5.6. Облік операцій перестрахування.

Страхова компанія може брати на власне утримання обмежені за розмірами ризики, які визначаються наявністю в компанії страхових резервів. Згідно до ст. 30 Закону України «Про страхування» якщо страхова сума за окремим об’єктом страхування перевищує 10% суми сплаченого статутного капіталу й сформованих вільних і страхових резервів, то страховик зобов’язаний укласти договір перестрахування. Такі обмеження диктуються інтересами дотримання достатньої платоспроможності страхової компанії.

За ст. 12 Закону України «Про страхування» перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх зобов’язань перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Батьківщиною перестрахування вважають Німеччину.

Учасниками перестрахування є:

• цедент (перестрахувальник) – страхова компанія, що передає перестраховику частину ризику на умовах, визначених у договорі перестрахування;

• перестраховик – страхова компанія, яка приймає частину ризику від цедента на умовах, визначених у договорі перестрахування, і яка зобов’язується компенсувати цеденту відповідну суму страхового відшкодування при настанні страхового випадку.

Розрізняють активне й пасивне перестрахування. Активним вважається перестрахування, що веде цедент, а пасивним – перестраховик.

Згідно ст. 12 Закону України «Про страхування» відповідальність по виплаті страхового відшкодування перед страхувальником у повному обсязі несе цедент. Перестраховик покриває частину страхового ризику й несе відповідальність за ним перед цедентом. Страховик не зобов’язаний інформувати страхувальника про передачу частини ризику перестраховику.

Існують наступні форми перестрахування:

1. Пропорційне перестрахування – передбачає дольову участь сторін у розподілі відповідальності.

Розрізняють такі види пропорційного перестрахування: квотні, ексцедентні й квотно-ексцедентні.

Квотне перестрахування передбачає прийом перестраховиком від цедента встановленої квоти (відсотка від страхової суми) ризику. Наприклад, перестраховик має договір із власною квотою 80% страхової суми. Якщо перестраховується ризик у сумі 200 тис. грн., то власне втримання цедента складе 40 тис. грн. (20%), а частка перестрахувальника – 160 тис. грн. (80%).

Ексцедентне перестрахування передбачає умови, при яких сума ризику, що перевищує власне утримання цедента, передається в перестрахування перестраховику. Величина власного утримання цедента в ексцедентному перестрахуванні має назву лінія або частка. Відповідно, ексцедент – це частка страхової суми, яка перевищує власне утримання перестрахувальника (цедента). Наприклад, при встановленій в ексцедентому договорі сумі власного утримання цедента 100 тис. грн. і максимальній відповідальності перестраховика 7 ліній, максимальна місткість ексцедентного договору складе – 800 тис. грн. Якщо перестраховується ризик в сумі 500 тис. грн., цедент залишає на власному утриманні 100 тис. грн., що складає 20% страхової суми, а 400 тис. грн., що становить 80% страхової суми, передається в перестрахування перестраховику.

2. Непропорційне перестрахування – відшкодування, що надає перестраховик, визначається тільки розміром збитку й не залежить від страхової суми, а тому немає пропорційного розподілу відповідальності за ризиками. При непропорційному перестрахуванні цедент сам покриває збиток у певному розмірі, а перевищення цього розміру платить перестраховик у межах ліміту відповідальності за договором.

Розглянемо методику бухгалтерського обліку операцій передачі ризиків в перестрахування (тобто облік у цедента).

Нарахування страхової премії, що підлягає одержанню від страхувальника, здійснюється звичайним шляхом:

Дт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»

Кт 76 «Страхові платежі» на всю суму премії.

Потім страховик нараховує страхові резерви й визнає дохід від надання страхових послуг:

Дт 76 «Страхові платежі»

Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг».

При передачі частини ризиків перестрахувальнику цедент повинний відобразити в обліку запис:

Дт 705 «Перестрахування»

Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» на суму страхової премії, що підлягає перерахуванню перестраховику за прийняття ним на себе ризиків.

Рахунок 705 «Перестрахування» призначений спеціально для обліку частки страхових премій за договорами перестрахування. Рахунок за своєю сутністю нагадує рахунок 704 – це також рахунок контр-доходу. Рахунок 705 є активним: за дебетом відображаються суми часток страхових премій, що підлягають перерахуванню перестраховику за договором перестрахування, за кредитом – частки страхових платежів, що повертаються перестраховику у разі дострокового припинення дії договору перестрахування. Щомісяця сальдо субрахунку 705 списується (закривається) у кореспонденції із субрахунком 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг», коригуючи його (в бік зменшення).

Також необхідно відобразити частку перестраховика в раніше сформованих страхових резервах:

• в технічних резервах:

Дт 493 «Частка перестраховиків у технічних резервах»

Кт 495 «Результат зміни технічних резервів» (при цьому сума операції визначається як відсоток ризиків, переданих у перестрахування, у загальній сумі всіх ризиків, прийнятих на себе страховою компанією - цедентом);

• в математичних резервах:

Дт 494 «Частка перестраховиків у резервах із страхування життя»

Кт 496 «Результат зміни резервів із страхування життя».

Якщо страхова подія відбулася, то нарахування страхової суми на користь страхувальника повинне вздійснюватись цедентом у такий спосіб:

• за рахунок власних коштів цедента:

Дт 904 «Страхові виплати»

Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

• за рахунок коштів перестраховика:

Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами»

Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»;

Виплата коштів цедентом на користь страхувальника відображається в обліку звичайним шляхом:

Дт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

Кт 301 «Каса в національній валюті» або 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Розглянемо порядок бухгалтерського обліку операцій отримання ризиків в перестрахування (тобто облік у перестраховика).

Методика обліку операцій нарахування страхових платежів, що підлягають отриманню від цедента за договорами перестрахування, не відрізняється від методики обліку операцій нарахування страхових премій, одержуваних від страхувальників за договорами прямого страхування.

Методика обліку операцій виплати страхового відшкодування цеденту за договорами перестрахування також аналогічна методиці обліку страхових виплат страхувальнику за договорами прямого страхування.

Практична частина