Тема 12. Поточні витрати торговельного підприємства

Вивчаючи дану тему, студенти знайомляться із основними визначеннями витрат діяльності, обігу, поточних витрат, з’ясовують їх сутність, відмінність, значимість для підприємств торгівлі, а також звертають увагу на їх класифікацію.

Витрати звичайної та надзвичайної діяльності підприємств торгівлі групуються за статтями (рис. 12.1):

Рис. 12.1. Витрати діяльності торговельного підприємства

Поточні витрати торговельного підприємства характеризуються наступними показниками:

В_заг = В_пост + В_змін; (12.1)

де В_заг – загальні (сукпні) витрати підприємства;

В_пост., В_змін – витрати постійні та змінні (відповідно).

В_заг = В_пост + В_{змін/од} × Т; (12.2)

де В_{змін./од.} – рівень змінних витрат на одиницю товарооборту;

Т – обсяг товарообороту.

Р_р.т. = ; (12.3)

де Р_р.т. – рівень витрат у роздрібній торгівлі;

Р_о.т. – рівень витрат у гуртовій торгівлі;

ПВ – поточні витрати.

РТО – роздрібний товарооборот.

Р_о.т. = ; (12.4)

де О_скл. – оборот складський;

О_тр.опл. – оборот транзитний оплачений;

О_{д.г.зі складу} – оборот дрібногуртовий зі складу.

Р_{торг.сист.} = (12.5)

Рівень поточний витрат характеризує середні витрати у розрахунку на 1 гривню, частку витрат у роздрібній ціні товарів.

Крім рівня витрат в цілому по підприємству розраховують рівні витрат за окремими товарними групами, які отримали назву «витратомісткості реалізації товарів».

Для оцінки ефективності здійснення витрат застосовують ряд показників:

витратовіддача (ВВ):

; (12.6)

де Т – обсяг товарообороту, тис. грн.;

ПВ – сума поточних витрат, тис. грн.

доходність поточних витрат (Д_ПВ):

; (12.7)

де ВП – валовий прибуток підприємства, тис. грн.;

ЧП – чистий прибуток підприємства, тис. грн.

прибутковість поточних витрат (П_ПВ):

; (12.8)

На сучасному етапі розвитку економіки торгівлі підприємства повинні мати на меті оптимізацію суми та рівня поточних витрат, що забезпечить досягнення певного обсягу обороту та прибутку.

Для дослідження ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів торговельного підприємства здійснюється економічний аналіз його витрат.

Основними завданнями цього аналізу є наступне:

оцінка витрат (за даними плану, кошторису);

виявлення їх динаміки;

визначення впливу основних чинників на їх суму та рівень як в цілому, так і за статтями витрат;

пошук резервів економії;

виявлення непродуктивних витрат та втрат, розробка заходів по їх усуненню, економному використанню коштів, збільшенню прибутку.

У ході аналізу загального рівні витрат торгового підприємства обчислюють:

абсолютне відхилення суми витрат (∆В):

∆В = В₁ – В₀; (12.9)

де В – сума витрат;

розмір зміни рівня витрат (∆р):

∆р = р₁ – р₀; (12.10)

де р – рівень витрат.

темп зміни рівня витрат ( ):

; (12.11)

суму відносної економії (перевитрат), що пов’язана зі зміною рівня витрат ( ):

. (12.12)

де Q₁ – фактичний обсяг реалізації товарів за період.

Розмір та рівень поточних витрат підприємства формується під впливом багатьох чинників (рис. 12.2).

Рис. 12.2. Чинники формування розміру та рівня витрат у торгівлі

Важливе місце у забезпеченні ефективної діяльності торговельного підприємства посідає розробка обґрунтованої стратегії управління поточними витратами.

Управління поточними витратами (ПВ) включає:

організацію їх обліку в цілому та за статтями, що створює інформаційну базу для прийняття управлінських рішень;

аналіз ПВ;

нормування ПВ (визначення граничних їх розмірів);

планування ПВ (визначення «min» та «max» меж ПВ, можливого їх рівня, що дозволить ефективно використати ресурси підприємства та досягти цільового розміру прибутку);

контроль та оперативне управління ПВ.

Планування (прогнозування) витрат обігу торгового підприємства здійснюється наступними методами:

статистичними;

математичними;

методом оптимізації витрат;

нормативним;

методом техніко-економічних розрахунків, прямої калькуляції.

Планування (прогнозування) витрат обігу здійснюється не ізольовано, а у сукупності з іншими якісними показниками торгового підприємства: валовим прибутком та рентабельністю. Саме тому вже на стадії прогнозування має бути досягнута певна взаємна залежність та зв’язок між ними:

Р_ПВ<Р_ВО<Р_{ВП(безПДВ)}; (12.13)

де Р_ВО – рівень витрат обігу;

Р_ПВ – рівень постійних витрат;

Р_{ВП(безПДВ)} – рівень валового прибутку без податку на додану вартість.

Р_ВП – Р_РЕН ≤ Р_opt ≤ P_{ВО РИН} ; (12.14)

де Р_ВП – рівень валового прибутку;

Р_РЕН – рівень рентабельності (у % до обороту);

Р_opt – оптимальний рівень витрат;

P_{ВО РИН} – ринковий рівень витрат обігу (середньогалузевий).

У ході вивчення основаних методів планування витрат у торгівлі студенти мають звернути особливу увагу на методику розрахунків по окремим статтям, знати специфіку та алгоритм цих розрахунків.