- •Затверджено методичною комісією фармацевтичного факультету іфнму
- •Оформлення протоколів лабораторних занять
- •Основні правила техніки безпеки в лабораторії аналітичної хімії
- •1.1. Загальні правила
- •1.2. Робота з кислотами і лугами
- •1.3. Робота зі шкідливими та токсичними речовинами
- •1.4. Робота з горючими речовинами і речовинами, які легко спалахують
- •1.5.Надання першої допомоги при нещасних випадках
- •Заняття №1
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-іii-ї аналітичних груп катіонів
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •Умови проведення реакції
- •1.6.Реакція з калію гексагідроксостибіатом k[Sb(oh)6]
- •Умови проведення реакції
- •1.9. Реакція з натрію гексанітрокобальтатом (ііі) (фармакопейна)
- •1.14. Дія реактиву Неслера
- •1.15. Кип’ятіння солей амонію з натрію карбонатом
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.2. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.3. Дія калію йодиду
- •2.2.4. Дія натрію карбонату і амонію карбонату
- •2.2.5. Дія натрію гідрофосфату
- •2.2.6. Дія калію хромату та калію дихромату
- •2.3.2. Дія сульфатної кислоти (фармакопейна)
- •2.3.3. Дія калію хромату або калію дихромату (фармакопейна)
- •2.4.1. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія стануму (II) хлориду
- •2.4.3. Реакція на мідній пластинці (фармакопейна)
- •Наступних реакцій (фармакопейна з хлоридною кислотою)
- •2.5.2. Реакція "срібного дзеркала” (фармакопейна)
- •3.2.5. Дія калію хромату
- •3.2.6. Дія калію гексаціаноферату (іi)
- •3.3.1. Дія калію дихромату
- •3.3.2. Дія натрію родизонату
- •3.3.3. Забарвлення полум’я
- •3.3.4. Дія гіпсової води (насиченого розчину СаSo4)
- •3.3.9. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
- •Заняття №2
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Біологічна роль і медичне застосування
- •Самостійна робота на занятті
- •Експериментальна частина
- •1.3.1. Дія натрію гідроксиду
- •1.3.2. Дія алізарину s
- •1.3.3. Дія кобальту нітрату (утворення "тенарової синьки")
- •1.3.4.Реакція з 8-гідроксихіноліном
- •1.3.7. Утворення перокисхроматної кислоти
- •1.3.8. Дія сірководню (н2s) (фармакопейна)
- •1.3.9. Дія калію гексаціаноферату (II) (фармакопейна)
- •1.3.10.Взаємодія з кобальту нітратом (утворення "Ринманової зелені")
- •1.3.11. Дія дитизону
- •1.3.12. Дія сірководню
- •1.3.13. Дія купферону
- •1.3.14. Дії солей Бісмуту
- •1.3.15. Дія солей Меркурію (і-II)
- •1.3.16. Дія диметилгліоксиму
- •Д) Реакції йонів АsO33-, АsO43-
- •1.3.17. Дія сірководню
- •1.3.18. Дія aргентуму нiтрату
- •1.3.19. Дія магнезіальної суміші (фармакопейна)
- •1.3.20. Дія молібденової рідини (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти)
- •1.3.21. Дія металічного цинку (реакція Гутцайта)
- •1.3.22. Дія розчину йоду
- •1.3.23. Реакція Марша
- •2.2. Дія загальних реагентів
- •2.2.1. Дія амонію гідроксиду
- •2.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •2.3.2. Дія α, α’-дипіридину
- •2.3.3. Дія диметилгліоксиму
- •2.4.1. Дія калію гексаціаноферату (іі) (фармакопейна)
- •2.4.2. Дія амонію роданіду (фармакопейна)
- •2.4.3. Дія калію йодиду
- •2.4.4. Дія cаліцилової кислоти
- •2.5.1. Дія натрію моногідрофосфату (фармакопейна)
- •2.5.2. Дія натрію гіпойодиду
- •2.5.3. Дія магнезону і (п-нітробензолазорезорцин)
- •2.7.1. Гідроліз солей Бісмуту
- •2.7.2.Дія стануму (II) хлориду
- •2.7.3. Дія калію йодиду
- •2.7.4. Дія тіосечовини
- •2.8.1. Гідроліз солей Стибію
- •Виконання досліду:
- •2.8.2. Дія активних металів
- •2.8.3. Дія метилового фіолетового
- •2.8.4. Реакція Марша
- •3.2. Дія загальних реагентів
- •3.2.1. Дія лугів (NaOh і koh)
- •3.2.2. Дія карбонатів натрію, калію та амонію
- •3.2.3. Дія калію гексаціаноферату (II) і калію гексаціаноферату (III)
- •3.2.4. Дія амонію сульфіду
- •3.2.5. Дія сірководню
- •3.3.1. Дія амонію роданіду
- •3.3.2. Дія α-нітрозо-β-нафтолу (реактиву Ільїнського) (фармакопейна)
- •3.4.1. Дія диметилгліоксиму (реактиву Чугаєва)
- •3.4.2. Дія амонію гідроксиду
- •3.5.1. Дія калію гексаціаноферату (II)
- •3.5.2. Дія амонію гідроксиду (фармакопейна)
- •3.5.3. Дія калію йодиду
- •3.6.1. Дія металічної міді
- •3.6.2. Дія стануму (II) хлориду
- •3.6.3. Дія калію йодиду (фармакопейна)
- •3.7.1. Дія сірководню
- •3.7.2. Дія калію тетрайодобісмутату
- •Заняття № 3
- •Самостійна позааудиторна робота
- •Контрольні питання
- •Самостійна робота на занятті
- •Біологічна роль і медичне застосування сполук I-ііі-ї аналітичних груп аніонів
- •1.1.Дія групового реагенту (0,5м розчин барію хлориду)
- •1.3.2. Дія розчинів солей Стронцію
- •Б) Реакції йонів so32-
- •1.4.1. Дія мінеральних кислот
- •1.9.2. Дія молібденової рідини
- •2. Аналіз суміші сірковмісних аніонів (s2-, s2o32-, so32-, so42-). Систематичний хід аналізу
- •2.1. Виявлення та відокремлення s2-
- •А) Реакції хлорид-йонів
- •3.2.1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
- •3.2.2. Дія оксидників
- •4.1.2. Дія розчину дифеніламіну (фармакопейна)
- •4.1.3. Дія металічної міді
- •5.Аналіз суміші галогенід-аніонів (Cl-, Br-, I--). Систематичний хід аналізу
- •5.1. Виявлення йонів Cl-
- •5.2. Виявлення йонів Br- і I-
- •Перелік екзаменаційних питань з аналітичної хімії
- •Список рекомендованої літератури
- •Константи дисоціації деяких слабких електролітів при 25°с
- •Добутки розчинності (др) деяких малорозчинних у воді сполук при 25°с
1.9.2. Дія молібденової рідини
Молібденова рідина (суміш амонію молібдату і нітратної кислоти) утворює з йонами PO43- дрібнокристалічний жовтий осад амонійної солі фосфат-молібденової гетерополікислоти. Реакцію проводять у присутності надлишку нітратної кислоти в розчині. Осад нерозчинний в HNO3, але розчинний в NaOH.
Na2HPO4 + 12(NH4)2MoO4 + 23HNO3 → 2NaNO3 + 21NH4NO3 +
(NH4)3PO4•12MoO3↓ + 12H2O
Виконання досліду:
До 1 см3 розчину, що містить йони PO43-, додають 5-6 см3 молібденової рідини і залишають на 5 хвилин. Виявленню РО43- перешкоджають йони AsO43- і SiO32-, утворюючи подібні за зовнішнім виглядом осади. Перешкоджаючий вплив цих йонів усувають додаванням тартратної кислоти.
ж) Реакції йонів AsO33-
1.10.1. Дія розчинів сульфідів (фармакопейна)
Арсеніт-йони в кислому середовищі з сульфід-йонами утворюють жовтий осад As2S3:
2AsO33- + 6H+ + 3H2S → As2S3↓ + 6H2O
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить арсеніт-йони, додають 3-4 краплі хлоридної кислоти і 5-6 крапель розчину сірководневої води.
1.10.2. Дія розчину йоду
Арсеніт-йони в слабколужному середовищі, яке створюють насиченим розчином натрію гідрокарбонату, знебарвлюють розчин йоду.
AsO33- + 2OH- + [I3]- → AsO43- + H2O + 3I-.
Виконання досліду:
До 4-5 крапель нейтралізованого ацетатною кислотою розчину натрію арсеніту додають 3-4 краплі насиченого розчину натрію гідрокарбонату і краплями розведений розчин йоду.
з) Реакції йонів AsO43-
1.11.1. Дія розчину аргентуму нітрату (фармакопейна)
Арсенат-йони утворюють з йонами Аргентуму коричневий осад аргентуму арсенату:
Na3AsO4 + 3AgNO3 → Ag3AsO4↓ + 3NaNO3
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину, що містить натрію арсенат, додають 4-5 крапель розчину аргентуму нітрату.
1.11.2. Дія розчину калію йодиду
Арсенат-йони в середовищі концентрованої хлоридної кислоти оксидують йодид-йони до вільного йоду, який забарвлює хлороформний шар у червоно-фіолетовий колір.
AsO43- + 2H+ + 2I- → AsO33- + H2O + I2.
Виконання досліду:
До 0,5 см3 розчину натрію арсенату, підкисленого 4-5 краплями концентрованої хлоридної кислоти, додають 15 крапель хлороформу і 5-7 крапель розчину калію йодиду, добре струшують. Зазначте аналітичний ефект реакції.
і) Реакції йонів SiO32-
1.12.1. Дія розчинів солей Барію
Силікат-йони з солями Барію утворюють білий осад барію силікату:
SiO32- + Bа2+ → BаSiO3↓
Осад при дії кислот розкладається з утворенням желеподібного осаду змінного складу nSiO2•mH2O:
BaSiO3 + 2H+ → Bа2+ + H2SiO3↓
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить силікат-йони, додають 5-6 крапель розчину барію хлориду.
1.12.2. Дія розчинів солей амонію
Силікат-йони при дії солей амонію утворюють білий желеподібний осад силікатної кислоти.
SiO32- +2H2O + 2NH4+ → H2SiO3↓ + 2NH4OH.
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить силікат-йони, додають декілька кристалів амонію хлориду і нагрівають на водяній ванні.
и) Реакції йонів B4O72-
1.13.1. Дія розчинів солей Барію
Тетраборат-йони з солями Барію утворюють білий осад Ba(BO2)2:
B4O72- + Bа2+ + 3H2O → Ba(BO2)2↓ + 2H3BO3
Осад при дії мінеральних кислот розкладається:
Ba(BO2)2↓ + 2H2O + 2H+ → Bа2+ + 2H3BO3
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить силікат-йони, додають 5-6 крапель розчину барію хлориду і 4-5 крапель 2М розчину натрію гідроксиду.
1.13.2. Забарвлення полум’я (фармакопейна)
(реакцію виконують сухим способом)
Тетраборат-йони в присутності сульфатної кислоти і етилового спирту утворюють борноетиловий етер, який забарвлює полум’я у зелений колір:
Na2B4O7 + H2SO4 + 5H2O → Na2SO4 + 4H3BO3
H3BO3 + 3C2H5OH → (C2H5O)3B + 3H2O
Виконання досліду:
У тигель поміщають декілька кристаликів натрію тетраборату, додають 5-6 крапель концентрованої сульфатної кислоти, 7-8 крапель етилового спирту, добре перемішують і запалюють. Зазначте аналітичний ефект реакції.
к) Реакції йонів F-
1.14.1. Дія розчинів солей Барію
Флуорид-йони з солями Барію утворюють білий осад BaF2:
2F- + Bа2+ → BaF2↓
Осад при дії мінеральних кислот розкладається:
BaF2↓ + 2H+ → Bа2+ + 2HF
Виконання досліду:
До 0,5-1 см3 розчину, що містить флуорид-йони, додають 5-6 крапель розчину барію хлориду.
1.14.2. Утворення силіцію флуориду
(реакцію виконують сухим способом)
При дії сульфатної кислоти на сухі флуориди утворюється HF, який реагує з склом пробірки з утворенням SiF4. Останній необоротно гідролізує, внаслідок чого випадає желеподібний осад H2SiO3:
CaF2 + H2SO4 → CаSO4↓ + 2HF
SiO2 + 4HF → SiF4↑ + 2H2O
SiF4 + 3H2O → H2SiO3↓ + 4HF
Виконання досліду:
Декілька кристалів кальцію флуориду і піску змішують з 3-5 краплями концентрованої сульфатної кислоти. Суміш вносять у суху пробірку і закривають корком з вставленою в нього металічною петлею, що містить краплю дистильованої води. Зазначте аналітичний ефект.
