂ + NН₄OН = МgNН₄AsO₄↓ + 2NаС1+Н₂O

Реакцію проводять у слаболужному середовищі у присутності NH₄Сl. Осад розчинний у СН₃СООН і в неорганічних кислотах.

Виконання досліду:

До 0,5-1 см³ розчину, що містить йони Мg²⁺, додають краплями розчин NH₄ОН до утворення незначного осаду (помутніння), потім додають невелику кількість сухого NH₄С1 і 3-4 краплі розчину Nа₂НАsO₄. Всі йони, що утворюють нерозчинні сполуки з Мg²⁺ і АsO₄^3- перешкоджають виявленню Арсену.

1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)

При нагріванні молібденова рідина утворює з йонами АsO₄^3- дрібнокристалічний ясножовтий осад амонійної солі арсеномолібденової гетерополікислоти. Реакцію проводять у надлишку НNО₃. Осад нерозчинний у НNO₃, але розчиняється в NаОН.

H₃AsO₄ + 12(NH₄)₂MoO₄ + 21HNO₃ = (NH₄)₃[As(Mo₃O₁₀)₄]•H₂O↓ +

+ 21NH₄NO₃ + 11H₂O

Виконання досліду:

До 1 см³ розчину, що містить йони АsO₄^3-, добавляють 5-6 см³ молібденової рідини. Вміст пробірки нагрівають майже до кипіння і залишають на 5 хвилин. Йони АsO₃^3- не взаємодіють з молібденовою рідиною. Їх попередньо оксидують до АsO₄^3- за допомогою H₂O₂ або концентрованого розчину НNО₃. Виявленню АsO₄^3- перешкоджають йони РО₄^3-.

1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)

Металічний цинк відновлює йони АsО₃^3- і АsO₄^3- до газоподібного арсину АsН₃:

Nа₃АsO₄ + 4Zn + 5NаОН = 4Nа₂ZnO₂ + АsН₃↑ + Н₂O.

Реакцію проводять у лужному середовищі. Арсин, що виділяється, виявляють за допомогою смужки фільтрувального паперу, змоченої попередньо розчином АgNО₃, яка чорніє в результаті виділення металічного срібла.

Виконання досліду:

До 2 см³ розчину NаОН додають 1-2 гранули металічного цинку. Вміст пробірки нагрівають до початку розчинення цинку і додають 3-4 краплі розчину натрію арсенату чи арсеніту. Пробірку закривають ватним тампоном, змоченим розчином плюмбуму ацетату для поглинання можливої домішки сірководню. Зверху пробірку закривають фільтрувальним папером, змоченим розчином аргентуму нітрату. В присутності АsН₃ на фільтрувальному папері через декілька хвилин виникає чорна пляма. Йони Sb³⁺ і Sb⁵⁺ перешкоджають досліду.

1.3.22. Дія розчину йоду

Розчин йоду знебарвлюється при добавленні його до розчину, що містить йони АsО₃^3- внаслідок оксидації останніх до АsO₄^3-:

Nа₃АsО₃ + I₂ + Н₂O = Nа₃АsO₄ + 2НІ.

Реакцію проводять у слаболужному середовищі (за допомогою NаНСО₃)

Виконання досліду:

До 0,5-1 см³ розчину, що містить йони АsО₃^3-, додають 3-4 краплі розчину NаНСО₃ і краплями розчин І₂. Виявленню АsО₃^3- перешкоджають відновники.