Теми рефератів

1. Сутнісна характеристика та вимірювання ефективності діяльності торговельного підприємства.

2. Класифікація видів і форм прояву ефективності.

3. Класифікація та загальна характеристика чинників зростання ефективності діяльності підприємства

4. Сутність та види економічної конкуренції.

5. Ринок як спільнота конкуруючих компаній.

6. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки.

7. Чинники, що визначають рівень конкурентоспроможності підприємства.

8. Методи оцінки рівня конкурентоспроможності підприємства

Питання для самостійного вивчення

1. Дайте визначення ефективності.

2. Назвіть основні підходи до визначення витрат та результатів.

3. Які основні напрямки визначення ефективності?

4. Назвіть основні ознаки класифікації видів ефективності.

5. Сформулюйте основні принципи раціонального вибору системи показників.

6. Дайте математичну та економічну інтерпретацію нормативного коефіцієнта ефективності у формулі зведених витрат.

7. Що таке економічна конкуренція та якими є відмітні риси її сучасного трактування?

8. Охарактеризуйте підходи до класифікації конкурентоспроможності.

9. Які типи ринкової поведінки підприємств виділяють в залежності від цілей, що переслідують підприємства?

10. Якими є основні ознаки конкурентоспроможності ринкового суб’єкта?

11. Дайте порівняльну характеристику основних ринкових структур.

12. Які об’єкти можуть характеризуватися такою властивістю як конкурентоспроможність?

13. Які чинники визначають рівень конкурентоспроможності підприємства?

14. Якими є ключові аспекти забезпечення конкурентоспроможності підприємства?

15. Яким чином класифікуються методи оцінки конкурентоспроможності підприємства за формою представлення результатів оцінки?

Термінологічний словник

Екологічні чинники – характеризують взаємозв’язок виробничо-економічної діяльності підприємства зі станом оточуючого природного середовища.

Ефект має значення результату, наслідку зміни стану певного об'єкта, зумовленої дією зовнішнього або внутрішнього чинника. 

Ефективність економіки − це узагальнююча, відтворювальна категорія, що характеризує економічні процеси на рівні держави.

Ефективність галузі є однією зі складових ефективності економіки, яка більш конкретно показує використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Ефективність роботи підприємства сприяє забезпеченню ефективності галузі й ефективності економіки у цілому, тобто всього процесу суспільного відтворення.

Ефективність господарської діяльності підприємства характеризується отриманими у процесі господарської діяльності результатами, які відображають досягнення мети розвитком і конкурентним успіхом на ринку, що виражається якістю продукції, ціною, за якою можлива реалізація, чи ефектом у зіставленні з величиною сукупних ресурсів.

Ефективність використання окремих видів ресурсів характеризується співвідношенням обсягу випуску продукції чи прибутків від господарсько-фінансової діяльності з відповідною величиною ресурсів (окремих видів чи окремих видів затрат, пов’язаних із робочою силою, використанням основних засобів чи обігових засобів).

Ефективність виробництва чи реалізації товарів складається з використання мінімальної кількості ресурсів для виробництва конкретного товару і надання послуг, а також з мінімізації витрат усіх різновидів.

Конкурентоспроможність – це властивість об’єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби у порівнянні з аналогічними об’єктами, представленими на даному ринку.

Конкурентоспроможність товару відображає його здатність більш повно відповідати запитам покупців порівняно з аналогічними товарами, представленими на ринку.

Конкурентоспроможність галузі визначається наявністю у неї технічних, економічних і організаційних умов для створення, виробництва і збуту (з витратами не вище за інтернаціональні) продукції високої якості, що задовольняє вимогам конкретних груп споживачів

Конкурентоспроможність економіки - дуже складне, багатоаспектне поняття, що не має загальновизнаного універсального визначення. Як привило, трактується як концентрований вираз економічних, науково-технічних, виробничих, управлінських, маркетингових і інших можливостей, що реалізовуються в товарах і послугах, що успішно протистоять конкуруючим з ними зарубіжним товарам і послугам як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.

Науково-технічні чинники − відображують стан та динаміку науково-технічного прогресу, рівень техніки та технології, продуктивність та надійність устаткування, гнучкість виробничих процесів тощо.

Організаційно-економічні чинники − відображують, з одного боку, стадію циклу розвитку економіки, розвиток інтеграційних процесів у економічному просторі, загальногосподарську та галузеву кон’юнктуру, методи та механізми регулювання господарської діяльності на рівні держави, регіонів та галузей; з іншого боку ці чинники характеризують структуру та ефективність системи управління підприємства, рівень організації його маркетингової та фінансово-економічної діяльності, характер організації виробничих процесів та організації праці, ступінь ефективності створених на підприємстві систем прогнозування, стратегічного та поточного планування, моніторингу та оперативного регулювання тощо.

Політичні чинники здійснюють суттєвий вплив на рівень конкурентоспроможності підприємства, що найяскравіше виявляється при реалізації продукції підприємства на зовнішніх ринках, або при придбанні імпортних ресурсів.

Соціальні чинники – відображують стан та динаміку соціальних процесів, що відбуваються на макро- та мікро- рівнях.

Тести

1. Основний вид ефекту, що враховується при оцінці ефективності:

а) соціальний;

б) екологічний;

в) економічний;

г) соціальний і економічний.

2. Економічний результат зіставляється з економічною оцінкою ресурсів за:

а) витратного підходу;

б) ресурсного підходу;

в) ресурсно-витратного підходу;

г) доходного підходу.

3. Порівняння економічного результату з поточними витратами, які безпосередньо пов’язані з його досягненнями, здійснюється за:

а) витратного підходу;

б) ресурсного підходу;

в) ресурсно-витратного підходу;

г) доходного підходу.

4. Чи вважаєте Ви тотожними поняття «критерій ефективності» і «показники ефективності»?

а) так, і те й інше дозволяє оцінити ефективність господарської діяльності;

б) ні, «критерії» – це якісна ознака, яка розкриває зміст ефективності, а «показники» дають її кількісну оцінку;

в) ні, «критерії» – це кількісна ознака, яка розкриває зміст ефективності, а «показники» дають її якісну оцінку;

г) ні, ці поняття не можна порівнювати.

5. Теорія ефективності чітко розмежовує поняття:

а) ефекту і ефективності;

б) ефекту і витрат;

в) ефективності і витрат;

г) результат заходу і ефекту.

6. Якщо результати економічної діяльності перевищують витрати, то спостерігається:

а) позитивний ефект;

б) негативний ефект;

в) деструктивний ефект;

г) соціальний ефект.

7. Теоретичні засади моделі досконалої конкуренції закладено:

а) Д. Рікардо;

б) А. Смітом;

в) Дж. С. Міллем;

г) М. Портером.

8. Підприємства прагнуть до того, щоб їх підприємства повністю відповідали стандартам, встановленим їх основними конкурентами, - технічним прийомам, технологіям, методам організації виробництва ведучих підприємств галузі. Мова йде про підприємства:

а) першого рівня конкурентоспроможності;

б) другого рівня конкурентоспроможності;

в) третього рівня конкурентоспроможності;

г) четвертого рівня конкурентоспроможності.

9. Конкурентоспроможність підприємства – це:

а) потенційна або реалізована здатність економічного суб’єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, що ґрунтується на конкурентних перевагах підприємства; визначає здатність підприємства витримувати конкуренцію на певному ринку; відображає позицію даного підприємства відносно конкурентів;

б) певний аспект менеджменту підприємства, спрямованого на формування, розвиток та реалізацію конкурентних переваг та забезпечення життєздатності підприємства як суб’єкта економічної конкуренції;

в) вивчення конкретних форм економічної конкуренції, закономірностей формування конкурентних переваг та конкурентоспроможності підприємств;

г) високий конкурентний статус.

10. Мета управління конкурентоспроможністю підприємства полягає у:

а) знищенні усіх реальних та потенційних ринкових суперників;

б) забезпеченні прибутковості діяльності підприємства за будь-яких змін у його внутрішньому середовищі;

в) забезпеченні життєздатності та сталого функціонування підприємства за будь-яких економічних, політичних, соціальних та інших змін у його зовнішньому середовищі;

г) збільшення частки ринку.

Література: 2, 4, 30 (с. 366-375), 34 (с. 212-223), 40, 44, 45 (с. 7-28, 330-399,414-432)